Post navigation

Позитивний короткочасний вплив акупунктури на параметри окулярного кровотоку у хворих з первинною відкритокутовою глаукомою

 

Відповідно результатів минулорічного дослідження, око-специфічне лікування акупунктурою мало короткочасний позитивний вплив на окулярний кровотік у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою.

Глаукоматозна оптична нейропатія – це багатофакторне захворювання, що характеризується ремоделюванням диску зорового нерва і прогресивною втратою нервових волокон сітківки, що призводить до відповідних дефектів поля зору.

Внутрішньоочний тиск все ще є найважливішим фактором ризику для глаукоми, і багато зусиль було покладено у його зниження фармакологічним чи оперативним шляхом. Однак, були описані й інші фактори, окрім ВОТ, які можуть сприяти глаукоматозному ураженню. Декілька досліджень вказують на те, що порушення очного кровотоку може потенційно бути причиною ураження зору, незважаючи на добре контрольований ВОТ. Таким чином, інтерес до можливості контролю очного кровотоку у пацієнтів з глаукомою зростає останні 5 років. Однак, такі можливості, на даний момент, є сильно обмеженими або ж недостатньо добре вивчені, і не підтверджуються поточними даними.

Акупунктура, яка належить до старої китайської традиційної медицини і використовується уже більше 5000 років, розглядається як один із варіантів додаткової терапії, яка може застосовуватись у пацієнтів з глаукомою. Декілька попередніх досліджень повідомляють, що вона має позитивний вплив на ВОТ та гостроту зору. Але, незважаючи на ці результати, достовірні рандомізовані дослідження для оцінки ефективності акупунктури не були проведені. Тим паче, не був досліджений вплив цього методу на очний кровотік.

Таким чином, метою нижчеописаного дослідження, стало порівняти вплив на різні параметри окулярного кровотоку акупунктури специфічно спрямованої на око, та акупунктури без особливого спрямування.

На зображенні представлені точки для голковколювання по “око-специфічній” та “око-неспецифічній” схемах

В дослідженні взяли участь 56 пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою, які отримували місцеве лікування з приводу цієї хвороби. Вони були рандомізовані по групам. В першій групі учасникам проводилось акупунктурне лікування, ефект якого був спрямований саме на очі. В другій групі таке лікування не мало специфічного спрямування. Обидві групи включали по 28 пацієнтів.

Процедури акупунктурної терапії проводились за допомогою одноразових голок із нержавіючої сталі, досвідченим та ліцензованим майстром. Вимірювання очного кровотоку були проведені за допомогою Heidelberg retina flowmeter (HRF, Heidelberg Engineering), dynamic vessel analyzer (DVA, Zeiss), та OBF flowmeter (OBF Labs).

При аналізі за допомогою HRF, до та після проведення акупунктурної терапії, не було виявлено значних змін у кровотоці в парапапілярній зоні сітківки. DVA також не виявив значущих змін в діаметрі судин сітківки до та після лікування в обох групах.

А от дані з OBF flowmeter показали зменшення середнього внутрішньоочного тиску з 16.1 мм рт. ст до 15.3 мм рт. ст після око-специфічної акупунктури. Також відзначалось збільшення середньої амплітуди пульсу з 3.4 мм рт. ст до 3.7 мм рт. ст, та об’ємного очного кровотоку (POBF) з 5.5 μL/хв до 6.7 μL/хв.

У групи, що проходила акупунктурну терапію неспецифічну для очей, середні показники внутрішньоочного тиску становили 16.4 мм рт. ст до, та 16.5 мм рт. ст після акупунктури. Середня амплітуда пульсу становила 4.3 мм рт. ст  до, та 4.4 мм рт. ст  після процедури, а середній об’ємний очний кровотік незаначно збільшився з 6.3 μL/хв до 6.8 μL/хв.

“У нашому проспективному рандомізованому дослідженні нам вдалося показати, що схема лікування акупунктурою, орієнтована на очі, вплинула на очний кровотік у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою за рахунок значного збільшення об’ємного кровотоку судинної оболонки ока. Проте, акупунктура ніяк не вплинула на ретинальний кровотік. Наші короткострокові результати можуть свідчити про потенційний корисний ефект акупунктури для пацієнтів з глаукомою. Однак, безумовно, необхідні подальші дослідження для підтвердження попередніх результатів”, – каже Naim Terai, MD, співавтор цього дослідження.

Оригінальне дослідження було опубліковане в липні 2018 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *