Post navigation

Самостійне розрішення та терміни оперативного втручання при вродженій обструкції носослізного каналу

Опитмальний часовий проміжок для зондування сльозової протоки дитини з вродженою обструкцією носослізного канала може бути більш ранній та вузький, ніж вважалось раніше.

Зондування у віці між 9 та 15 місяцями може мати сенс, враховуючи те, що після 9 місяців вірогідність спонтанного розрішення зменшується, а після 15 місяців зменшується початковий успіх зондування. Цей часовий проміжок підтримує більш ранній та більш вузький віковий діапазон для втручання, в порівнянні з поточною практикою зондування у віці після 1 року, – пишуть дослідники з Mayo Clinic в Рочестері.

Вроджена обструкція носослізного каналу вражає приблизно 11% новонароджених, – додав старший автор Dr. Brian G. Mohny в телефонному інтерв’ю Reuters Health. Наше дослідження показало, що педіатри і лікарі первинної ланки можуть передати дитину офтальмологу для п’ятихвилинної процедури. Я думаю, що для сімей буде полегшенням те, що їх дитина не буде жити з клейкими виділеннями так довго.

Dr. Mohny та співавтори проаналізували десятирічну медичну документацію близько 2000 дітей у базі даних Rochester Epidemiology Project (REP), яким було поставлено діагноз вродженої обструкції носослізного каналу протягом першого року життя.

Майже усі діти мали світлий колір шкіри, близько половини було жіночої статі, а середній вік постановки діагнозу склав 1.2 місяці. Із 1958 немовлят, за якими не було втрачено нагляду, обструкція вирішилась без лікування у 47.3% випадків до 3 місяців, у 66.4% випадків до 6 місяців, у 75.7% випадків до 9 місяців, і у 78.4% випадків до року.

Частота самостійного розрішення обструкції значно уповільнилась з часом. Вона була на 35% швидше у дітей молодше 1 місяця, у порівнянні з 3-місячним віком; на 43% швидше у 3 місяці, ніж у 6; та на 39% швидше у 6 місяців, ніж у 9. Помітної різниці між віком у 9 місяців та роком не було.

Обструкція в одному оці розрішувалась на 0.2 місяці раніше, ніж в обох. А діти, яким проводилось зондування у віці 15 місяців та пізніше, мали менше шансів на те, що процедура виправить проблему, ніж ті, яким зондування проводилось у віці між 12 та 14 місяцями (співвідношення шансів, 0.11; P=0.04).

Dr. William R. Katowitz, окулопластичний та орбітальний хірург у Children’s Hospital of Philadelphia в Пенсильванії, заявив у телефонному інтерв’ю, що це питання є важливим, бо приблизно 10% дітей мають заблокований канал, і приблизно 10% із них не стає краще. Отже, це приблизно 1 дитина із 100, якій потенційно необхідне оперативне втручання.

Діти у віці до 1 року не повинні мати операцій на носослізному каналі, тільки якщо вони не перебувають під анестезією для іншого втручання, або якщо їх канал заблокований так, що із-за виділень око перебуває в закритому стані, – радить Dr. Katowitz, який не приймав участі в дослідженні.

Але якщо ви чекаєте, то ризикуєте не мати покращення стану, або отримати інфекцію. І якщо ви чекаєте занадто довго, то ризикуєте не отримати гарних результатів оперативного втручання, – пояснює Dr. Katowitz. Отже, велике питання – як довго чекати буде занадто довго?

І в цьому питанні, офтальмологи розходяться у своїх поглядах.

Оригінальна стаття була опублікована в JAMA Ophthalmology в листопаді 2018 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *