Post navigation

Видатні особистості в офтальмології: Альбрехт фон Грефе

 

Альбрехта фон Грефе дуже часто називають засновником сучасної офтальмології за його значний вклад в медичну сферу як вчителя, практикуючого лікаря, винахідника та дослідника. Сьогодні його прізвище найчастіше згадується як назва симптому відставання верхньої повіки у хворих із дифурзним токсичним зобом. Але спектр його наукової діяльності був значно ширшим і вагомим. Серед численних досягнень Альбрехта фон Грефе, протягом 20 років відданого служіння офтальмології, найбільш видатними та відомими є: розроблене лікування хронічного іридоцикліту шляхом іридектомії, створення спеціального ножа для лінеарної екстракції катаракти, використання офтальмоскопа, одним із перших в світі, для дослідження глаукоми.

Грефе розрізняв три класи глаукоми: гостра, хронічна та проста. Він один із перших почав застосовувати іридектомію для зниження внутрішньоочного тиску. 13 вересня 1857 року він повідомив про результати своїх досліджень на першому Міжнародному Конгресі Офтальмологів в Брюсселі. Основною причиною глаукоми Грефе вважав підвищений внутрішньоочний тиск. І в ході лікування пацієнта із повним зрощенням зіниці, він провів хворому іридектомію, після чого помітив, що око стало більш м’яким. Поширення ним цієї техніки закріпило іридектомію, як важливу опцію лікування, яка й досі використовується при закритокутовій глаукомі.

Іридектомія

Грефе втратив своїх батьків у віці 12 років, але його батько, який був професором офтальмології Берлінського університету, залишався впливовою особою для Альбрехта до кінця його життя. Під час навчання в університеті Грефе вивчав анатомію, логіку, філософію і природничі науки. Йому пощастило слухати лекції видатного фізіолога Йоганна Мюллера, серед учнів якого були відомі на весь світ Рудольф Вірхов, Теодор Шванн і Герман Гельмгольц. Також в університеті Грефе отримував знання й від наступника свого батька, і закінчив медичне училище в 1847 році, захистивши працю “Про бром та його дію”. Після цього він навчався по всій Європі, включаючи Париж, Відень та Лондон. І до Берліну він повернувся повністю підготованим офтальмологом.

Свою кар’єру Грефе розпочав відкриттям невеликої клініки, яку рекламував як безкоштовну медичну допомогу для бідних. Його справа почала швидко розвиватись і клініка перетворилась у триповерхову очну лікарню, де він оглядав тисячі пацієнтів, читав лекції та проводив операції. Після впровадження Гельмгольцом в клінічну практику офтальмоскопа в 1850 році, Грефе за допомогою цього інструменту зробив ряд відкриттів, що стосувались очного дна. Саме він описав емболію артерії сітківки і неврит зорового нерва. Досліджував Грефе і міопію, основними причинами якої він вважав запалення задніх відділів хоріоідеї та склери, а також зміну заломлюючої сили скловидного тіла.

Він був дуже плодовитим автором і часто листувався із співробітниками і видавцями. Коли Берлінський університет не зміг забезпечити Грефе достатньо коштів для публікації, він створив власний офтальмологічний журнал у 1854 році. В цьому журналі опублікована більша частина наукових робіт Грефе, які займають в загальній кількості 2500 сторінок. В подальшому житті журналу приймали участь такі видатні офтальмологи, як Франциск Дондерс та Карл Арльт. Пізніше, у 1857, він заснував перше в світі офтальмологічне товариство Deutsche Ophthalmologische Gesellschaft. На сьогоднішній день, товариство є спонсором “медалі Грефе”, яка вважається найвищою винагородою в цьому, і видається за найвищі заслуги в розвитку офтальмології кожні 10 років.

Медаль Грефе

Альбрехт фон Грефе загинув від туберкульозу в 1870 році у віці 42 років. Але протягом своєї короткої кар’єри йому вдалося зробити довгоживучі внески майже в кожну з підсфер офтальмології, що значно збагатило її як науку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *