Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України


Існуємо з 2001 року.
Ми є неприбутковою громадською організацією, яка об’єднує громадян,
котрі виявили бажання співпрацювати для реалізації Статутних завдань Асоціації.

Мета


Є сприяння науковому і практичному розв’язанню сучасних проблем медичного обслуговування населення,
підвищення рівня кваліфікації та захист соціальних, економічних, творчих, культурних та інших спільних інтересів членів Асоціації.

Завдання та основні напрями діяльності


- сприяння розробці пріоритетних напрямів розвитку медичного обслуговування дітей, їх батьків та іншого дорослого населення, які страждають на захворювання очей та визначенню загальної політики з цих питань;
- вивчення сучасних досягнень в галузі офтальмології;
- організація та проведення різноманітних у тому числі міжнародних науково-практичних конференцій, форумів, семінарів , симпозіумів, виставок, тренінгів, інтерактивних заходів з виданням сертифікатів, дипломів та свідоцтва щодо участі у таких заходах;
- здійснення інформаційно-роз’яснювальної діяльності для дітей та дорослого населення (у тому числі в дитячих дошкільних закладах, закладах освіти, вищих навчальних закладах), а також для лікарів, освітян та фахівців інших спеціальностей.

Загальна кількість членів Асоціації (станом на 13 лютого 2018 року) – 389 осіб.


Голова правління - Риков Сергій Олександрович, тел. (050) 534-60-09
Заступник Голови Правління – Сенякіна Антуанета Степанівна, тел. (050) 548-85-83
Виконавчий директор – Шевколенко Марина Володимирівна, тел. (067) 395-83-17
Фінансовий директор – Чувалова Жанна Володимирівна, тел. (067) 967-47-07

Наші пріоритети

Інновації

Використовуємо лише сучасне обладнання та новітні, найефективніші розробки в галузі офтальмології з усього світу.

Спеціалісти

Наші спеціалісти мають вищу освіту, високий науковий ступінь,
а деякі з них запатентували свої технології для покращення зору у дітей.

Досвід

Понад двадцять років досвіду лікування проблем зору, тисячі вилікуваних пацієнтів. Кожного року покащуємо свої знання та вдосконалюємо систему лікування.

Новини асоціації

Чи є необхідність вдягати одноразовий хірургічний костюм та шапочку в операційній?
Новини

Чи є необхідність вдягати одноразовий хірургічний костюм та шапочку в операційній?

Чи слід призначати окуляри дітями із помірною гіперметропією?

Чи слід призначати окуляри дітями із помірною гіперметропією?

 

В нещодавньому дослідженні зі Сполучених Штатів було оцінено негайне та відстрочене призначення окулярів для менеджменту гіперметропії середнього ступеня у дітей раннього віку.

В це проспективне рандомізоване клінічне випробування було включено 130 дітей віком від 1 до 2 років. У кожного учасника була гіперметропія від +3 до +6 D сферичного еквіваленту (SE) принаймні на 1 оці, анізометропія (≤1.5 D SE) та астигматизм (≤1.5 D), які визначались за умов циклоплегічної рефракції, та без проявів косоокості. Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Перша одразу ж отримувала призначення окулярів, а друга – спостерігалась до моменту погіршення зорових функцій. Первинним очікуваним результатом було погіршення стану в віці 3 років, яке включало зниження гостроти зору, гостроти стереоскопічного зору, або порушення положення очей.

За результатами, на момент огляду в віці 3 років, погіршення спостерігалось в 21% групи окулярів, і в 34% учасників із групи спостереження, однак, за підрахунками, різниця була не статистично значимою (P=0.14). Діти із першої групи відчували невелику або помірну перевагу по якості зору, якщо така була, над дітьми із групи спостереження.

Нажаль, дослідження мало обмеження в швидкості зарахування учасників до нього, тому було припинене до досягнення бажаної їх кількості. І вченими не проводилась динамічна ретиноскопія для оцінки акомодації.

Зроблені висновки вказують на те, що діти віком від 1 до 2 років із гіперметропією середнього ступеня (3-6 D), та без ознак езотропії можуть знаходитись під ретельним спостереженням офтальмолога без призначення окулярів. А маркерами, що свідчать про необхідність призначення корекції слід вважати: погіршення гостроти зору, гостроти стереоскопічного зору, або появи косоокості.

Оригінальне дослідження було опубліковане на сайті American Academy of Ophthalmology 13 червня 2019 року.

Десцеметова ендотеліальна кератопластика як метод лікування вродженої спадкової ендотеліальної дистрофії

Десцеметова ендотеліальна кератопластика як метод лікування вродженої спадкової ендотеліальної дистрофії

 

Вроджена спадкова ендотеліальна дистрофія (ВСЕД) – це рідкісна та тяжка форма дистрофій ендотелію, що проявляється наявністю локальних або поширених зон “облисіння” ендотелію. Існує два види цієї патології: ВСЕД1, що передається по аутосомно-домінантному шляху, і при якій загальний розвиток ока або взагалі не порушується, або порушується слабко; і ВСЕД2, яка передається аутосомно-рецесивним шляхом та має більш тяжкий перебіг.

Перші прояви з’являються в перинатальному періоді, і характеризуються вони симетрично вираженим двостороннім набряком рогівки, яка зовні здається матовою сіро-блакитного кольору. Єдиним виходом для лікування патології – наскрізна кератопластика на ранніх стадіях. Однак, це втручання асоціюється із високими інтра- та пост-операційними ризиками.

Для зменшення ризиків у таких пацієнтів було запропоновано використання методу зачистки десцеметової оболонки. Загалом, операція проводиться протягом приблизно 45 хвилин під загальною або місцевою анестезією. Спочатку ендотелій та десцеметову мембрану рогівки видаляють методом зачистки через корнеальний розріз. Після чого виділяється диск із заднього сегменту донорської рогівки, який буде трансплантовано у око реципієнта. І в новому дослідженні, опублікованому в American Journal of Ophthalmology, повідомляється про довгострокові результати застосування зачистки десцеметової оболонки у дітей із вродженою спадковою ендотеліальною дистрофією.

В це одноцентрове, ретроспективне когортне дослідження було включено 16 пацієнтів (30 очей). Пацієнти, віком до 1 року були зараховані в групу немовлят (6 пацієнтів, 11 очей), а решта – до групи дітей (10 пацієнтів, 19 очей). Усі очі пройшли процедуру зачистки десцеметової мембрани, і були оцінені через 12 місяців після операції.

В обох групах спостерігалось покращення прозорості рогівки, відносно попереднього її стану. Стандартизована техніка suture pull-through technique не призвела до лентикулярних змін у жодного пацієнта. Не зважаючи на те, що найкраща скоригована гострота зору покращилась у обох групах, в групі немовлят цей показник був вищим, аніж у групі дітей (0.32 vs. 0.54 logMAR; P=0.01).

Стандартизована техніка suture pull-through technique: (А) зачистка десцеметової мембрани. (B) Донорський матеріал складається в форму “тако”, при якій ендотеліальні клітини прилягають одна до одної. Після цього “тако” вкладається в Busin Glide і протягується за допомогою щипців. (С) Підвішуючий 10/0 шов накладається на диск донора в позиції на 6 годин. (D) Busin glide підводиться до головного лімбального розрізу на 12 годин. (Е) Донорський диск вводиться за допомогою підтягування шва і диску в передню камеру під невеликим потоком іригації. (F) Зашивання основного розрізу. Донорський диск розгладжується шляхом підсилення іригації. Підвішуючий шов після цього зрізається. (G) Видаляється рідина між диском і ложем для імплантації. Щілинна лампа застосовується для підтвердження гарного прилягання. (Н) Вводиться бульбашка розміром із імплантований диск.

В 3 очах групи дітей спостерігалось відшарування, однак, усі випадки стались на початку дослідження, що свідчить про наявність ефекту кривої навчання. Також, випадки були пов’язані із відсутністю післяопераційної седації, яка надавалась уже пізніше в дослідженні. Хоча рівень втрати ендотеліальних клітин у групі дітей був подібний до того, що спостерігався в попередніх дослідженнях, група немовлят не оцінювалась через відсутність співпраці та короткого періоду спостереження.

Тож, метод десцеметової ендотеліальної кератопластики для вродженої спадкової ендотеліальної дистрофії у дітей демонструє себе як багатообіцяючий спосіб зменшення інтра- та пост-операційних ускладнень, пов’язаних із наскрізною кератопластикою. Вона може проводитись у дітей із обмеженим спектром ускладнень, і потенційно може призводити до кращих зорових результатів шляхом раннього строку проведення втручання, і застосування спеціальних педіатричних модифікацій.

Оригінальне дослідження було опубліковане в American Journal of Ophthalmology 8 січня 2020 року.

В яких випадках слід імплантовувати інтраокулярну лінзу у дітей із вродженою катарактою?

В яких випадках слід імплантовувати інтраокулярну лінзу у дітей із вродженою катарактою?

 

На сьогодні технічні досягнення в мікрохірургії вродженої катаракти дозволили охопити нові вершини якості проведення операції за допомогою сучасних віскопротекторів та еластичних інтраокулярних лінз. Однак, в світовій спільноті офтальмологів все ще не залишаються остаточно закритими питання про термін оперативного втручання і про встановлення інтраокулярних лінз.

Щодо другого питання, в хірургії катаракти дорослих проведення екстракції катаракти майже в 100% випадків завершується імплантацією ІОЛ. Однак, коли справа стосується дитячих очей, то з’являється надто багато нюансів, які і заважають дати вирішальну відповідь. Основним перешкоджаючим фактором є саме процес росту ока, який дуже активно відбувається протягом першого року життя. І, якщо з технічної точки зору, імплантувати ІОЛ в дитяче око є відносно простим кроком, то вирішити питання про оптичну силу лінзи – ні. Ще однією спробою об’єктивно розібратись в даній темі стало нове дослідження, в якому оглядалась література з порівнянням безпечності та зорових результатів оптичної корекції за допомогою ІОЛ, контактних лінз та окулярів після хірургії катаракти у дітей до 2 років.

Автори переглянули дані з PubMed, Cochrane Library та бази клінічних досліджень, щоб виявити усі опубліковані статті про імплантацію ІОЛ в ранньому дитинстві. Всього було знайдено 34 статті, із яких для подальшої оцінки було обрано 14.

За результатами, усі види оптичної корекції в цих випадках (інтраокулярні лінзи, окуляри та контактні лінзи) були пов’язані із приблизно однаковими рівнями отриманої гостроти зору, ризиком глаукоми та косоокості для дітей із двосторонніми та односторонніми катарактами. Однак, інтраокулярні лінзи були додатково пов’язані із підвищеним ризиком помутніння зорової осі та низьким рівнем ендотеліальних клітин рогівки.

В підгрупі немовлят молодших 6 місяців, імплантація ІОЛ була пов’язана із більшою частотою випадків помутніння зорової осі, порівняно із афакією. Хоча, ріст очного яблука був приблизно однаковий при застосуванні різних методів корекції, діти, які пройшли імплантацію ІОЛ в віці до 6 місяців, мали більші міопічні зрушення, що часто призводило до високої міопії або серйозної анізометропії пізніше в дитинстві.

Для дітей старших 6 місяців результати по рефракції були недостовірними. Однак, результати дослідження свідчать про те, що імплантацію ІОЛ можна проводити за умов досвідченості та кваліфікованості хірурга.

Певним обмеженням результатів даного аналізу є те, що автори обробляли інформацію багатьох досліджень, які, по суті, вводять упередженість. Лише одне із них (the Infant Aphakia Treatment Study) дало докази 1 рівня про імплантацію ІОЛ в ранньому дитячому віці.

Тому, за висновками, які можна зробити із результатів цього аналізу, діти, які не досягли 6-місячного віку мають, по можливості, залишатись афакічними. Що ж стосується старших дітей – рішення має прийматись залежно від рівня досвідченості хірурга та індивідуальних особливостей кожного пацієнта.

Оригінальна стаття була опублікована в жовтні 2019 року на сайті American Academy of Ophthalmology.

Ефективність комбінування вітректомії і післяопераційного введення anti-VEGF препарату для лікування тяжких стадій ретинопатії недоношених

Ефективність комбінування вітректомії і післяопераційного введення anti-VEGF препарату для лікування тяжких стадій ретинопатії недоношених

 

Вітректомія з або без видалення кришталика є стандартним методом лікування запущених стадій ретинопатії недоношених (ROP). Із різних джерел повідомляється про 92-100% успішність щодо анатомічних результатів (прилягання сітківки) після вітректомії на стадії хвороби 4А. Стан очей при 4 стадії ретинопатії недоношених може сильно варіювати: від мінімальних до сильних тракцій сітківки, та від дуже васкуляризованих до переважно фібротичних випадків. В випадках високої васкуляризації хірургічні втручання мають високий ризик інтра- та постоперативних кровотеч в скловидну порожнину із пухкої неоваскулярної тканини. Сама кровотеча може стати підмостком, під яким тракція може згодом перейти до вже неоперабельної 5 стадії хвороби. Або ж вона може зберігатись і створювати ризик розвитку амбліопії, якщо її не усунути вчасно. Внутрішньооперативна маневреність також обмежена, якщо неоваскулярна тканина переважає над фіброзною.

Передопераційна інтравітреальна ін’єкція anti-VEGF препарату надає певні переваги для вітректомії при 4 стадії ретинопатії недоношених. Вона нейтралізує ендотеліальний фактор росту судин в скловидному тілі та призводить до регресу неоваскуляризації сітківки та tunica vasculosa lentis. Внаслідок цього, досягається гарна дилатація зіниці, що покращує візуалізацію під час оперативного втручання. Така ін’єкція додатково зменшує внутрішньо- та постопераційну кровотечу із фіброваскулярних тканин, а також розсікання/сегментацію окружної фіброваскулярної тканини стає набагато легшим. Однак, тракційний компонент може ставати гіршим, коли починається дія anti-VEGF препарату.

Випадки прогресуючої 4 стадії ретинопатії недоношених потребують термінової вітректомії для запобігання переходу хвороби на 5 стадію. В швидко прогресуючих випадках попередня ін’єкція anti-VEGF препарату та очікування його ефекту протягом кількох днів може бути недоцільним. Також тривалість післяопераційного ефекту може бути значно зменшена, оскільки препарат може бути частково вимитий після вітректомії. І, таким чином, не слід чекати ефективності в попередженні післяопераційної кровотечі із резидуальної фіброваскулярної тканини.

Комбінована терапія (вітректомія та ін’єкція anti-VEGF препарату наприкінці операції) може подолати ці проблеми. Однак літературні дані щодо такого підходу є дуже обмеженими. Тому вченими із Індії було проведено дослідження, яке мало на меті визначити ефективність комбінації вітректомії та anti-VEGF ін’єкції для прогресуючої 4 стадії ретинопатії недоношених із великою неоваскулярною проліферацією.

В ході ретроспективного інтервенційного дослідження, в центрі третинної медичної допомоги, 15 очей 9 дітей із прогресуючою 4 стадією ретинопатії недоношених пройшли процедуру вітректомії із послідуючим інтравітреальним введенням 0.625 mg Бевацизумабу (n = 12) або 0.25 mg Ранібізумабу (n = 3), та спостерігались до 65 тижнів постконцептуального віку (PCA). Було проаналізовано інформацію про перинатальний анамнез, характеристики тракційного відшарування сітківки (зона, стадія, та наявність “плюс-хвороби”), особливості лікування та анатомічні результати. Основними показниками оцінки результатів лікування були регрес фіброваскулярної тканини та тракційного відшарування сітківки, та остаточний стан макули.

Середній гестаційний вік складав 28.5 ± 1.2 тижнів, а середня вага при народженні 1,167 ± 185 г. У 13 очах була хвороба в зоні І, і в 2 очах хвороба була в зоні ІІ. В 13 очах стадія ретинопатії була 4А, і в 2 очах – 4В. В 10 очах це була задня агресивна ретинопатія недоношених по морфології. Середній постконцептуальний вік на час оперативного втручання складав 37.8 ± 2.3 тижнів. Ленсектомія була проведена в 2 очах. Швидкий регрес фіброваскулярної тканини відмічався в 14 очах протягом 2 тижнів, після чого спостерігався регрес тракційного відшарування сітківки та васкуляризація макули, хоча в двох очах спостерігалось формування макулярної складчастості. Персистуюча кровотеча в скловидне тіло була лише в 1 оці. Після її ліквідації регресувало тракційне відшарування сітківки. Рецидив хвороби відбувся в 1 оці через 5 тижнів після проведеного лікування, але він був зупинений повторною ін’єкцією anti-VEGF препарату.

Тож, за даними цього дослідження, комбіноване лікування в об’ємі вітректомії із послідуючим введенням  anti-VEGF препарату показало високу ефективність та здатність до швидкої ініціації регресу запущених стадій ретинопатії недоношених, не зважаючи на певні обмеження щодо застосування такого підходу.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 1 січня 2020 року.

Порівняння ефективності лазерної фотокоагуляції та anti-VEGF препаратів для лікування ретинопатії недоношених

Порівняння ефективності лазерної фотокоагуляції та anti-VEGF препаратів для лікування ретинопатії недоношених

 

Ретинопатія недоношених (ROP) – це вазопролфіеративне захворювання сітківки, яке може спричинити сліпоту, при якому фактор росту ендотелію судин (VEGF) відіграє ключову роль в патогенезі. Сьогодні лазерна фотокоагуляція все ще залишається золотим стандартом у її лікуванні. За допомогою лазера досягається абляція периферичної безсудинної сітківки, що зменшує кількість VEGF і індукує регрес захворювання.

Хоча лазер і попереджує розвиток сліпоти, через абляцію периферичної сітківки назавжди втрачається периферичний зір. А це, в свою чергу, може призводити до високих помилок рефракції і поганих візуальних результатів, особливо у випадках заднього захворювання.

Також для лікування ретинопатії недоношених широко застосовуються інтравітреальні anti-VEGF препарати (Бевацизумаб, Ранібізумаб, Афліберцепт), які блокують фактор росту ендотелію судин. Anti-VEGF препарати дають змогу досягти більших анатомічних успіхів і менше помилок рефракції, аніж лазер. Однак, порушення васкуляризації через anti-VEGF лікування, пізні рецидиви, та недостатня прозорість щодо системних побічних реакціях свідчать про те, що пацієнтів на таке лікування слід дуже ретельно відбирати. Тому нещодавно було проведене дослідження метою якого було порівняння ефективності, частоти рецидивів та потреби в додатковому лікуванні між лазерною фотокоагуляцією та інтравітреальним введенням 1 mg/0.025 mL Афліберцепту при лікуванні ретинопатії недоношених.

Фотографія очного дна дитини із ретинопатією недоношених зони ІІ, стадії 3. (А та В) плюс-хвороба та чітка візуалізація стадії 3 ROP. (C та D) відповідь на лікування через 1 тиждень спостереження

В дослідженні ретроспективно оцінювались дані пацієнтів із діагностованою ретинопатією недоношених 1 типу або агресивною задньою ROP, які отримували лікування в об’ємі лазерної фотокоагуляції або ж інтравітреального введення anti-VEGF препарату. До оцінених даних було включено: вагу при народженні, гестаційний вік, тижень життя, на якому було діагностовано хворобу, зону, стадію, наявність плюс-хвороби та рубеозу, регрессію ROP, повторні лікування, які проводились під час спостереження, та сферичний еквівалент на шостий місяць після лікування.

Фотографія очного дна дитини із задньою ROP зони ІІ

Дослідження включало 27 очей 15 пацієнтів, які пройшли лазерну фотокоагуляцію, і 24 ока 12 пацієнтів, які отримали інтравітреально Афліберцепт. Ретинальна васкуляризація була в зоні ІІ в усіх очах групи лазерної фотокоагуляції, і в зоні І в 22 очах в групі Афліберцепту. В групі лазерної фотокоагуляції у 25 очах ROP була 3 стадії, а два ока мали 2 стадію. У другій групі 14 очей мали ретинопатію недоношених 3 стадії, і 10 очей мали агресивну задню ROP. Лікування проводилось в терміні 37.6 ± 2.5 тижнів постменструаційного віку в групі лазеру, і в терміні 34.2 ± 2.4 тижнів постменструаційного віку в групі Афліберцепту. Частота регресії після лікування становила 92.6% та 100% у відповідних групах. В групі Афліберцепту протягом періоду спостереження лазерна фотокоагуляція проводилась у 10 очах. А сферичний еквівалент становив +1.10 ± 2.30 та +1.50 ± 2.41 діоптрій, відповідно.

Відповідно до результатів, інтравітреальне введення anti-VEGF препаратів є більш ефективним методом лікування ретинопатії недоношених, але вона потребує додаткових лікувальних заходів під час періоду спостереження, в порівнянні із лазерною фотокоагуляцією.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 1 січня 2020 року.

Ціна краси – як косметичні засоби впливають на розвиток сухого ока

Ціна краси – як косметичні засоби впливають на розвиток сухого ока

 

“Люди, які використовують косметичні засоби для очей та вій, що містять в своєму складі простагландини, інвестують багато грошей в розвиток сухого ока у самих себе”, – каже Laura M. Periman, MD на конференції Hawaiian Eye 2020.

Сьогодні приблизно третина із усіх сироваток для росту вій містять синтетичні простагландини, і усі офтальмологи дуже добре знають про їх шкідливі ефекти поширеними серед яких є затуманення зору, значна гіперемія кон’юнктиви та дискомфортні відчуття очей – такі, як зуд, відчуття стороннього тіла та біль. Подібні засоби знаходяться у вільному продажу будь-де у ціновому діапазоні від 100 до 175$.

“Тільки тому, що це виглядає гарно – ще не означає, що це дійсно добре для вас”, – стверджує Laura M. Periman.

У 91.7% пацієнтів із глаукомою, які приймали препарати простагландинів, було зареєстровано захворювання мейбомієвих залоз. В той час, як у пацієнтів, які застосовували препарати інших класів, цей показник становив 58.3%.

“Між простагландинами та побічними ефектами зі сторони очей, які включають сухе око, гіперпігментацію шкіри, депігментацію райдужної оболонки та атрофію орбітальної жирової тканини, існує прямий та очевидний зв’язок, – каже доповідач, – Такі ж самі побічні ефекти можливі, коли засоби, що продаються без рецепту, не регулюються для безпечного використання”.

Додатковим внеском у розвиток сухого ока є й основний ефект, заради якого такі засоби купляються – зміна співвідношення довжини вій до довжини повіки, що зменшує здатність повік захищати око від вітру, пилу та алергенів.

Але серед косметичних засобів не тільки сироватки для подовження вій є небезпечними для очей. Засоби для зняття макіяжу є “містилищем повним недружелюбних для ока речовин, включаючи BAK (Бензалконію хлорид), який, як усім відомо, має дуже грубий вплив на очну поверхню”.

Сам Бензалконію хлорид є консервантом, який часто застосовується у очних краплях. В концентраціях, які присутні даній формі препаратів, BAK має бактерицидну дію, за рахунок руйнування клітинної стінки бактерій. А в більших концентраціях він має очисні властивості, які і застосовуються в косметиці. Відповідно, при перебільшенні доз очних крапель або ненормованому використанні засобів для зняття макіяжу, сильної подразнювальної дії та алергічних реакцій ока не уникнути. По суті, основною причиною використання BAK у виробництві очних крапель є нижча ціна на самі краплі, у порівнянні із аналогічними безконсервантними препаратами.

“Нам потрібні кращі, більш безпечні для очей консерванти, – каже Laura M. Periman , – Косметика є нерегульованою, і пацієнти постійно роблять речі, які перешкоджають успішному лікуванню сухого ока”.

Оригінальна доповідь була представлена на конференції Hawaiian Eye 2020 18-24 січня 2020 року.

Наша команда

Риков Сергій Олександрович

Риков Сергій Олександрович

Голова правління


Сенякіна Антуанетта Степанівна

Сенякіна Антуанетта Степанівна

Заступник Голови Правління


Шевколенко Марина Володимирівна

Шевколенко Марина Володимирівна

Виконавчий директор


Чувалова Жанна Володимирівна

Чувалова Жанна Володимирівна

Фінансовий директор


Наші досягнення за 20 років

Проконсультовано пацієнтів
Прооперовано пацієнтів
Профілактичних оглядів
Членів асоціації

“Я не хочу мати точку зору. Я хочу мати зір.”

М. Цвєтаєва

“Зрячий, не зрячий… А якщо не бачиш — то й все одно не побачиш!”

Затоiчи (Zatôichi)

“Все, що ти можеш побачити сам – ти маєш побачити сам.”

Вігго Мортєнсен