Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України


Існуємо з 2001 року.
Ми є неприбутковою громадською організацією, яка об’єднує громадян,
котрі виявили бажання співпрацювати для реалізації Статутних завдань Асоціації.

Мета


Є сприяння науковому і практичному розв’язанню сучасних проблем медичного обслуговування населення,
підвищення рівня кваліфікації та захист соціальних, економічних, творчих, культурних та інших спільних інтересів членів Асоціації.

Завдання та основні напрями діяльності


- сприяння розробці пріоритетних напрямів розвитку медичного обслуговування дітей, їх батьків та іншого дорослого населення, які страждають на захворювання очей та визначенню загальної політики з цих питань;
- вивчення сучасних досягнень в галузі офтальмології;
- організація та проведення різноманітних у тому числі міжнародних науково-практичних конференцій, форумів, семінарів , симпозіумів, виставок, тренінгів, інтерактивних заходів з виданням сертифікатів, дипломів та свідоцтва щодо участі у таких заходах;
- здійснення інформаційно-роз’яснювальної діяльності для дітей та дорослого населення (у тому числі в дитячих дошкільних закладах, закладах освіти, вищих навчальних закладах), а також для лікарів, освітян та фахівців інших спеціальностей.

Загальна кількість членів Асоціації (станом на 13 лютого 2018 року) – 389 осіб.


Голова правління - Риков Сергій Олександрович, тел. (050) 534-60-09
Заступник Голови Правління – Сенякіна Антуанета Степанівна, тел. (050) 548-85-83
Виконавчий директор – Шевколенко Марина Володимирівна, тел. (067) 395-83-17
Фінансовий директор – Чувалова Жанна Володимирівна, тел. (067) 967-47-07

Наші пріоритети

Інновації

Використовуємо лише сучасне обладнання та новітні, найефективніші розробки в галузі офтальмології з усього світу.

Спеціалісти

Наші спеціалісти мають вищу освіту, високий науковий ступінь,
а деякі з них запатентували свої технології для покращення зору у дітей.

Досвід

Понад двадцять років досвіду лікування проблем зору, тисячі вилікуваних пацієнтів. Кожного року покащуємо свої знання та вдосконалюємо систему лікування.

Новини асоціації

Чому отриманий візуальний досвід у ранньому віці є критичним для розвитку бінокулярного зору?
Новини

Чому отриманий візуальний досвід у ранньому віці є критичним для розвитку бінокулярного зору?

Онлайн-конференція “Своє дитинство треба бачити” 11-12 червня 2020 року

Онлайн-конференція “Своє дитинство треба бачити” 11-12 червня 2020 року

 

Шановні колеги!

Хочемо Вам повідомити, що, попри світову пандемію COVID-19 та карантинні заходи, вжиті для захисту громадян України, VIII Науково-практична конференція дитячих офтальмологів України із міжнародною участю “Своє дитинство треба бачити” відбудеться 11-12 червня 2020 року, але в онлайн-форматі! Протягом двох днів на Вас чекатимуть найцікавіші лекції, які розкриватимуть сучасні погляди на проблеми та патології, з якими зустрічається кожен дитячий офтальмолог. А інтерактивні тренінги занурять Вас в атмосферу повної присутності, та дадуть змогу відшліфувати професійні навички. І, щоб Ви змогли відчути заспокійливий легкий бриз Чорного моря та розслабитись у себе вдома, наприкінці дня, 11 червня, ми пропонуємо Вам долучитись до вечору відпочинку “Відкрути свою гайку щастя”, протягом якого Ваш слух будуть радувати прекрасні пісні, у виконанні відомих Народних артистів та композиторів, і багато іншого!

Дізнатися більше про конференцію та реєстрацію Ви можете у промо-відео:

РЕЄСТРАЦІЯ НА КОНФЕРЕНЦІЮ

 

Тож дотримуйтесь заходів безпеки, оберігайте себе та своїх близьких, та до зустрічі на онлайн-конференції!

З повагою, організаційний комітет VIII Науково-практичної конференції дитячих офтальмологів України із міжнародною участю “Своє дитинство треба бачити”.

Одноденний онлайн майстер-клас “COVID-19. Віддалені консультації офтальмолога”

Одноденний онлайн майстер-клас “COVID-19. Віддалені консультації офтальмолога”

Шановні колеги!
Раді повідомити, що під час світової пандемії COVID-19, Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України продовжує свою роботу над подоланням проблем, які спричиняють погіршення та втрату зору. І 4 травня 2020 року, за підтримки генерального спонсора – компанії Bausch & Lomb, відбувся одноденний онлайн майстер-клас “COVID-19. Віддалені консультації офтальмолога”.

У п’яти онлайн-доповідях лектори із НМАПО імені П. Л. Шупика та НМУ ім. О. О. Богомольця надали детальну інформацію про те, що таке інфекція, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, в чому полягає її небезпека для людини, як її діагностувати та які наразі є доступні методи її лікування. Особливу увагу було звернено на питання роботи офтальмологів в умовах пандемії COVID-19, та заходи безпеки, яких слід вжити в офтальмологічних лікарнях і кабінетах задля попередження розповсюдження інфекції. Окрім даних нагальних та надважливих тем, додатково були освітлені сучасні підходи до лікування і методи діагностики кератитів, нюанси застосування Ангіо-ОКТ в повсякденній практиці офтальмолога, та дані відповіді на питання щодо не менш важливої пандемії сучасного світу – астенопії.

Ви маєте можливість переглянути запис онлайн майстер-класу за посиланням:

Хочемо висловити свою подяку лекторам:

  • Палатній Людмилі Олександрвіні – к.мед.н., доцент, доценту кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яка виступила із доповіддю “COVID-19 етіологія, клініка, діагностика та лікування”.
  • Рикову Сергію Олександровичу – д.мед.н., професору, завідувачу кафедри офтальмології НМАПО імені П. Л. Шупика, який розповів про те, як офтальмологу зробити безпечним для себе і пацієнтів місце своєї роботи під час пандемії COVID-19.
  • Шаргородській Ірині Василівні – д.мед.н., професору, професору кафедри офтальмології НМАПО імені П.Л. Шупика, яка детально розкрила інформацію, яку необхідно знати про Ангіо-ОКТ в повсякденній роботі офтальмолога.
  • Денисюк Ользі Юріївні – асистенту кафедри офтальмології НМАПО імені П. Л. Шупика, яка розповіла про сучасні аспекти діагностики та лікування кератитів
  • Алеєвій Наталі Миколаївні – аспіранту кафедри офтальмології НМАПО імені П. Л. Шупика, яка в своїй доповіді різносторонньо освітила проблему астенопії.

Одноденний онлайн майстер-клас був проведений за підтримки генерального спонсора Bausch & Lomb, Асоціації дитячих офтальмологів та оптометристів України, НМАПО імені П. Л. Шупика та НМУ ім. О. О. Богомольця.

Вченим вдалось повернути зір сліпим мишам за допомогою клітин шкіри, які були перетворені на фоторецептори

Вченим вдалось повернути зір сліпим мишам за допомогою клітин шкіри, які були перетворені на фоторецептори

 

Дослідники виявили методику безпосереднього перепрограмування клітин шкіри у світлочутливі фоторецептори (палички). Ці створені в лабораторії палички дозволили сліпим мишам виявляти світло після того, як клітини були введені в їх очі. Це дослідження, під спонсорством, National Eye Institute (NEI) було опубліковане 15 квітня 2020 року в журналі Nature. NEI є частиною National Institutes of Health.

До цих пір дослідники замінювали вмираючи фоторецептори в тваринних моделях, використовуючи клітини, які були отримані шляхом перетворення клітин шкіри або крові на стовбурові клітини, які вже в свою чергу перетворювались на фоторецептори. В новому дослідженні вчені показують, що існує можливість пропускати проміжний етап стовбурових клітин і безпосередньо перетворювати клітини шкіри в фоторецептори для пересадки в сітківку.

“Це перше дослідження, яке показало, що пряме хімічне перепрограмування може створити клітини типу тих, що є в сітківці, і це дає нам новішу та швидшу стратегію для розробки терапії вікової макулодистрофії та інших патологій сітківки, які викликані втратою фоторецепторів”, – сказав Anand Swaroop, Ph.D, старший дослідник та начальник NEI Neurobiology, Neurodegeneration, and Repair Laboratory, яка характеризувала перепрограмовані клітини фоторецепторів методом аналізу експресії генів.

“Користь, яку ми отримаємо негайно буде можливість швидко розробляти моделі хвороб для вивчення їх механізму. Нова стратегія також допоможе нам розробити кращі підходи до заміни клітин”, – продовжив він.

Протягом останнього десятиліття дослідники вивчали індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (iPS). IPSC синтезуються в лабораторії із зрілих клітин, які відрізняються від тканин плода. І вони можуть використовуватись для виготовлення майже будь-якого типу клітин або тканин, які потребують заміни. Але протоколи перепрограмування клітин iPS можуть зайняти близько 6 місяців, перш ніж вони будуть готові до трансплантації. Для порівняння, пряме перепрограмування, описане у цьому дослідженні, перетворювало клітини шкіри у функціональні фоторецептори, готові до трансплантації, всього за 10 днів. Дослідники продемонстрували цю техніку на очах мишей, використовуючи клітини шкіри як самих мишей, так і людини.

Пряме перепрограмування передбачає “купання” клітин шкіри в коктейлі із п’яти малих молекулярних сполук, які разом хімічно опосередковують молекулярні шляхи, важливі для долі фоторецепторних клітин. Результатом цього є палички, які за зовнішнім видом та функціями імітують натуральні клітини.

Дослідники провели кількісний аналіз експресії генів, який показав, що гени, експресовані новими клітинами, були індентичними тим, що експресуються дійсними паличками. В той же час, гени, які стосуються функції шкіри, подавлялися. Дослідники пересадили ці клітини мишам із дегенерацією сітківки, а потім перевірили їх зіничний рефлекс, який є показником функції рецепторів після трансплантації. За умов слабкого освітлення звуження зіниці залежить від функції паличок. Протягом місяця після трансплантації 6 із 14 (43%) тварин продемонстрували гарне звуження зіниць при слабкому освітленні, в порівнянні із групою, якій не було проведено трансплантацію.

Крім того, проліковані миші, в яких звужувалась зіниця, були більш схильними до пошуків та проводження часу в темних просторах, аніж миші, в яких зіничний рефлекс не спостерігався, або ті, яким не проводилось лікування. Надавати перевагу темним просторам – поведінка, яка вимагає зору і відображає природну схильність мишей шукати безпечні темні місця.

“Навіть миші із сильно розвиненою дегенерацією сітківки, в яких живі фоторецептори залишились із малою імовірністю, продемонстрували відповідь на трансплантацію. Такі висновки свідчать про те, що отримане поліпшення було спричинене лабораторними рецепторами, а не допоміжним ефектом, який підтримував здоров’я існуючих фоторецепторів”, – сказав перший автор дослідження Biraj Mahato, Ph.D., науковий співробітник UNTHSC.

Через три місяці після трансплантації імунофлуоресцентні дослідження підтвердили виживання лабораторних фоторецепторів, а також їх синаптичні зв’язки із нейронами внутрішньої сітківки.

Зеленим відмічені пересаджені фоторецептори, які добре функціонували та інтегрувались у сітківку через три місяці після трансплантації

Подальші дослідження все ще залишаються необхідними для оптимізації протоколу, щоб збільшити кількість функціональних пересаджених рецепторів.

“Дуже важливо, що дослідники вирахували як опосередковується це пряме перепрограмування на клітинному рівні. Це розуміння допоможе дослідникам застосувати методику не тільки для клітин сітківки, а до багатьох інших типів клітин”, – сказав Anand Swaroop.

“Якщо ефективність цього прямого перетворення може бути підвищена, це може значно скоротити час для розробки потенційного продукту клітинної терапії або моделі захворювання”, – сказав Kapil Bharti, Ph.D., старший дослідник та голова Ocular and Stem Cell Translational Research Section в NEI.

Chavala із колегами планують проведення клінічного дослідження для перевірки клітинної терапії у людей із дегенеративними захворюваннями сітківки, такими як пігментний ретиніт.

Оригінальна стаття була опублікована на сайті National Eye Institute 15 квітня 2020 року.

Новий метод візуалізації, що дасть можливість бачити судини, які знаходяться за очним яблуком

Новий метод візуалізації, що дасть можливість бачити судини, які знаходяться за очним яблуком

 

Хоріоїдальні та ретробульбарні кровоносні судини знаходяться в глибоких областях очного яблука, і постачають кисень із поживними речовинами до сітківки. Вони є життєво важливими для нашого зору, структури та здоров’я очних яблук. Однак, ми не розуміємо ці важливі кровоносні судини в тій мірі, в якій мали б, оскільки сучасні методи візуалізації не дозволяють бачити настільки глибоко, щоб ми мали змогу повним чином контролювати їх функціонування.

Дослідницька група із USC Viterbi School of Engineering’s Department of Biomedical Engineering сподівається вивчити це питання. Працюючи разом із Keck School of Medicine при USC’s Department of Ophthalmology, вони розробили нову методику ультразвукової візуалізації, яка може допомогти у ранній діагностиці таких станів, як глаукома та вікова дегенерація макули.

Відповідно до слів Xuejun Qian, автора дослідження, під час звичайного ультразвукового дослідження частота кадрів є дуже низькою і складає приблизно 30-50 кадрів в секунду, що й перешкоджає чутливості до сигналів кровотоку в задній частині ока.

“Основна відмінність нашого методу візуалізації від звичайного УЗД полягає в тому, що наш може забезпечувати приблизно 10000 кадрів в секунду завдяки техніці візуалізації плоскої хвилі. Тому він в 100 разів швидший за попередній метод, що підвищує його чутливість”, – сказав Qifa Zhou, керівник Xuejun Qian, професор з біомедичної інженерії та офтальмології.

Сучасна поширена технологія контролю функції очей відома як оптична когерентна томографія (ОКТ). І як функціональне розширення ОКТ, виникла ангіо-ОКТ (ОСТ-А) – неінвазивна техніка візуалізації мікроваскуляризації та дрібних судин сітківки пацієнта.

“Але через оптичний механізм ОСТ-А, вона має невелику глибину проникнення”, – сказав Qian. “Тож це означає, що вона має змогу зображувати лише поверхневі шари ока, зокрема сітківку”.

Mark Humayun, професор офтальмології, біомедичної інженерії, клітинної та нейробіології, сказав, що можливості візуалізації OCT-A обмежені здатністю зображувати хоріоїдний кровотік під сітківкою, і вона не може проникнути за межі склери – непрозорого шару, що оточує око, щоб дати змогу побачити ретробульбарну судинну систему, наприклад задню циліарну артерію і ретробульбарні ділянки центральної артерії сітки та вени, розташовані в задній частині ока.

“Сучасна модальність візуалізації не дає змоги це зробити, тому ми розробляємо функціональне ультразвукове дослідження високої роздільної здатності як новий метод, щоб зобразити та забезпечити можливість побачити як змінюються судини, спостерігати за кровотоком та краще зрозуміти структуру та функціонування очей”, – сказав Zhou.

Команда розробила метод ультразвукової мікро-судинної візуалізації із надвисокою роздільною здатністю, який використовує високочастотні ультразвукові хвилі та ілюмінацію плоских хвиль, в якій усі елементи ультразвукового перетворювача випалюются одночасно.

“Ми просто прикріпили зонд в передній частині ока, щоб отримати зображення після введення дози контрастного агента – мікропухирців, які є затвердженою FDA технологією, яка уже застосовується в серцево-судинній візуалізації”, – каже Qian.

Він сказав, що мікропухирці дозволили їм подолати межу дифракції ультразвуку та покращити роздільну здатність зображення.

“Ультразвук є механічною хвилею, і її просторова роздільна здатність обмежена довжиною хвилі”, – каже Qian. “Подолання межі дифракції означає, що досяжна роздільна здатність може бути нижчою за однієї довжини хвилі. 1D масив, який використовується в даний час, дозволяє лише відобразити двовимірний зріз ока, і вас необхідне провести механічне сканування, якщо ви хочете відтворити 3D зображення, що займає набагато більше часу”.

Zhou сказав, що його команда також розробляє новий пристрій для проведення сканування – двовимірний матричний масив, який має багато переваг над одновимірними масивами, що зараз використовуються для ультразвукового сканування. Новим приладом команди стане 2D зонд, який дозволить одночасно бачити весь об’єм ока в реальному часі.

“Використовуючи 2D матричний масив, нам не потрібно проводити механічне сканування або переміщувати перетворювач вперед та назад. Ми просто зможемо розмістити зонд перед оком і побачити повноцінне 3D зображення”, – сказав Qian.

Новий зонд надав би багато переваг медичній діагностиці, зокрема для таких станів, як глаукома, при якій внутрішньоочний тиск – тиск рідин всередині ока – змінюється, що може вплинути на вимірювання кровотоку в хоріоїдальних та ретробульбарних судинах.

“Доведено, що глаукома пов’язана зі змінами у кровотоці”, – сказав Humayun. “Цей метод допоможе нам визначити зміни кровотоку, щоб ми мали змогу втрутитися раніше і попередити глаукоматозне ураження зорового нерву”.

Наступним етапом дослідження буде застосування ультразвуку як неінвазивної технології для стимуляції сітківки з метою відновлення зору.

Оригінальна стаття була опублікована на сайті USC Viterbi School of Engineering 29 квітня 2020 року.

Дослідження було опубліковане на сайті IEEE Transactions on Biomedical Engineering.

 

Новий пристрій, розроблений вченими із Кіото, що дозволяє імітувати кліпання людини

Новий пристрій, розроблений вченими із Кіото, що дозволяє імітувати кліпання людини

 

Дослідники із Інституту інтегрованих клітинних матеріалів (Університет Кіото) розробили пристрій, який розподіляє рідину по клітинам рогівки аналогічно слізній плівці, яка розподіляється під час кліпання очима. Вчені сподіваються, що їх розробки, освітлені в журналі Lab on a Chip, допоможуть у розробці і тестуванні офтальмологічних препаратів, а також дадуть змогу додатково зрозуміти шляхи впливу кліпання на поверхню рогівки.

Рогівка це прозорий “диск”, який покриває центральну поверхню ока. Вона виступає захисним бар’єром від пилу, мікробів та інших потенційно пошкоджуючих агентів.

На сьогодні, одним із способів тестування препаратів, які застосовуються в офтальмології, є їх інстиляція в очі кроликів. Але кролики кліпають значно менше, аніж люди, тому у препаратів є значно більше шансів проникнути у рогівку кролика та потрапити в очі. Іншим варіантом для тестування є використання крихітних лунок із клітинами людської рогівки. Але і в такому випадку, клітини не піддаються умовам нормального середовища живого людського ока.

Фармацевтичний вчений Університету Кіото Rodi Abdalkader та мікро-інженер Ken-ichiro Kamei співпрацювали, щоб розробити пристрій, який би подолав ці проблеми. На 3D принтері вони створили прилад, який складається із чотирьох верхніх та чотирьох нижніх каналів, розділених прозорою пористою мембраною із поліестеру. Через 7 днів вони утворюють бар’єр із клітин, який розділяє верхні та нижні канали. Потім через пристрій пропускається рідина, щоб емулювати тиск, який спричиняється з однієї поверхні рогівки кліпанням повік, а з іншої – внутрішньоочною рідиною.

A. Дизайн верхнього та нижнього каналів. В. Процес виготовлення: 1. Додавання PDMS та затвердівання протягом ночі за температури 80°C. 2. Інтеграція PET мембран між верхніми та нижніми каналами. 3. Зклеювання із обробкою коронним розрядом. 4. Фінальний вигляд пристрою.

Цікавою є знахідка, що такий рух змінив форму клітин і збільшив продукцію філаментів, які відомі тим, що підтримують еластичність та гнучкість клітин.

“Було дійсно цікаво виявити, що подразник, який симулює кліпання очима, має дійсний біологічний вплив на ці клітини”, – сказав Abdalkader. “Ми увесь час часто і несвідомо кліпаємо. І з кожним таким морганням рогівковий бар’єр відчуває напругу, яка змушує захисну систему рогівки продукувати волокнисті філаменти, такі як кератини, щоб подолати наслідки стресу”.

Але пристрій не лише імітує моргання людини, використовуючи людські клітини, а ще й дозволяє тестувати чотири різні зразки в однакових умовах одночасно. “Ми віримо, що ця платформа прокладе шлях для поліпшення розвитку очних препаратів, та подальших досліджень впливу напруги, спричиненої кліпанням, на поверхню ока”, – каже Abdalkader.

Додаткові матеріали ви можете знайти за посиланням: http://www.rsc.org/suppdata/c9/lc/c9lc01256g/c9lc01256g1.pdf

Оригінальна стаття була опублікована на сайті Kyoto University’s Institute for Integrated Cell-Material Sciences (iCeMS) 24 березня 2020 року.

Новий метод лікування кольорової сліпоти успішно пройшов тестування на пацієнтах

Новий метод лікування кольорової сліпоти успішно пройшов тестування на пацієнтах

 

Нова генетична терапія повної кольорової сліпоти є безпечною, відповідно до даних початкового дослідження, проведеного дослідницькими групами із Тюбінгема та Мюнхена. Також були отримані попередні докази ефективності такої терапії.

Люди, які народились із повною кольоровою сліпотою, не в змозі розрізняти жодні кольори. Їх зір розмитий, а очі дуже чутливі до яскравого світла. Це пов’язано із дефектом колбочок – світлових рецепторів сітківки, які відповідають за кольоровий зір та сприймають денне освітлення. Повною кольоровою сліпотою, або ахроматопсією, страждають приблизно 3000 людей у Німеччині. І поки що, не існує лікування першопричини даного стану.

Приблизно в третини усіх хворих ахроматопсією дефект знаходиться в гені CNGA3. Команда із Institute for Ophthalmic Research в University Hospitals в Тюбінгемі та Departments of Pharmacy and Ophthalmology в LMU розробила лікування, яке повинне, у принципі, корегувати цей генетичний дефект. Він передбачає введення нормальної версії гена CNGA3 безпосередньо у сітківку людини за допомогою нешкідливого вірусу. Через кілька тижнів клітини сітківки самі стають здатними до експресії нормальної версії гена, і можуть продукувати неушкоджену форму відповідного білка, який відновлює функцію дефектних колбочок. У цьому випадку, здоровий ген CNGA3 транспортується до сітківки адено-асоційованим вірусом, який бува розроблений професорами Stylianos Michalakis та Martin Biel із LMU.

Перше клінічне дослідження такої терапії нещодавно завершилось у University Eye Hospital Tübingen. Його результати були опубліковані в журналі JAMA Ophthalmology. В ході дослідження дев’ятьом пацієнтам, віком від 24 до 59 років, із ахроматопсією було зроблено інтраретинальну ін’єкцію вірусу, який містить інтактний ген CNGA3, в більш уражене око. “Учасники дослідження не зазнали жодних змін у здоров’ї, пов’язаних із введеними ліками, і їх сітківки не показали жодних постійних змін”, – каже професор Dominik Fischer, який очолював це клінічне дослідження. За його словами, основна мета була досягнута – цей метод лікування можна розцінювати як безпечний. Спостерігався також і чіткий позитивний результат з точки зору ефективності. Зорові функції пацієнтів дещо покращувались як у фокусі, так і у відношенні контрасту і кольорового зору.

“Це дослідження є важливим першим кроком. Воно являє собою рубіж на шляху до повноцінної терапії ахроматопсії. Ми очікуємо на ще більший успіх в лікуванні у майбутньому”, – сказав професор Bernd Wissinger із Tübingen Research Center for Ophthalmology, який разом із Martin Biel із Department of Pharmacy в LMU, очолює проект RD-CURE, що розробляє генетичні методи лікування ряду спадкових захворювань сітківки.

Виходячи із міркувань безпеки, усі дев’ять учасників були дорослими, і їх сітківки вже були ураженими в тій чи іншій мірі. “Крім того, частини мозку, які обробляють зір, все більше втрачають пластичність в дорослому віці”, – наголошує професор Marius Ueffing, директор  Institute for Ophthalmic Research in Tübingen. “Оскільки мозок людей із ахроматопсією ніколи не вчився обробляти інформацію про колір, то йому необхідна хоча б певна пластичність, щоб перетворити у справжнє візуальне зображення нещодавно придбану здатність сітківки реагувати на кольори”. Тепер, коли дослідження показало, що лікування є безпечним, то в майбутньому можна буде проводити терапію пацієнтам досить рано, щоб отримати переваги у ефективності за рахунок вищої пластичності мозку та тканини сітківки, яка ще не зазнала високого ступеня ураження.

Як стверджують дослідники, новий вид терапії слід проводити в дитинстві, як і у випадку нещодавно затвердженого препарату генетичної терапії Люкстурна, щоб досягти найкращого можливого ефекту. “Оскільки використані генні вектори виявились безпечними, то корисним і можливим є подальше дослідження педіатричних CNGA3 пацієнтів”, – каже Stylianos Michalakis із  Department of Ophthalmology в LMU.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 1 травня 2020 року.

Дослідження було опубліковане в журналі JAMA Ophthalmology 30 квітня 2020 року.

Наша команда

Риков Сергій Олександрович

Риков Сергій Олександрович

Голова правління


Сенякіна Антуанетта Степанівна

Сенякіна Антуанетта Степанівна

Заступник Голови Правління


Шевколенко Марина Володимирівна

Шевколенко Марина Володимирівна

Виконавчий директор


Чувалова Жанна Володимирівна

Чувалова Жанна Володимирівна

Фінансовий директор


Наші досягнення за 20 років

Проконсультовано пацієнтів
Прооперовано пацієнтів
Профілактичних оглядів
Членів асоціації

“Я не хочу мати точку зору. Я хочу мати зір.”

М. Цвєтаєва

“Зрячий, не зрячий… А якщо не бачиш — то й все одно не побачиш!”

Затоiчи (Zatôichi)

“Все, що ти можеш побачити сам – ти маєш побачити сам.”

Вігго Мортєнсен