Post navigation

ОКТ-ангіографія: чи є зміни у вимірюваннях після операції з приводу косоокості?

Кровопостачання переднього сегмента здійснюється за допомогою довгої задньої і передньої циліарних артерій. Під час операції з приводу косоокості передні циліарні артерії можуть бути травмовані, що може викликати ішемію в передньому сегменті ока. Повідомляється, що частота ішемії переднього сегмента становить 1 до 13000. Хоча передні циліарні артерії не реканалізуються після операцій щодо косоокості, ішемія переднього сегменту не є поширеним станом через посилений кровотік в довгих задніх циліарніх артеріях, які забезпечують циркуляцію переднього сегмента. Ефекти хірургічних втручань з приводу косоокості на очну гемодинаміку та ретинальну васкуляризацію продовжують цікавити багатьох дослідників. Ці ефекти вже були оцінені за допомогою флюоресцеїнової ангіографії, індоцианін-зеленої ангіографії та кольоровою Доплерівської візуалізації. Результати досліджень різняться: одні кажуть, що значимих змін немає, інші вказують на протилежний стан речей.

ОКТ-ангіографія – нова неінвазивна методика візуалізації васкуляризації сітківки, без потреби введення барвника. За допомогою неї можна кількісно виявити щільність судин та фовеальну аваскулярну зону. Метою дослідження, описаного нижче, було оцінити можливі гемодинамічні зміни після операції на горизонтальному прямому м’язі.

Учасники пройшли стандартні офтальмологічні дослідження, що включали: оцінку рефракції (циклоплегічна рефракція за допомогою скіаскопії), оцінку гостроти зору, біомікроскопію та вимірювання осьової довжини (IOLMaster; Carl Zeiss Meditec, Dublin, CA).

Критеріями включення були: вік старше 18 років, горизонтальна косоокість, що буде корегована за допомогою хірургічного втручання на двох горизонтальних прямих м’язах одного ока (операція рецесії та резекції) та осьова довжина від 21 до 23 мм. А критеріями виключення стали будь-які хоріоретинальні захворювання, глаукома, хвороби переднього сегмента, попередні хірургічні втручання на оці, використання системних ліків за 1 місяць до початку дослідження та амбліопія. Пацієнти з великою осьовою довжиною та рефракційними порушеннями були виключені, щоб уникнути впливу цих факторів на результати ОКТ.

Середні розміри поверхневої та глибокої фовеальної аваскулярної зони становили 0.84 ± 0.09 та 0.76 ± 1.13 mm2  відповідно. Середня щільність судин поверхневого капілярного сплетення становила 1.23 ± 0.12 та 11.13 ± 1.04 mm2 преоперативно в 1- та 3-мм зонах, відповідно. Тоді як середня щільність судин глибокого капілярного сплетення була 1.13 ± 0.16 та 10.11 ± 1.28 mm2  преоперативно.

Після операції середні розміри поверхневої та глибокої фовеальної аваскулярної зони змінили свої значення та становили 1.47 ± 0.11 та 12.75 ± 1.10 mm2, а середня щільність судин глибокого капілярного сплетення змінилась до значень 1.56 ± 0.12 та 13.91 ± 1.35 mm2 в 1- та 3-мм зонах, відповідно. 

Вимірювання щільності судин поверхневого та глибокого капілярних сплетень.

 

Вимірювання поверхневої та глибокої фовеальної аваскулярної зони.

 

Вимірювання поверхневої фовеальної аваскулярної зони перед та після оперативного втручання. Вона становила (A) 0.282 mm2 преоперативно, та (B) 0.257 mm2 постоперативно.

 

Вимірювання глибокої фовеальної аваскулярної зони перед та після оперативного втручання. Вона становила (A) 0.306 mm2 преоперативно, та (B) 0.299 mm2 постоперативно.

 

3-мм діаметр судинної щільності поверхневого капілярного сплетення перед та після оперативного втручання. Поверхневе капілярне сплетення відповідало значенням (A) 10.381 mm2 преоперативно, та (B) 11.745 mm2 постоперативно.


Спостерігалось статистично значуще збільшення у вимірюваннях щільності судин в поверхневому та глибокому капілярних сплетеннях, та статистично значуще зниження у вимірюваннях поверхневої та глибокої фовеальної аваскулярної зони постосперативно (
P < .05). У супутніх очах змін не було статистично важливих змін в жодному з вимірюваннь (P > .05).

Дослідники вважають, що такі зміни були викликані в першу чергу за рахунок операції, а не інших факторів, таких як загальна анестезія. Ці зміни можуть виникати через запальні реакції внаслідок оперативного втручання. Збільшення кровотоку також може відображати роботу компенсаторного механізму, який захищає передній сегмент від гіпоперфузії після пошкодження передньої циліарної артерії. Однак, у дослідження є недоліки у вигляді малої вибірки учасників (16 пацієнтів), та відсутність довготривалого спостереження (оцінка стану відбувалась протягом 3 місяців після операції). Також неможливо порівняти результати, отримані в цьому дослідженні, з іншими, адже воно є першим в своєму роді. Тому необхідні подальші подібні дослідження, які не матимуть цих недоліків.

Оригінальна стаття опублікована в Journal of Pediatric Ophthtalmology & Strabismus 19 березня 2019 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *