Зимовий травматизм очей, його причини та профілактика

Наближення новорічних свят приносить з собою дуже багато приємних і різноманітних видів активності, особливо у зимових подорожах. Однак, веселе проведення часу може ховати за собою досить високий ризик травмування, і ока – в тому числі.

Травма ока – одна з причин втрати зору в розвиненому світі, на яку найменше звертають увагу. Хоча, від 30 до 40% монокулярної сліпоти спричинено саме нею. В усьому світі за рік спостерігається приблизно 55 мільйонів випадків травми очей. За статистикою, приблизно 80% від усіх, хто отримав травму ока – чоловіки. А найбільш схильні до них – люди від 18 до 45 років. Є багато різноманітних форм травм, які досить сильно варіюють за ступенем тяжкості: від незначних ушкоджень до невідкладних станів. І, навіть у тих випадках, коли травма здається незначною, їй однаково слід приділяти увагу.

 

Під час святкувань думки про травмування ока зазвичай не приходять в голову. Але корок від пляшки шампанського може спричинити такі серйозні стани як розрив очного яблука, крововилив всередину ока, відшарування сітківки, дислокацію кришталика та ушкодження кісткової орбіти. Усі ці стани можуть викликати значне порушення гостроти зору і, навіть, його втрату. Відповідно до даних Американської Академії Офтальмології, такі травми найчастіше виникають при відкриванні недостатньо охолоджених пляшок. Бо газ в бульбашках розширюється краще при більших температурах і корок із такої пляшки може розвивати швидкість до 80 км/год. Рекомендовано охолоджувати ігристі вина до температури 7 °C і ніколи не трясти пляшку перед відкупорюванням. Також слід тримати пляшку під кутом 45° від себе і ніколи не направляти її в сторону інших людей. 

Американська Академія Офтальмології EyeSmart підготувала відео, в якому представлені поради щодо відкупорювання шампанського.

Що стосується дітей, то дуже небезпечними є популярні взимку ігри з петардами та салютами. Зазвичай, діти граються зі знаряддями від невідомого виробника, куплені на ринках чи в кіосках, гарантію якості яких не може дати ніхто. Та, навіть, якщо дані вироби мають високу якість, це не зменшує ризиків при їх використанні. Кожного року в Україні є випадки, коли діти з необачності безповоротно втрачають зір із-за вибуху петард прямо в обличчя. Типовими травмами від феєрверків є контузії, розриви, сторонні тіла та опіки. Очі вражаються у 14% випадків травмувань від феєрверків.

Небезпечними є і ігри в сніжки. Влучення снігового снаряду в око може призвести не тільки до пошкодження рогівки та цілісності ока, а й до віддалених наслідків у вигляді пошкоджень сітківки, які можна буде виявити лише через кілька тижнів після травми. Навіть при травмах легкого та середнього ступеня, відновний період може тривати декілька тижнів. І не завжди з повним відновленням зору.

Нині популярним є катання на лижах. І, хоча великих досліджень з приводу травм ока під час цього спорту немає із-за відносної рідкісності таких уражень, в порівнянні з ушкодженнями опорно-рухового апарату, є описані тяжкі випадки. Основним механізмом таких травм є пряме ушкодження очей лижними палицями та огорожами. Також можливий опік світлом, що відбивається від поверхні снігу у дуже яскраві дні. Такі опіки можуть призвести до фотокератиту. Загалом, що стосується занять зимовими видами спорту, слід пам’ятати, що починати слід під наглядом досвідченого інструктора. І, навіть, якщо ви досить довго та на високому рівні займаєтеся ними, то не слід нехтувати відповідними засобами захисту по типу шоломів та окулярів.

Тож як попередити нещасний випадок? В першу чергу слід бути уважним, не поспішати і пам’ятати, що небезпека може бути очевидною, але непередбачуваною. Батькам необхідно слідкувати за своїми дітьми на вулиці і проводити виховні бесіди щодо ігор з петардами, феєрверками та сніжками. Такі ж виховні бесіди мають регулярно проводитись і в навчальних закладах. За феєрверками слід спостерігати з відстані мінімум 150 метрів. А підпалювати їх мають лише навчені люди. Бажано взагалі не допускати дітей до ігор з цими знаряддями. При занятті зимовими видами спорту ніколи не слід нехтувати і забувати про засоби захисту. Якщо ж травмування ока все-таки трапилось, то необхідно звернутись до спеціаліста з метою ретельного огляду, лікування та профілактики прихованих ускладнень.



Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України вітає усіх з Новим роком 2019!

Шановні колеги!

Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України сердечно вітає вас з РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ та прийдешнім НОВИМ РОКОМ! Бажаємо, щоб 2019 рік став для Вас  плідним, радісним та яскравим! Здобуття успіхів та досягнень в професійній сфері й особистісному рості та розвитку. Щоб усі нинішні труднощі та незгоди залишилися в минулому році, а ті, що виникнуть в майбутньому, долались легко та винагороджувались достойно. Всім сімейного затишку, благополуччя, добра і миру в державі. Підкорення нових вершин у благородній справі лікування “дзеркала людської душі”!

Щиро – правління АДОУ



Споживання чорного шоколаду може покращити гостроту зору

Відомо, що чорний шоколад здатен на короткий час підвищувати настрій, покращувати кровообіг та підсилювати здатність до навчання. Дієтологи рекомендують в день з’їдати приблизно 30 грам шоколаду, процент какао в якому більше 75. Це слугуватиме профілактикою хвороб серцево-судинної системи та стимулюватиме імунну систему. Але щодо його ефекту на зір до недавнього часу було мало відомостей.

В Rosenberg School of Optometry було проведене дослідження, в якому порівнювався вплив на гостроту зору споживання чорного та молочного шоколаду. У дослідженні приймали участь 30 людей без патологій зору, які в різні сесії споживали плитки чорного та молочного шоколаду. Потім через 2 години вони проходили тести на гостроту зору та контрастну чутливість. Результати показали покращення результатів тесту як у випадку вживання молочного, так і в випадку вживання чорного шоколаду. Однак, показники були помітно більшими саме після споживання чорного шоколаду. Попередньо, вважається, що такі результати обумовлені підвищенням рівня кровообігу. Але точний механізм впливу ще доведеться віднайти. Також вивчення чекають як тривалість цього ефекту, так і можливість застосування поза лабораторними умовами.

Оригінальна стаття була опублікована в журналі JAMA Ophthalmology в червні 2018 року.

 



Оптимальні хірургічні результати при дитячій екзотропії

 

Вважається, що дитяча екзотропія зустрічається рідше, аніж дитяча езотропія, особливо, якщо по іншим системам у дитини немає значних патологій. У дітей з екзотропією підвищений ризик неврологічних порушень та затримки розвитку. Багато дітей зі значною затримкою розвитку мають змінні, інтермітуючі відхилення кута косоокості, які досить важко виміряти і часто за ними ведеться тривале дооперативне спостереження, поки цей кут не стане постійним.

 У своїй інтервенційній серії випадків Leuder і Galli ретроспективно провели оцінку своїх пацієнтів, які перенесли операцію з приводу постійної або інтермітуючої екзотропії зі стабільними показниками вимірювання до одного року життя. У їх групі із 26 людей лише 10 мали специфічну причину затримки розвитку. Важливо відмітити, що усі пацієнти, які з початку мали нормальний розвиток, зберігали його протягом усього періоду спостереження, починаючи від 1 до 16 років. З цього можна зробити висновок, що початкова неврологічна оцінка не є необхідною до операції у здорових по іншим системам дітей.

Відповідно досвіду багатьох хірургів, які займаються лікуванням косоокості, результати початкової хірургії у дітей з екзотропією не такі гарні, як у дітей з езотропією. Усі пацієнти мали, принаймні, двосторонню рецесію бічних прямих м’язів після початкових операцій. Успішний результат (визначений як горизонтальне відхилення менше 10 призматичних діоптрій) спостерігався лише у 10 із 26 пацієнтів (38%) після одного оперативного втручання. Шістнадцять пацієнтів пройшли додаткове оперативне втручання (10 – з приводу рецидивуючою екзотропії, 6 – з приводу послідовної езотропії). Лише половина з них мала успішні результати після другої операції. Хірургічні результати не відрізнялися, незалежно від того, була в пацієнта затримка розвитку чи ні.

Відповідно досвіду автора статті, найважливішим фактором досягнення задовільних результатів хірургічного втручання при дитячій екзотропії є проведення доопераційного вимірювання відхилення. Найкраще – мати результати кількох послідовних вимірювань кута відхилення перед плануванням операції. Це може бути складнішим у дітей, які мають аномалії м’язового тонусу, що виявляються при таких станах, як перивентрикулярна лейкомаляція. Автори статті стверджують, що сім’ї дітей з екзотропією мають бути  консультовані щодо ризику необхідності повторних операцій. При правильному менеджменті пацієнта, довготривалий успіх може бути досягнутий у дітей, як із затримкою розвитку, так і без неї. Так само, як і в випадках оперативного лікування езотропії, раннє вирівнювання очей у дітей з екзотропією призводить до поліпшення бінокулярності зору та подальшого розвитку загалом.

Оригінальна стаття була опублікована в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 23 липня 2018 року.

 

 



ОКТ як метод діагностики тиреоїдної офтальмопатії

На ранніх стадіях захворювання досить важко діагностувати тиреоїдну офтальмопатію. У деяких пацієнтів рестриктивна косоокість може бути відсутня, або ж її досить важко виявити. На даний момент орбітальна магнітно-резонансна томографія є найкращим методом дослідження всієї довжини м’язів та їх орбітальних співвідношень для постановки діагнозу тиреоїдної офтальмопатії. Використання оптичної когерентної  томографії (ОКТ) швидкими темпами розвивається як діагностична модальність в офтальмології. Зараз ОКТ використовується для оцінки субфовеальної товщини хоріоідеї, яка збільшується у пацієнтів з активною хворобою Грейвса.

De-Pablo-Gómez-de-Liaño та співавтори повідомляють, що за допомогою каліперної функції ОКТ виявили потовщення сухожилків горизонтальних прямих м’язів пацієнтів з активною хворобою Грейвса, у порівнянні з контрольною групою. Також, товщина сухожилків була більша і в порівнянні з групою пацієнтів з неактивною хворобою. Потовщення екстраокулярних м’язів пов’язано з розповсюдженням сполучної тканини на рівні ендомізію і перимізію, залишаючи м’язові волокна інтактними, що пояснює страбізм при хворобі Грейвса. Якщо ці дані підтвердяться, то ОКТ може стати корисним для діагностики та визначення ступеня тяжкості офтальмопатії Грейвса. Також, ОКТ виявилась корисною для документування та вимірювання кон’юнктивального набряку у хворих з активною хворобою Грейвса. Це могло би витіснити дослідження за допомогою щільової лампи, як більш об’єктивний параметр для моніторингу лікування в цьому стані. Також, ОКТ має ряд переваг перед магнітно-резонансною томографією та комп’ютерною томографією, оскільки вона є більш економічно вигідною, швидкою, неінвазивною та вже доступною технікою.

Автори відзначають, що ОКТ дає можливість краще візуалізувати передні частини м’язів, аніж їх черевце, що ускладнює їх дослідження у пацієнтів з обмеженнями рухливості. Вертикальні прямі м’язи також досить важко дослідити (особливо нижні), в основному, із-за інтерференцій повік і обмежень рухливості. Проте, повідомляється, що у попередніх дослідженнях за допомогою використання різних апаратів ОКТ вдалось досягти гарної візуалізації вертикальних прямих м’язів у пацієнтів з косоокістю.

Ті, хто займається хірургією косоокості у пацієнтів з хворобою Грейвса, розуміють тяжкості, з якими зустрічаються ці хворі. І даний новий метод застосування ОКТ має бути корисним у лікуванні цих пацієнтів.

Оригінальна стаття опублікована в Journal of Pediatric Ophthalmology and Strabismus 20 листопада 2018 року.

 



Було встановлено перший штучний імплантат при сухій віковій дегенерації макули

Вперше людині було успішно установлено безпровідний фотогальванічний субретинальний імплантат, який дасть змогу повернути зір пацієнтам з сухою віковою дегенерацією макули. Даний імплантат PRIMA створила Pixium Vision – компанія, яка займається розробкою інноваційних систем біонічного зору. Імплантат має розміри 2х2 мм, товщину 30 мкм і складається з 378 електродів, кожен з яких має свою локальну систему зворотного зв’язку, що дає можливість досягти більш високої роздільної здатності. Але цей імплантат не працює самостійно. В комплекті до нього йдуть спеціальні окуляри та міні-комп’ютер. Зображення сприймається камерою на окулярах, у вигляді сигналу подається на міні-комп’ютер, де обробляється і знов повертається на окуляри, де у біля-інфрачервоному спектрі подається вже на імплантат, який знаходиться поза сітківкою.

Система була ввімкнена через місяць після операції, що відповідає плану. Хворий, відмітив, що після ввімкнення системи відчуває світлові подразники, яких раніше не було. Тепер настає наступний етап випробувань, в якому він буде вчитись інтерпретувати сигнали PRIMA і оцінить якість системи. Взагалі, дане дослідження орієнтоване на вивчення безпечності і ефективності імплантату, а також відновлення центрального зору, втраченого із-за дегенерації макули. І воно має включати до 5 пацієнтів з оцінкою в шестимісячному періоді і подальшим наглядом у 36 місяців.

Відеозапис схематичної постановки системи PRIMA взятий із сайту Pixium Vision.



Застосування вітаміну А сповільнює прогресування пігментного ретиніту у дітей

Пігментний ретиніт – це генетично обумовлене гетерогенне захворювання, яке характеризується розвитком виражених змін зору із-за порушення функціонування пігментного епітелію сітківки. Найчастіше порушення зору проявляються у вигляді порушення темнової адаптації, звуження полів зору, розвитку скотом і, навіть, сліпоти.

За характером генетичного успадкування пігментний ретиніт поділяється на:

– пігментний ретиніт з аутосомно-домінантним успадкуванням (зустрічається найбільш часто. Причиною є мутації в ряді генів, напр.. RP1, PRPH2)

– пігментний ретиніт з аутосомно-рецесивним успадкуванням (причина – мутації в генах CRB1 і SPATA7)

– пігментний ретиніт з Х-зчепленим характером успадкування (уражає тільки хлопчиків)

– пігментний ретиніт, обумовлений мутаціями мітохондріальної ДНК (варіант, який зустрічається найбільш рідко)

Лікар Еліот Л. Берсон та його колеги із Массачусетської офтальмологічної та ЛОР лікарні в Бостоні провели ретроспективне, нерандомізовне порівняння когорт, які приймали вітамін А і когорт, які його не приймали. Спостереження за когортами проводилось від 4 до 5 років, а методом контролю була електроретинографія. Дослідження включало дітей з різними генетичними типами пігментного ретиніту. Середній вік усіх дітей – 9 років. 55 дітей приймали вітамін А, а 25 – ні. Строк оцінки пацієнтів варіювався в період з червня 1976 року по липень 2016 року. Аналіз даних відбувся в жовтні 2016 року. Отримувана доза вітаміну А була відповідно віку пацієнтів ( 15000 МО/день).

Результати досліджень показали, що середні темпи змін з незміненою моделлю дорівнювали -6,9% за рік в когорті, яка приймала вітамін А, і -13,2% за рік в когорті, яка не приймала вітамін А. Скоригована модель підтвердила повільнішу середню швидкість зниження амплітуди базової лінії електроретинограми у когорті дітей, які приймали вітамін А, майже в два рази. Щодо середніх показників змін гостроти зору та візуального поля – різниці між когортами виявлено не було.

Хоча, дизайн дослідження не дозволяє провести тестування причинності і дає простір для можливих упереджень, щодо результатів, висновки з нього підтримують застосування вікових доз вітаміну А для лікування більшості дітей із загальними формами пігментного ретиніту.

Стаття опублікована в журналі JAMA Ophthalmology в травні 2018 року.

 



Лазерні указки можуть спричинити необоротне порушення зору

Використання лазерних указок є досить поширеним у навчальному процесі як шкіл, так і вищих навчальних закладів. Також, вони представлені і у вигляді іграшок для дітей. І до недавнього часу ці указки вважались відносно безпечними. Однак, як повідомляється у Journal of Pediatric Ophthalmology and Strabismus, пряме потрапляння лазерних променів із цих указок в око може спричинити незворотні опіки сітківки і макулопатію. Деякі указки, які продаються в інтернеті можуть мати лазери більш потужні, ніж дозволяється стандартами різних країн. Зазвичай в указках використовуються лазери потужністю не більше 5 мВт, які мають співвідноситись з класом І небезпечності лазерів (не мають впливу на зоровий апарат людини). Однак, для дитячих очей лазер потужністю навіть 1 мВт може бути небезпечний.

У журналі повідомляється про огляд семи молодих пацієнтів, які отримали ушкодження внаслідок окулярного впливу лазера. І, хоча, у більшості пацієнтів стан сітківки після ураження поліпшився, так буває не завжди. Описано пацієнта, який отримав значний лазерний опік сітківки з розвитком рубця сітківки. І зір ураженого ока не відновлюється до показників краще, ніж 20/200. Однак, із-за ураження одного ока, дитина не звертала уваги на порушення зору.

 

Тому недостатня обізнаність і необережність, особливо в дитячих групах, може призвести до негативних наслідків як у самих дітей, так і у їх батьків.

Оригінальна стаття опублікована в Journal of Pediatric Ophthalmology and Strabismus 20 вересня 2018 року.

 

 

 



Нові методи лікування амбліопії. Частина 2

Амбліопія найкраще піддається лікуванню у так званий критичний період, під час якого пластичність мозку дає можливість відновити повністю або частково зір ураженого ока. Сам критичний період, коли поліпшення зору можливе, триває приблизно до 17 років. Але найбільше всього відповідь на лікування проявляється у віці до 7 років. Тим не менш, лікування у підлітковому віці дає свої результати у пацієнтів, які до цього не проходили жодних видів терапії. Тому, бажаною є можливість нейросенсибілізувати мозок пацієнтів, які не отримали своєчасного лікування, до застосовування атропіну і прямої оклюзії. Фармакологічні препарати мають цю можливість і деякі з них дістались клінічних досліджень на людях.

Левадопа-карбідопа.

Існує теорія, що підвищення рівня дофаміну зможе покращити зір і сприйнятливість до лікування в групах пацієнтів з амбліопією. Деякі дослідники повідомляють, що у хворих з амбліопією рівень дофаміну у сітківці знижений . Левадопа це безпосередній попередник дофаміну, схвалений до використання при неврологічних патологіях (наприклад хвороба Паркінсона).

Було проведено кілька досліджень, щодо з’ясування ефективності застосування цього препарату у дітей з амбліопією. Перше дослідження, проведене дослідниками PEDIG, включало пацієнтів вікової групи від 7 до 12 років. Призначався прийом левадопа з одночасним накладанням пов’язки на око по дві години кожен день. Результати не показали покращення гостроти зору, але й не відмічалося побічної дії препарату.

Друге дослідження охоплювало більшу групу пацієнтів, у яких раніше із методів лікування застосовувалися тільки окуляри. Їх розділили на дві групи. Першій було призначено прийом левадопа, а другій давали плацебо. І обом групам було призначено цілодобове використання пов’язки на око. Дослідники відмітили відчутне покращення результатів в першій групі протягом року спостереження, порівняно з другою групою. Дози препарату в цьому дослідженні були у три рази вищі, ніж в дослідженні PEDIG.

Цитиколін

Це комплексна біомолекула, яка бере участь в клітинному метаболізмі. Його структура забезпечує як холінергічні, так і нейропротективні властивості. Завдяки своїй ролі в обміні фосфоліпідів, вважається, що він захищає анатомічну і структурну цілісність клітинних мембран, тим самим запобігаючи пошкодженню нервових клітин. Тому, цей препарат використовують у періоді відновлення після інсульту. Також, були його випробовування і в офтальмологічній практиці у лікуванні глаукоми. Початкові роботи показували покращення гостроти зору в дорослих пацієнтів, які приймали цитиколін та застосовували пов’язку на око. Однак, ці зміни не зберігались після відміни препарату. А ранні дослідження у дітей були досить перспективними, показуючи покращення зору при прийомі препарату як з оклюзією, так і без неї. Успіхи показало і рандомізоване дослідження, в якому пацієнтам, які ніколи не отримували жодного лікування, давали цитиколін протягом 90 днів після проходження фази носіння пов’язки. Однак, невдача у демонстрації покращення зору у контрольній групі (носіння пов’язки 2 години на добу) змушує з осторогою ставитись до результатів цього дослідження.

Усі дослідження щодо цитиколіну по своїй якості на даний момент знаходяться на порядок нижче досліджень застосування левадопа. В майбутньому необхідно буде проводити дослідження з добре проробленим дизайном, рандомізованим контролем і правильно підібраними групами пацієнтів. На час виходу оглядової статті, усі дослідження цитиколіну не мали часу спостереження за пацієнтами більше 3-6 місяців.

Недоліки методу

Хоча, фармацевтичне підсилення традиційних методів лікування добре переноситься пацієнтами, є певні нюанси. Левадопа у вигляді рідкої суспензії спрощує прийом препарату у дитячих групах, але вона має гіркий смак, який дітям не подобається. Побічні дії від препарату все-таки були наявні, але вони не були достатньо серйозними, щоб відмінити прийом ліків (головний біль, нудота). Тим паче, що додаткове застосування карбідопа, який попереджує периферичне перетворення левадопа в дофамін, редукує ці ефекти. Також, оскільки карбідопа не долає гематоенцефалічний бар’єр, попередження перетворення в дофамін відбувається тільки на периферії, що підсилює центральну дію левадопа. Один тривожний результат дослідження PEDIG – регрес результатів лікування при відміні лікування. Саме тому, необхідне проведення рандомізованих досліджень з тривалим спостереженням за пацієнтами. Щодо цитиколіну, то його побічна дія була мінімальною у проведених дослідженнях.

Дивлячись на результати цих досліджень, можемо зробити висновок, що окреме або поєднане медикаментозне лікування амбіопії на даний момент знаходиться ще в зародковому стані, а потенційні препарати знаходяться на стадії розробки або дослідження.

Оригінальна стаття була опублікована в British Journal of Ophthalmology в травні 2018 року.

 



Медіаматеріали з Рефракційного Пленеру 2018

Шановні колеги!

До сайту завантажено близько 800-т фотографій та понад 5 відеороликів з пленеру 2018 року.

Знайти свою фотографію, а також переглянути інші можливо за посиланням:
Фотографії з Рефракційного Пленеру 2018

Переглянути відеозаписи:
Відео з Рефракційного Пленеру 2018