Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України


Існуємо з 2001 року.
Ми є неприбутковою громадською організацією, яка об’єднує громадян,
котрі виявили бажання співпрацювати для реалізації Статутних завдань Асоціації.

Мета


Є сприяння науковому і практичному розв’язанню сучасних проблем медичного обслуговування населення,
підвищення рівня кваліфікації та захист соціальних, економічних, творчих, культурних та інших спільних інтересів членів Асоціації.

Завдання та основні напрями діяльності


- сприяння розробці пріоритетних напрямів розвитку медичного обслуговування дітей, їх батьків та іншого дорослого населення, які страждають на захворювання очей та визначенню загальної політики з цих питань;
- вивчення сучасних досягнень в галузі офтальмології;
- організація та проведення різноманітних у тому числі міжнародних науково-практичних конференцій, форумів, семінарів , симпозіумів, виставок, тренінгів, інтерактивних заходів з виданням сертифікатів, дипломів та свідоцтва щодо участі у таких заходах;
- здійснення інформаційно-роз’яснювальної діяльності для дітей та дорослого населення (у тому числі в дитячих дошкільних закладах, закладах освіти, вищих навчальних закладах), а також для лікарів, освітян та фахівців інших спеціальностей.

Загальна кількість членів Асоціації (станом на 13 лютого 2018 року) – 389 осіб.


Голова правління - Риков Сергій Олександрович, тел. (050) 534-60-09
Заступник Голови Правління – Сенякіна Антуанета Степанівна, тел. (050) 548-85-83
Виконавчий директор – Шевколенко Марина Володимирівна, тел. (067) 395-83-17
Фінансовий директор – Чувалова Жанна Володимирівна, тел. (067) 967-47-07

Наші пріоритети

Інновації

Використовуємо лише сучасне обладнання та новітні, найефективніші розробки в галузі офтальмології з усього світу.

Спеціалісти

Наші спеціалісти мають вищу освіту, високий науковий ступінь,
а деякі з них запатентували свої технології для покращення зору у дітей.

Досвід

Понад двадцять років досвіду лікування проблем зору, тисячі вилікуваних пацієнтів. Кожного року покащуємо свої знання та вдосконалюємо систему лікування.

Новини асоціації

Контактні лінзи – новий спосіб подолання кольорової сліпоти
Новини

Контактні лінзи – новий спосіб подолання кольорової сліпоти

Що таке синдром Шарля Бонне – стану ока, який спричиняє галюцинації

Що таке синдром Шарля Бонне – стану ока, який спричиняє галюцинації

 

Візуальні галюцинації, або бачення речей, яких насправді немає, може бути лякаючим і тривожним. Вони можуть виникати через велику кількість різноманітних фізичних та психічних факторів. Але менш відомою причиною є синдром Шарля Бонне, названий в честь швейцарського вченого, який вперше описав цей стан у 1760 році.

Синдром Шарля Бонне відноситься до зорових галюцинацій у пацієнтів із сильною втратою зору через захворювання очей, зорового нерву чи мозку. Досі точної причини виникнення синдрому Шарля Бонне встановити не вдалося. Але найпоширенішою є теорія втрати зорових сигналів, які поступають до мозку (наприклад, коли людина стає сліпою), за якої сам мозок втрачає здатність гальмувати надмірну та небажану активність.

Це призводить до того, що частина мозку, яка відповідає за зір (зорова кора) подає сигнали неналежним чином. Людиною такі сигнали сприймаються як бачення чогось за відсутності реальних зорових стимулів – зорові галюцинації. Для людей, які самі осліпли або для родичів таких людей дуже важливо розуміти що саме відбувається, а не розцінювати такі галюцинації як симптоми втрати здорового глузду.

На що ж схожі галюцинації при синдромі Шарля Бонне?

Галюцинації можуть бути “простими” (такі як лінії, фігури, спалахи світла) або “складними” (наприклад, сформованими зображеннями тварин, такими як метелики). Найбільш часто зустрічаються прості галюцинації. Тривати галюцинації можуть протягом кількох секунд, хвилин, годин або ж бути безперервними, а частота коливається від ізольованих епізодів до кількох разів на день. Синдром Шарля Бонне триває роками, а деякі люди відчували зорові галюцинації до кінця свого життя.

Характер галюцинацій дуже мінливий. Тобто люди, які страждають синдромом Шарля Бонне часто не бачать одне і те ж повторно, і різні люди також бачать відмінні одні від одного речі. Галюцинації зазвичай не мають емоційно забарвленого характеру, або ж такий характер є дуже слабким, тому це дозволяє людям визнавати несправжність баченого. Такі галюцинації відрізняються від аналогічних, які зустрічаються при психічних захворюваннях.

Інші характеристики галюцинацій, які характерні тільки для синдрому Шарля Бонне:

  • Галюцинації з’являються лише в тих зонах, де втрачається зір. Тобто, якщо зір втрачений тільки у лівому оці, то галюцинації будуть виникати лише в ньому.
  • Галюцинації з’являються частіше при відкритих очах і можуть зникати, якщо особа заплющить очі або відведе погляд.
  • Галюцинації частіше зустрічаються в період сенсорної депривації (наприклад, у нічний час, при слабкому освітленні, або під час бездіяльності).

Хто частіше схильний до синдрому Шарля Бонне?

Більшість людей із синдромом Шарля Бонне – це старші дорослі (зазвичай старше 70 років). Скоріше за все, це пов’язано із тим, що в цьому віці найчастіше зустрічається втрата зору. Але уражатись може будь-яка людина будь-якого віку із набутою втратою зору. Найчастішими причинами, які призводять до розвитку синдрому є макулярна дегенерація, глаукома, діабет, інсульт та травми – але будь-яке захворювання, яке спричиняє сліпоту його спричинити. Синдром не зустрічається у людей із вродженою сліпотою.

Наразі немає інформації про те, скільки людей мають синдром Шарля Бонне, хоча є дослідження, які вказують, що таких 17% серед людей старше 60 років із порушеннями зору. В іншому дослідженні майже 57% учасників із порушеннями зору повідомили про зорові галюцинації. Випадків може бути більше, аніж наводять ці дані через відсутність звітності. Люди, які страждають цим синдромом часто не хочуть повідомляти про галюцинації через страх бути сприйнятими психічно хворими. Крім того, людям, які все ж про симптоми повідомляють, часто помилково діагностують деменцію або психоз.

Варіанти лікування обмежені

Візит до лікаря загальної практики (часто спільно із неврологом і геріатром) є важливим першим кроком для виключення інших причин галюцинацій. Такі причини можуть включати деменцію, фізичні неврологічні стани (пухлина мозку), епілепсію, інфекційний та медикаментозний делірій. Для визначення причини пацієнту можуть бути призначені різноманітні аналізи крові та знімки головного мозку.

Методи лікування синдрому Шарля Бонне дуже обмежені. Однак, багато пацієнтів повідомляє, що заспокоєння – це все, що їм необхідно, особливо при рідкісних галюцинаціях або тих, які не впливають на якість життя. Стратегії для мінімізації частоти і тривалості галюцинацій включають часте кліпання або швидкий рух очей, перехід до більш світлого місця, або ввімкнення світла, та посилення соціальних взаємодій, які допомагають протидіяти бездіяльності.

Пацієнтам із виснажуючими галюцинаціями лікарі можуть призначити пробні препарати, такі як антидепресанти, антипсихотики та протиепілептичні препарати. Хоча їх ефективність є дуже варіабельною і може бути переваженою побічними діями. Галюцинації можуть зникнути, якщо причина втрати зору буде усунута (наприклад, якщо катаракта спричиняла сліпоту, і пацієнту було проведено операцію).

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 5 лютого 2020 року.

Знайдені нові генетичні фактори, які впливають на розвиток міопії

Знайдені нові генетичні фактори, які впливають на розвиток міопії

 

Було виявлено три, раніше невідомі, генетичні механізми, які відповідають за розвиток міопії, також відомої як короткозорість.

У дослідженні, опублікованому 30 березня 2020 року в Nature Genetics, проведеному під керівництвом  King’s College London, UCL та Kaiser Permanente в Сполучених Штатах, за участю компанії 23andMe (компанія персональної геноміки), було знайдено шляхи, якими генетика може відображатись на короткозорості.

В ході цього дослідження було проаналізовано ДНК стосовно зору та ступеню короткозорості у більш ніж півмільйона добровольців. При аналізі даних було виявлено приблизно тисячі генетичних варіантів майже в 450 генах, які, як видається, пояснюють багато випадків міопії середнього та тяжкого ступеня серед популяції.

Вчені встановили, що цей стан, який вражає все більшу частину населення в світі, може бути викликаний механізмами, за допомогою яких світлові сигнали передаються сітківкою ока до мозку. Також, було доведено, що інші частини ока, які передають сигнали світла, беруть участь в цьому процесі. Знайдені генетичні маркери можуть в майбутньому використовуватись для передбачення розвитку міопії у дітей.

Гени, які відповідають за підтримку циркадних ритмів виявились важливими в контексті розвитку короткозорості. Також, гени, які відповідають за пігментацію очей, шкіри та волосся мають вплив на міопію.

Dr. Pirro Hysi із School of Life Course Sciences, King’s каже: “Міопія – це надзвичайно складний розлад, і вперше у нас є достатньо частинок головоломки, щоб біологія процесу ставала зрозумілою”.

Зазвичай, міопія успадковується дітьми від батьків, і генетика може виявити раніше невідомі механізми, що викликають короткозорість, які можуть надихнути на пошук нових методів її контролю. Дослідження показує, що гени, які відповідають за наш внутрішній біологічний годинник – 24-годинний цикл неспання та сну, можуть бути важливим фактором.

Професор Jugnoo Rahi, із UCL Great Ormond Street Institute of Child Health, каже: “Зміни денного та нічного циклів є можливим поясненням попередніх спостережень, що короткозорість зустрічається частіше у тих, хто менше проводить часу на свіжому повітрі”.

Dr. Eric Jorgenson, із Kaiser Permanente North California, говорить: “Раніше ми знали, що деякі важкі генетичні порушення, , які впливають на пігментацію, викликають зміни у задньому відрізку ока і призводять до тяжкої короткозорості. Але сила і ступінь зв’язку між пігментацією та міопією у загальній популяції викликало здивування”.

Якщо пацієнт успадкує достатню кількість цих генетичних варіантів, які лежать в основі процесу, то в нього розів’ється короткозорість. Вперше генетична модель, заснована на виявленні варіантів ДНК, успішно прогнозувала 75% міопії у учасників дослідження.

Професор Chris Hammond, із the School of Life Course Sciences, King’s, сказав: “Дуже хвилююче, що ми зараз прямуємо до того, щоб мати можливість передбачати які діти стануть короткозорими на основі їх генетичних маркерів. Якщо ми зможемо розробити методи лікування для попередження міопії, ці генетичні дані можуть допомогти нам визначити тих, хто знаходиться в категорії найбільшого ризику та потребує їх найбільше”.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 31 березня 2020 року.

Більше інформації про дослідження ви можете знайти в журналі Nature Genetics.

 

Розумні контактні лінзи для діагностики ксерофтальмії та глаукоми

Розумні контактні лінзи для діагностики ксерофтальмії та глаукоми

 

Група дослідників під керівництвом професора Du Xuemin із Shenzhen Institutes of Advanced Technology (SIAT) Китайської академії наук розробила “розумну” контактну лінзу, яка в реальному часі може показувати зміни зволоженості поверхні ока та внутрішньоочного тиску, відповідно змінюючи свій колір. Ця “розумна” лінза потенційно може використовуватись для діагностики на місці (point-of-care) таких захворювань, як ксерофтальмія та глаукома.

Рання діагностика важлива для уникнення таких проблем, як екзофтальм, яка супроводжується відносно легкими симптомами; або глаукоми, яка може призвести до втрати зору. Такі діагнози покладаються на легкий і надійний моніторинг кількох ознак, що мають істотне патологічне значення, таких як кількість сліз і внутрішньоочний тиск.

Однак, сучасні методи, як правило, вимагають складних процедур та інструментів, якими керують професіонали, що спричиняє труднощі для моніторингу стану очей на місці.

“Розумна” контактна лінза має циклічні наноструктури, розміщені в полі(2-гідроксиетил метакрилат) (pHEMA) гідрогелевій матриці, що дозволяє добитись яскравої зміни кольору від червоного до синього, та до зеленого.

Цей структурний кольоровий датчик контактної лінзи виготовлений виключно із біосумісного гідрогелю, без додавання жодних хімічних пігментів, тим самим демонструючи чудову біобезпеку та комфорт для носія.

Що важливо, інтервал циклічних наноструктур у межах гідрогелю pHEMA чутливий до змін вологи та тиску, які й призводить до зміни кольору “розумної” контактної лінзи в реальному часі.

“Виходячи із цих особливостей, “розумна” контактна лінза була досліджена як метод моніторингу ксерофтальмії та хвороби високого внутрішньоочного тиску. За симуляції умов здорового ока, її колір з часом не буде змінюватись. А от в умовах симуляції ксерофтальмії, її колір змінюється із червоного до синього протягом приблизно 25 хвилин”, – каже Zhao Qilong, перший автор дослідження.

Крім того, спостерігається лінійне зменшення довжини хвилі піку відображення “розумної” косметичної контактної лінзи, коли внутрішньоочний тиск людини збільшується до меж патологічного діапазону.

“Це дослідження надає новий та розумний пристрій для своєчасного та сприятливого попередження ризиків ксерофтальмії та глаукоми. Воно також стане натхненням для дизайну пристроїв нового покоління із колориметричними здатностями зондування різноманітних ознак захворювань людського організму в реальному часі та на місці, в лікувальній установі”, –  сказав професор Du.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 19 лютого 2020 року.

Більше інформації на сайті Royal Society of Chemistry.

Біомеханчні властивості рогівки у дітей із ожирінням

Біомеханчні властивості рогівки у дітей із ожирінням

 

Дитяче ожиріння є важливою проблемою для здоров’я, і його поширеність значно збільшилась за останні три десятиліття. Воно є серйозним фактором, який впливає на цукровий діабет, дисліпідемію, гіпертонію, серцево-судинних захворювань та захворювання онкологічного профілю. Ці супутні захворювання починають розвиватися та прогресувати в дитячому віці із поширенням дитячого ожиріння. Також ожиріння пов’язане і з рядом офтальмологічних проблем, таких як катаракта, глаукома, діабетична ретинопатія, вікова макулопатія, оклюзія вен сітківки, ентропіон нижньої повіки, та інші.

The Ocular Response Analyzer (ORA; Reichert Ophthalmic Instruments, Buffalo, NY) може забезпечи in vivo виміри біомеханічних властивостей рогівки, пов’язаних зі станом рогівки та структурами. Пристрій відображає два основних параметри: рогівковий гістерезис та її коефіцієнт опору. Рогівковий гістерезис є параметром її віско-еластичності, в той час, як коефіцієнт опору пов’язаний із загальною резистентністю рогівки. Біомеханічні властивості рогівки залежать від її стромальної структури. Вже в багатьох дослідженнях було вивчено біомеханічні властивості рогівки за умов різноманітних захворювань, однак, жодне із них не включало дитяче ожиріння. Тож основною метою вчених із Фінляндії було встановити чи є якісь зміни властивостей рогівки у дітей із ожирінням, в порівнянні зі здоровими дітьми.

Всього в дослідження було включено 47 пацієнтів із дитячим ожирінням (основна група), і 39 здорових дітей (контрольна група). Вік учасників становив від 9 до 17 років. За допомогою Ocular Response Analyzer в обох очах вимірювались наступні параметри: рогівковий гістерезис, коефіцієнт опору рогівки, рогівково-компенсований внутрішньоочний тиск та Гольдман-корельований внутрішньоочний тиск (IOPg). Також були виміряні параметри центральної товщини рогівки (CCT), кута передньої камери (ACA), об’єму передньої камери (ACV), глибини передньої камери (ACD).

За результатами дослідження середній гістерезис рогівки становив 10.56 ± 1.52 mm Hg в основній групі, і 11.16 ± 1.92 mm Hg в контрольній (P = .022). Середній внутрішньоочний тиск в основній групі становив 14.9 ± 2.0 mm Hg в той час, як в контрольній групі він відповідав значенням 14.1 ± 1.3 mm Hg (P = .003). Було знайдено сильний позитивний зв’язок рогівкового гістерезису та коефіцієнту опору рогівки (P < .001, r = 0.851), IOPg (P = .044, r = 0.213), CCT (P < .001, r = 0.477), та IOP (P = .005, r = 0.295). Також гістерезис рогівки показав значну негативну кореляцію із рогівково-компенсованим внутрішньоочним тиском (P = .001, r = −0.355), ACA (P = .005, r = −0.294), ACV (P = .019, r = −0.246), та ACD (P = .046, r = −0.211).

Тож, відповідно до отриманих даних, було зроблено висновок про наявність зв’язку між рогівковим гістерезисом та коефіцієнтом маси тіла у дітей. І у учасників із дитячим ожирінням цей показник був нижчим, аніж у здорових дітей. А внутрішньоочний тиск у таких дітей був вищим, аніж у учасників контрольної групи. Можливою причиною змін на тканинному рівні у дітей із ожирінням є ушкоджуючі фактори ожиріння, особливо прозапальні цитокіни, які викликають ультраструктурні зміни рогівки.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 1 березня 2020 року.

Важливі факти про коронавірус для офтальмологів

Важливі факти про коронавірус для офтальмологів

 

Що необхідно знати офтальмологу про коронавірус?

  • В декількох повідомленнях припускають, що вірус може викликати кон’юнктивіт і, можливо, передається при контакті аерозолю з кон’юнктивою.
  • Пацієнти, які звертаються до офтальмологів з приводу кон’юнктивіту, які також мають лихоманку та респіраторні симптоми (такі як кашель та задишка) і, які нещодавно їздили закордон, особливо в райони із відомими спалахами інфекції (Китай, Іран, Італія, Південна Корея, або ж гарячі точки США), або, які мають родичів, що нещодавно подорожували до цих країн, можуть представляти собою випадки COVID-19.
  • Американська Академія Офтальмології рекомендує захищати рот, ніс та очі при веденні пацієнтів, які потенційно заражені SARS-CoV-2.
  • Дуже ймовірно, що вірус, який спричиняє COVID-19, сприйнятливий до тих дезінфікуючих засобів, які офтальмологи використовують в повсякденній практиці для стерилізації інструментів та об’єктів інтер’єру кабінетів.
  • Для запобігання передачі SARS-CoV-2, ті ж самі методи дезінфекції, які вже застосовуються для запобігання внутрішньолікарняного поширення інших вірусних збудників, рекомендуються до застосування до і після прийому кожного пацієнта.

Загальні відомості:

SARS-CoV-2 – це оболонковий, одноланцюговий РНК вірус, який спричиняє COVID-19. Незважаючи на те, що вірус не такий схильний до спричинення летальних наслідків, як SARS коронавірус та MERS коронавірус, значна кількість смертельних випадків вже відбулась по всьому світу.

Пацієнти, як правило, звертаються до лікаря із клінічною картиною респіраторного захворювання: лихоманка, кашель та задишка. Діарея часто зустрічається на самому початку інфекції, також є повідомлення про кон’юнктивіт. Тяжкі наслідки включають пневмонію. Симптоми можуть проявлятись, як через 2 дні, так і через 14 після зараження. Дослідження 10 березня в Annals of Internal Medicine встановило, що середній інкубаційний період SARS-CoV-2 складає 5-7 днів. Симптоми більше ніж у 97% хворих проявились до 11.5 дня після інфікування, тому ці результати підтримують діючи рекомендації щодо карантину протягом 14 днів.

Поточне розуміння того, як поширюється COVID-19 базується на тому, що нам відомо про інші схожі коронавіруси. Вважається, що вірус поширюється повітряно-крапельним шляхом від людини до людини, коли заражена особа кашляє або чхає. Він також може поширюватись, якщо людина торкається зараженої поверхні чи предмета, а потім торкається носа, рота чи очей. Вірусна РНК також була виявлена в зразках калу заражених пацієнтів, що не дає можливість виключати фекально-оральний шлях передачі.

В даний час є думки, що SARS-CoV-2 може поширюватись безсимптомною передачею. Звіт від 21 лютого в JAMA детально розповідає про випадок безсимптомного переносника, який, можливо, заразив 5 членів сім’ї, незважаючи на те, що у нього були абсолютно нормальні дані комп’ютерної томографії грудної клітини. Крім того, Li Wenliang, MD, офтальмолог, який завчасно бив тривогу з приводу коронавірусу, вважає, що він був інфікований безсимптомним пацієнтом із глаукомою. Однак, всі ці звіти залишаються попередніми.

У дослідженні, опублікованому в New England Journal of Medicine, вчені змогли виявити життєздатний SAR-CoV-2 у аерозолі через 3 години після аерозолізації. Однак, експеримент проводився в барабані Гольдберга, в якому є дефіцит вентиляції, що може не обов’язково відображати як вірус поводиться в реальних умовах. Крім того, дослідження показало, що вірус може виживати до 24 годин на картоні, до 4 годин на міді, та до 2-3 днів на пластиці або нержавіючій сталі. Рекомендації щодо використання масок, на основі цього дослідження не змінюються, однак, результати наголошують на важливості миття та чистки поверхонь та матеріалів, які можуть бути забруднені дихальними секретами інфікованих осіб.

Вакцини та способи лікування:

На даний момент не існує вакцини для попередження інфекції і жодних дієвих ліків, які довели свою безпечність та ефективність в рандомізованих клінічних випробуваннях. 5 березня розпочались випробування mRNA коронавірусної вакцини у Kaiser Permanente Washington Health Research Institute в Сіетлі, однієї із 9 установ Infectious Diseases Clinical Research Consortium – мережі клінічних досліджень , яку підтримує National Institute of Allergy and Infectious Diseases (NIAID).

Американська Академія Офтальмології не має єдиної думки щодо хлорохіну або гідроксихолохіну, як засобів пом’якшення дії COVID-19. Хоча обидва препарати досліджуються і вважаються перспективними засобами. Як завжди, Академія закликає керуватись відповідними науковими доказами. Однак постає питання необхідності проведення дослідження очного дна при застосуванні обох цих препаратів. Жодних офтальмологічних обстежень проводити не потрібно, оскільки передбачувана тривалість лікування, в цій ситуації, складатиме до 3 місяців. Протягом цього періоду не слід очікувати жодної токсичної дії на очі, поки буде зберігатись дозування, попередньо визначене безпечним для сітківки (як правило, <5 мг / кг реальної ваги для гідроксихлорохіну).

Зв’язок із офтальмологією:

Два повідомлення надають інформацію, що вірус може викликати кон’юнктивіт. Таким чином, можливо, що SARS-CoV-2 передається при контакті аерозолю із кон’юнктивою.

  • В дослідженні, опублікованому в Journal of Medical Virology, повідомляється, що із 30 пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19 в Китаї, один мав кон’юнктивіт. Цей пацієнт, на відміну від інших 29, мав у очних виділеннях SARS-CoV-2. Це свідчить про те, що SARS-CoV-2 може інфікувати кон’юнктиву і викликати кон’юнктивіт, і вірусні частинки присутні у очних секретах.
  • У більшому дослідженні, опублікованому в New England Journal of Medicine, вчені задокументували ін’єкцію кон’юнктиви у 9 із 1099 пацієнтів (0.8%) із лабораторно підтвердженим COVID-19.

Хоча, виявляється, що кон’юнктивіт є нечастою подією, якщо мова йде про COVID-19, однак інші форми кон’юнктивіту є поширеними. Уражені пацієнти часто присутні в очних клініках або відділеннях швидкої допомоги. Це збільшує можливість офтальмологів, які можуть бути першими лікарями, з якими контактують хворі, самим заразитись COVID-19.

Саме тому, рекомендований захист рота, носа (наприклад, маска N-95) та очей (наприклад окуляри чи щит) при веденні пацієнтів, що потенційно заражені COVID-19. Крім того, захисні щити на щілинній лампі є ефективними для захисту, як медичних працівників, так і самих пацієнтів.

