Post navigation

Ризики амбліопії у недоношених дітей в перші три роки життя

Від Американської Академії Офтальмології (AAO) та Американської Асоціації Дитячої Офтальмології (AAPOS) існують рекомендації щодо спостереження строком від 4 до 6 місяців після виписки усіх дітей, що підлягали активній фазі скринінгу ретинопатії недоношених, незалежно від її тяжкості. Пояснюється це ризиками виникнення зорових порушень у таких групах пацієнтів. Однак, для інших недоношених дітей, які не підпадають під критерії проведення скринінгу (гестаційний вік від 30 до 37 тижнів, вага при народженні більше 1500 г), жодних спеціальних рекомендацій по спостереженню немає. Але це не означає, що таких групах дітей ризики менші. Тому було проведене дослідження, щоб визначити частоту і час презентації ризиків амбліопії у недоношених дітей протягом перших 3 років життя.

Проспективна когорта включала 145 недоношених дітей (гестаційний вік менше 37 тижнів), ризик амбліопії яких оцінювався кожні 6 місяців до набуття ними віку 3 років. У двох групах (з ретинопатією недоношених та без неї) оцінювалися частота захворюваності, сукупна захворюваність та поширеність будь-яких факторів ризику амбліопії. Для оцінки змінних, пов’язаних з розвитком факторів ризику амбліопії було проведено мультиваріантну логістичну регресію.

За результатами дослідження, трирічні показники факторів ризику амбліопії були подібними у групах дітей без ретинопатії недоношених та з нею (18 проти 19 випадків на 1000 осіб, відповідно). Трирічна сукупна захворюваність також була подібною, і становила 32% (95% довірчий інтервал [CI]: 18 до 47) в групі без ретинопатії недоношених, та 14% (95% СІ: 5 до 28) у групі з нею (P > .05). Показники поширеності факторів ризику у групі з ретинопатією становили 20% або більше майже в усіх часових точках. В другій групі ці показники становили 11-14% протягом перших 18 місяців, а потім зросли до значень більших ніж 20% на 24 місяці та після. Астигматизм був найбільш поширеним фактором ризику амбліопії в обох групах (7% до 18%).

Частота факторів ризику амбліопії істотно не відрізнялась між дітьми, незалежно від того, чи піддавались вони скринінгу на ретинопатію недоношених. Поширеність рефракційних помилок серед дітей, що не проходили скринінг, виявилась вищою, ніж вказується в літературі. Тому, відповідно до цих даних, може мати сенс проводити скринінг на рефракційні порушення усім недоношеним дітям до віку приблизно 24 місяці.

Оригінальна стаття була опублікована в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 19 березня 2019 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *