Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України


Існуємо з 2001 року.
Ми є неприбутковою громадською організацією, яка об’єднує громадян,
котрі виявили бажання співпрацювати для реалізації Статутних завдань Асоціації.

Мета


Є сприяння науковому і практичному розв’язанню сучасних проблем медичного обслуговування населення,
підвищення рівня кваліфікації та захист соціальних, економічних, творчих, культурних та інших спільних інтересів членів Асоціації.

Завдання та основні напрями діяльності


- сприяння розробці пріоритетних напрямів розвитку медичного обслуговування дітей, їх батьків та іншого дорослого населення, які страждають на захворювання очей та визначенню загальної політики з цих питань;
- вивчення сучасних досягнень в галузі офтальмології;
- організація та проведення різноманітних у тому числі міжнародних науково-практичних конференцій, форумів, семінарів , симпозіумів, виставок, тренінгів, інтерактивних заходів з виданням сертифікатів, дипломів та свідоцтва щодо участі у таких заходах;
- здійснення інформаційно-роз’яснювальної діяльності для дітей та дорослого населення (у тому числі в дитячих дошкільних закладах, закладах освіти, вищих навчальних закладах), а також для лікарів, освітян та фахівців інших спеціальностей.

Загальна кількість членів Асоціації (станом на 13 лютого 2018 року) – 389 осіб.


Голова правління - Риков Сергій Олександрович, тел. (050) 534-60-09
Заступник Голови Правління – Сенякіна Антуанета Степанівна, тел. (050) 548-85-83
Виконавчий директор – Шевколенко Марина Володимирівна, тел. (067) 395-83-17
Фінансовий директор – Чувалова Жанна Володимирівна, тел. (067) 967-47-07

Наші пріоритети

Інновації

Використовуємо лише сучасне обладнання та новітні, найефективніші розробки в галузі офтальмології з усього світу.

Спеціалісти

Наші спеціалісти мають вищу освіту, високий науковий ступінь,
а деякі з них запатентували свої технології для покращення зору у дітей.

Досвід

Понад двадцять років досвіду лікування проблем зору, тисячі вилікуваних пацієнтів. Кожного року покащуємо свої знання та вдосконалюємо систему лікування.

Новини асоціації

Вживання поліненасичених жирних кислот класу Омега-3 знижує ризик розвитку глаукоми
Новини

Вживання поліненасичених жирних кислот класу Омега-3 знижує ризик розвитку глаукоми

Фактори ризику низької ефективності хірургічного лікування обструкції нососльозового каналу у дітей

Фактори ризику низької ефективності хірургічного лікування обструкції нососльозового каналу у дітей

 

Однією із поширених очних проблем у дітей є обструкція нососльозових шляхів. За даними Американської Асоціації Офтальмологів, в усьому світі приблизно 5% дітей мають симптоми сльозотечі і рецидивуюі інфекції. Але, все ж, у більшості дітей позбавлення цих симптомів вдається досягти лише консервативними методами – медикаментозно, та за допомогою масажів. У 10% таких дітей одужання досягти не вдається, і необхідне проведення оперативного втручання. Серед багатьох доступних варіантів хірургічних втручань найбільш поширеною є процедура зондування. Однак, деякі пацієнти після такої початкової процедури все ще не позбавляються від вищевказаних симптомів, і тому потребують більш агресивних і інвазивних втручань.

Це наштовхує на думку: “Чи існують якість фактори ризику, які були б спільні для таких пацієнтів, і зумовлюють необхідність додаткових оперативних втручань?” І якщо такі фактори можна виявити, то, вірогідно, у дітей з цими ризиками першочерговою процедурою можна обрати більш інвазивну методику для отримання кращого початкового ефекту, або морально підготувати батьків до необхідності додаткових втручань. Раніше були спроби знайти фактори, які б сприяли невдачі процедури зондування, але дослідникам не вдалося вичленити статистично значущі спільні риси. Тому вчені з Небраски вирішили продовжити пошук анатомічних і фізіологічних особливостей, які б об’єднували дітей, в яких зондування не принесло одужання.

У ретроспективному обсерваційному дослідженні були досліджені дані пацієнтів, у яких дитячий офтальмолог виявляв необхідність хірургічного втручання через відсутність результату консервативного лікування. Пацієнти були розділені на групи, залежно від того чи потребували вони одного оперативного втручання, або кількох. Далі вивчалась кореляція факторів ризику та необхідності декількох операцій. Фактори, які гіпотетично мали вплив на негативний результат первинної процедури, порівнювались між собою за допомогою аналізу співвідношення шансів. Показником успіху було прийнято відсутність симптомів сльозотечі і рецидивуючих інфекційних захворювань через 6 місяців після втручання.

Шляхом даного аналізу було виявлено, що факторами ризику є: трисомія 21 пари хромосом, алергічний риніт/сезонні алергії, інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів протягом одного місяця до процедури, та наявність обструктивного апное сну. В ході дослідження було виявлено, що пацієнти з трисомією 21 пари хромосом краще реагують на балонну дилатацію, як первинну процедуру. А пацієнтам з недавніми інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів краще відкласти оперативне втручання до моменту повного усунення симптомів. Теж саме стосується і алергічних захворювань. Факторами, які спочатку вважались вірогідними, але не підтвердились, стали передчасні пологи та супутнє проведення хірургії екстраокулярної мускулатури одночасно з операцією нососльозового каналу. Однак, стосовного останнього вчені остаточно не впевнені, адже вибірка пацієнтів була недостатньо великою.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 19 липня 2019 року.

 

Кількість очних травм дітей, пов’язаних з використанням безпорохової вогнепальної зброї, зросла майже на 170%

Кількість очних травм дітей, пов’язаних з використанням безпорохової вогнепальної зброї, зросла майже на 170%

 

Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі Pediatrics, частота травм очей, які отримують діти під час занять спортом або відпочинку зменшилась з 1990 до 2012 року. Однак, частота травм, спричинених безпороховою вогнепальною зброєю, зросла на 168.8%.

“Ураження очей при занятті спортом або при відпочинку зустрічаються дуже часто, але їх можна запобігти”, – каже Gary A. Smith, MD, DrPH, директор Center for Injury Research and Policy at Nationwide Children’s Hospital, Columbus, Ohio в інтерв’ю для Infectious Diseases in Children. “Такі травми трапляються миттєво, але можуть мати значні наслідки, які залишаться на все життя. Щодо таких травм необхідно проводити посилені заходи профілактики, особливо для тих, які викликані безпороховими рушницями”.

Щоб вивчити характеристики і джерело травм очей, з приводу яких надається лікування в американських відділеннях невідкладної допомоги, вченими було проведено ретроспективне дослідження, в якому вони проаналізували дані з National Electronic Injury Surveillance System. Усі пацієнти, дані яких використовувались в дослідженні, були молодші 17 років, та з 1990 року по 2012 проходили лікування травм очей, які були отримані при зайнятті спортом або під час відпочинку.

Таких дітей в Сполучених Штатах виявилось приблизно 441,800 (95% CI, 378,868-504,733; середнє значення = 26.9 на 100,000). Більшу частину пацієнтів складали представники чоловічої статі, яких було майже три чверті. А вік, в якому найчастіше траплялись ураження очей, становив від 10 до 14 років, та від 15 до 17.

Більшу частину травм очей вдалося вилікувати, і пацієнти були виписані з відділень невідкладної допомоги (94.6%). Найчастішими ураженнями стали: стирання рогівки (27.1%), кон’юнктивіт (10.0%), та чужорідні тіла в оці (8.5%). Із усіх отриманих травм 4.7% потребували госпіталізації.

Активності, які частіше всього призводили до травм очей були: баскетбол (15.9%), бейсбол та софтбол (15.2%), і використання безпорохових рушниць (10.6%). Незважаючи на те, що кількість уражень очей зменшилась з 1990 по 2012 рік, кількість травм, спричинених безпороховими рушницями, зросла на 168.8%. Крім того, 48.5% досліджуваних госпіталізацій були пов’язані як раз з такою зброєю.

“Медичні працівники можуть надавати батькам та дітям інформацію про запобігання очних травм, які можна отримати під час заняття спортом або під час відпочинку, – каже Gary A. Smith, – Для дітей дуже важливо займатись спортом, але у деяких видах спорту є потреба в застосуванні підсиленого захисту очей. В деяких випадках для того, щоб діти отримали належний ступінь захисту, необхідно буде змінити культуру в межах спорту”.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Pediatrics в лютому 2018 року.

Невтішні результати імплантації кератопротезу Boston type 1 у дітей

Невтішні результати імплантації кератопротезу Boston type 1 у дітей

 

В ретроспективному, багатоцентровому дослідженні було перевірено ефективність застосування кератопротезів KPro (Boston type 1 keratoprosthesis) у дітей. KPro було імплантовано в 11 очей 11 пацієнтів віком від 0.9 до 15.5 років. Гострота зору з максимальною корекцією до оперативних втручань варіювала від 20/600 до світлосприйняття. В усіх пацієнтів також було діагностовано глаукому, і у 6 очах перед імплантацією KPro було встановлено дренажні пристрої для глаукоми (GDDs). При останньому огляді (середній показник становив 41.8 місяців; діапазон складав від 6.5 до 85 місяців) 2 ока зберігали гостроту зору з максимальною корекцією 20/400 або краще, тоді як 5 очей втратили світлосприйняття. Післяопераційні ускладнення включали: ретропротезну мембрану (9 очей), розплавлення рогівки (5 очей), інфекційний кератит (3 ока), ендофтальміт (3 ока), ерозію дренуючих пристроїв для глаукоми (2 ока), відшарування сітківки (5 очей). Початковий KPro було збережено у чотирьох очах (36.4%).

За висновками дослідників, імплантація кератопротезів Boston type 1 у дітей пов’язана з більшою частотою ускладнень, більшою ймовірністю провалу застосування пристрою, та гіршою гостротою зору, ніж при встановленні такого протезу у дорослих. З огляду на це, автори дослідження не рекомендують застосовувати KPro у дітей.

 

Зображення кератопротезів Boston type 1 (зліва) та type 2 (зправа)

Огляд дослідження імплантації Boston type 1 keratoprosthesis (KPro) у дітей від Christopher J. Rapuano, MD.

“Як один із хірургів, що проводив більшу частину трансплантацій рогівки у дітей в Wills Eye Hospital протягом останніх років, я особливо прагну дізнатися про все, що може покращити посередній стан справ у дитячій кератопластиці.

Трансплантація рогівки у дітей є технічно складною процедурою з підвищеним ризиком екструзії внутрішньоочного вмісту під час операції. Післяопераційний догляд, в кращому разі, є складним завданням. Діти часто не виявляють скарг, коли в їх очах відбувається щось неприємне або незрозуміле, наприклад, розпускання швів або пошкодження рогівки. Тому такі стани залишаються без лікування набагато довше, ніж у більшості дорослих – часто з несприятливими результатами.

Просто дослідити стан немовля чи дитини в кабінеті буває досить складно, і ми рідко отримуємо таку хорошу можливість для огляду, як у дорослих. Нам може знадобитись провести обстеження під наркозом просто для того, щоб отримати адекватний доступ для огляду ока. Коли приходить час знімати шви, нам необхідно ввести дитину в загальну анестезію. Це можна легко спланувати для звичайного зняття швів, але коли шов ослаблюється або розривається, і його необхідно зняти одразу ж, то розпланувати екстрений виїзд в операційну не так просто. Трансплантати у дітей відторгаються також частіше, ніж у дорослих.

Все це є передумовою того, чому корнеальні хірурги шукають кращі способи проведення трансплантації у дітей.

Кератопротез Boston достатньо добре себе показує у багатьох очах дорослих, де не очікується, що трансплантат рогівки буде досить довгий час залишатись прозорим. Насправді, багато дорослих пацієнтів ставляться до цього, як до дива. Не було б чудово, якби це так само добре працювало і у дітей? Зір буде відновлюватись швидше, ніж при стандартній трансплантації рогівки, і, в ідеалі, це зменшить ризики розвитку амбліопії. Також не буде спостерігатись відторгнення трансплантата.

З цих причин кератопротези Boston почали встановлювати у немовлят і дітей, в тому числі і в лікарні Wills Eye Hospital. Однак, багато, якщо не більшість, хірургів почали розуміти, що результати у дітей не такі хороші, як у дорослих. Тому вони почали все більше вагатись у доцільності виконання такої процедури у маленьких пацієнтів.

Fung з колегами1 слід привітати з публікацією їх невтішних результатів імплантації кератопротезів Boston type I у дітей, що ми дещо неохоче робимо. Однак, дуже важливо поділитися цими результатами з офтальмологічною спільнотою. Отримані результати виявились настільки поганими, що вони припинили виконання цієї процедури у дітей.