Оригінальна стаття опублікована на сайті American Academy of Ophthalmology 22 березня 2020 року.

Гайдлайни для вітреоретинальних хірургів під час пандемії COVID-19 від ASRS

Гайдлайни для вітреоретинальних хірургів під час пандемії COVID-19 від ASRS

 

The American Society of Retina Specialists оприлюднило гайдлайни, які допоможуть спеціалістам з патології сітківки та іншим медикам знизити ризики та забезпечити здоров’я і безпеку пацієнтів під час пандемії COVID-19.

У цих гайдлайнах визначено критерії необхідності для звернення пацієнтів по медичну допомогу, та надано засоби для класифікації екстрених, ургентних та неургентних випадків захворювань протягом цього періоду обмеженого доступу до операційних.

Для екстрених випадків критеріями є ризик постійної втрати зору без термінового втручання, а доступ до операційної є життєво важливим. Для ургентних випадків ризик серйозної та постійної втрати зору за відсутності негайного оперативного втручання є не таким високим, і лікування може бути відтермінованим. Ретинальні хірурги мають слідкувати за ургентними показаннями, оскільки вони можуть стати екстреними.

Для неургентних пацієнтів хірургічне втручання може бути відкладене без подальших ризиків для зору. Однак, ретинальним хірургам все рівно необхідно слідкувати за станом неургентних пацієнтів, оскільки він може погіршитись і підвищити терміновість втручання.

Приклади екстрених хірургічних показань:

  • Гостре відшарування сітківки – макула прилягає*
  • Гостре відшарування сітківки – макула відшарувалась у монокулярного пацієнта*
  • Залишкові фрагменти кришталика із підвищенням внутрішньоочного тиску, яке не піддається медикаментозному контролю
  • Гострий ендофтальміт із сильною втратою зору
  • Проникаюче поранення очного яблука з або без внутрішньоочного стороннього тіла*
  • Експульсивна кровотеча із хоріоідеї*
  • Щільний вітреальний крововилив у монокулярного пацієнта
  • Оголена/інфікована склеральна упряжка або інший імплантат ока

(* Може бути ургентним відповідно до локалізації та характеру)

Приклади ургентних хірургічних показань**:

  • Відшарування сітківки – макула відшарована
  • Залишкові фрагменти кришталика із підвищенням внутрішньоочного тиску, яке піддається медикаментозному контролю
  • Інтравітреальна кровотеча із підозрою на розрив або відшарування сітківки

(** Ці показання можна розглядати як невідкладні, якщо пацієнт монокулярний або виникають обтяжуючі обставини)

Приклади неургентних хірургічних показань(***):

  • Макулярний отвір
  • Дислокація інтраокулярної лінзи
  • Діабетична інтравітреальна кровотеча без загрози відшарування макули
  • Залишковий силікон
  • Макулярна епіретинальна мембрана / Вітреомакулярна тракція

(*** Ці показання можна розглядати як невідкладні або ургентні, якщо пацієнт монокулярний або виникають обтяжуючі обставини)

Оригінальна стаття була опублікована 20 березня 2020 року.

Гайдлайни доступні на сайті The American Society of Retina Specialists для членів спілки.

Наша команда

Риков Сергій Олександрович

Риков Сергій Олександрович

Голова правління


Сенякіна Антуанетта Степанівна

Сенякіна Антуанетта Степанівна

Заступник Голови Правління


Шевколенко Марина Володимирівна

Шевколенко Марина Володимирівна

Виконавчий директор


Чувалова Жанна Володимирівна

Чувалова Жанна Володимирівна

Фінансовий директор


Наші досягнення за 20 років

Проконсультовано пацієнтів
Прооперовано пацієнтів
Профілактичних оглядів
Членів асоціації

“Я не хочу мати точку зору. Я хочу мати зір.”

М. Цвєтаєва

“Зрячий, не зрячий… А якщо не бачиш — то й все одно не побачиш!”

Затоiчи (Zatôichi)

“Все, що ти можеш побачити сам – ти маєш побачити сам.”

Вігго Мортєнсен