Aquavella з колегами2,3   мали кращий досвід такого кератопротезування у дітей. У нас в Wills Eye Hospital також були діти, які добре справлялись з протезом Boston, але цікаво чому так відбувалось. Чи впливають різні діагнози на результати по-різному? Чи має значення вік? Дослідження Fung і колег було досить невеликим, але вони не виявили великої різниці у результатах залежно від діагнозу та віку проведення операції.

Як відомо, стандартна трансплантація рогівки у дітей має дуже стриманий прогноз. Усім нам потрібно продовжувати шукати “кращий шлях” для поліпшення зору дітей з помутнінням рогівки. Так само, як результати застосування кератопротезів Boston з часом покращувались у дорослих, нам необхідно працювати над покращенням результатів і у дітей”.

 

Christopher J. Rapuano. Disappointing Results of Boston Keratoprosthesis in Kids – Medscape – May 16, 2018

Переваги ширококутового цифрового зображення очного дна у виявленні патологій новонароджених

Переваги ширококутового цифрового зображення очного дна у виявленні патологій новонароджених

 

Відповідно до результатів дослідження, опублікованого в OSLI Retina, ширококутове цифрове зображення очного дна може бути більш ефективним у виявленні потенційно небезпечної патології заднього сегмента ока у новонароджених, ніж дослідження червоного рефлексу.

В проспективному дослідженні (Newborn Eye Screening Test – NEST) 194 доношених новонароджених пройшли як дослідження червоного рефлексу, так і ширококутове цифрове зображення очного дна, яке виконувалось за допомогою камери RetCam3 з 130° лінзою (Natus Medical). Результати дослідження червоного рефлексу були задокументовані в записах педіатрів; цифрові зображення робила навчена медсестра інтенсивної терапії новонароджених. Дослідження включало новонароджених когорти NEST, які проходили скринінг з 25 липня 2013 року по 25 липня 2014 року в Lucile Packard Children’s Hospital в Stanford University School of Medicine.

У 49 немовлят, в яких не було виявлено патологій при дослідженні червоного рефлексу, під час 130° ширококутового зображення очного дна були знайдені одне або кілька із наступних порушень заднього сегменту: крововиливи в сітківці, вогнищеві геморагії очного нерва, згруповані пігментації, хороїдальний невус в макулі та інших зонах сітківки, хороїдальна пігментація, альбінотичне очне дно, ознаки дистрофії “слід ведмедя” (bear track dystrophy), пігментна ретинопатія, та осередкова депігментація пігментного епітелію сітківки.

Загальне погодження між двома методами дослідження складало від 81.4% до 99.5% для будь-якого з порушень. У виявленні патологій ока чутливість дослідження червоного рефлексу педіатром склала 0.0% (95% CI, 0.0%–7.3%), що свідчить про переважання хибно-негативних результатів. А специфічність таких досліджень становила 100.0% (95% CI, 97.5%–100.0%) через відсутність хибно-позитивних результатів.

Вцілому, результати дослідження показують широкий потенціал для впровадження ширококутового цифрового зображення очного дна для виявлення неонатальних патологій очей, які можна пропустити при дослідженні червоного рефлексу.

Оригінальне дослідження було опубліковане 15 лютого 2018 року.

Флюоресцеїнова ангіографія у менеджменті ретинопатії недоношених

Флюоресцеїнова ангіографія у менеджменті ретинопатії недоношених

 

Ретинопатія недоношених це вазопроліферативний розлад, який уражає сітківку недоношених дітей, та дітей із низькою масою тіла при народженні. Вона є однією з провідних причин дитячої сліпоти у світі, якої можна було би запобігти. Нажаль, немає чітких протоколів лікування для пацієнтів з аваскулярною сітківкою, яка залишається після 45 тижня пост-менструального віку. А довгострокові структурні і функціональні ризики залишаються невідомими. Можливо, що такий стан в подальшому житті пацієнта може вплинути на розвиток інших захворювань очей, які потребуватимуть лікування. Терапевтична стратегія таких пацієнтів наразі більше базується на клінічних судженнях лікаря, а не на встановлених протоколах. Тому варіанти лікування можуть варіювати від простого спостереження до лазерної фотокоагуляції.

Значення ж моніторингу персистуючої аваскулярної сітківки у немовлят залишається досі не до кінця чітко визначеним для ретинопатії недоношених. Ця знахідка часто визначається у пацієнтів після проходження лікування ін’єкціями протисудинного ендотеліального фактору росту (anti-VEGF). В своєму проспективному обсерваційному дослідженні, Al-Taie з колегами вивчали необхідність проведення флюоресцеїнової ангіографії та представляють результати її проведення у 36 послідовних випадках ретинопатії недоношених 2 типу у немовлят. Ці діти мали персистуючу аваскулярну сітківку після 45 тижнів пост-менструального віку. Жоден із пацієнтів не потребував лікування ретинопатії недоношених, проте вони продемонстрували затримку в периферичній васкуляризації. Аваскулярна сітківка в усіх випадках була виявлена в ІІ або в ІІІ зоні при проведенні флюоресцеїнової ангіографії. Просочування периферичних судин було виявлено в 3 очах 2 дітей, і було проліковане за допомогою лазера.

За висновками авторів дослідження, проведення флюоресцеїнової ангіографії у дітей з ретинопатією недоношених є бажаним для виявлення персистуючої аваскулярної сітківки, та для допомоги лікареві у прийнятті рішення щодо терапевтичної тактики. Однак, у проведенні цієї процедури є певні складнощі. В першу чергу, це поганий стан здоров’я недоношених немовлят, та не широка доступність камер і технологій для проведення ангіографії. Проте виконання даної процедури і виявлення офтальмоскопічних знахідок, що потребують лазерного лікування, можуть бути надзвичайно корисними у менеджменті таких складних випадків.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 19 липня 2019 року.

Вчені розробили біоміметичні контактні лінзи, які здатні збільшувати зображення за командою користувача

Вчені розробили біоміметичні контактні лінзи, які здатні збільшувати зображення за командою користувача

 

Вчені з University of California San Diego створили набір м’яких роботизованих лінз, які дають людям можливість приближувати та віддаляти зображення, яка контролюється кліпанням очей.

У своїй науково-дослідній роботі команда під керівництвом  Shengqiang Cai вказує, що в той час, як більшість роботизованих механізмів управляються вручну, або за допомогою заздалегідь прописаних програм, їх лінзи реагують на електроокулографічний сигнал ока – електричний потенціал, який генерується м’язовою активністю зорового апарату.

Лінзи виготовлені із полімерного матеріалу, який реагує на електроокулографічний сигнал зміною своєї форми. Сигнал, в свою чергу, контролюється п’ятьма електродами, які встановлені навколо ока. Таким чином, коли людина швидко двічі кліпає очима, лінза деформується, стає більш опуклою, що збільшує зображення, яке бачить її користувач.

Дизайн та виробництво біоміметичної контактної лінзи

Здатність збільшувати зображення лише за допомогою кліпання здається фантастичною, однак поки що не слід очікувати на десятикратні значення приближення. Наразі, фактична зміна фокусної відстані становить всього 32%. Також, вчені зазначають, що лінзи, виготовлені з розробленого ними матеріалу, мають переваги перед уже існуючими варіантами.

Поки що дана технологія не готова до широкого впровадження в повсякденне життя, і є багато характеристик та аспектів, які слід доробити й вдосконалити в майбутньому. Однією із таких речей, наприклад є звичайні, доступні у вільному продажу електроди, які використовувались в даній концептуальній моделі.

За словами дослідників, за допомогою електроокулографічних сигналів можна контролювати не тільки лінзи, а й управляти окулярами, камерами, візуальними протезами і будь-якими іншими оптичними пристроями, включаючи віддалені роботизовані камери. Навіть, якщо око нічого не бачить, воно все ще здатне продукувати електроокулографічні сигнали, що розширює спектр майбутнього застосування цього винаходу.

Наша команда

Риков Сергій Олександрович

Риков Сергій Олександрович

Голова правління


Сенякіна Антуанетта Степанівна

Сенякіна Антуанетта Степанівна

Заступник Голови Правління


Шевколенко Марина Володимирівна

Шевколенко Марина Володимирівна

Виконавчий директор


Чувалова Жанна Володимирівна

Чувалова Жанна Володимирівна

Фінансовий директор


Наші досягнення за 20 років

Проконсультовано пацієнтів
Прооперовано пацієнтів
Профілактичних оглядів
Членів асоціації

“Я не хочу мати точку зору. Я хочу мати зір.”

М. Цвєтаєва

“Зрячий, не зрячий… А якщо не бачиш — то й все одно не побачиш!”

Затоiчи (Zatôichi)

“Все, що ти можеш побачити сам – ти маєш побачити сам.”

Вігго Мортєнсен