Post navigation

Сезонна мінливість симптомів синдрома сухого ока

 

Дослідження, проведене в Маямі, виявило високу сезонну мінливість ознак і симптомів сухого ока, з піками навесні і восени. Ці результати мають важливі наслідки для специфічного сезонного менеджменту сухого ока, як стверджують автори.

Базувалось дослідження на двох наборах даних. Перший – національна база даних ветеранів США (VA), з якої була взята уся інформація про візити до лікаря з приводу синдрома сухого ока між 2010 і 2013 роками. Другий набір формувався з проспективної когорти пацієнтів, що зверталися до Miami VA Healthcare eye clinic з січня 2014 року по грудень 2016 року, і мали скарги на ксерофтальмію. Ці пацієнти пройшли повне дослідження поверхні ока, та відповідали на запитання анкети.

Порівнюючи два набори даних, автори виявили на 10% більш високу частоту відвідувань з приводу синдрома сухого ока в Маямі, в порівнянні з рештою країни. Також показники в Маямі демонструють сильнішу сезонну картину як для ознак, так і для симптомів, з вираженими бімодальними піками навесні та восени, і найнижчими показниками в січні та липні.

Роль сезонності в перебігу ксерофтальмії ще не повністю зрозуміла. Автори висунули гіпотезу, що мінливість погоди, яка характерна для весни і осені, може викликати нестійкість слізної плівки і очної поверхні, що в свою чергу призводить до випаровування і втрати водної частини сльози. Нестабільні погодні умови можуть також опосередковано впливати на дію забруднювачів повітря і алергенів, полегшуючи продукцію пилку і спор цвілі, тим самим сприяючи запаленню очної поверхні і, як наслідок, сухості очей.

Отримані нами результати мають важливі наслідки для поліпшення розуміння патофізіології синдрома сухого ока, і для розробки стратегій профілактики та лікування цієї патології, – пишуть автори, – ідентифікація сезонних механізмів дозволяє здійснювати цілеспрямовані маніпуляції з навколишнім середовищем, які є більш економічно ефективними, і генерують менше побічних ефектів, ніж поточна терапія синдрома сухого ока.  

Додатково автори зазначили, що збільшення річної температури та екстремальніші погодні умови, викликані зміною клімату, швидше за все будуть збільшувати поширеність і тяжкість проявів синдрома сухого ока по всьому світу. Виявлення прямих і непрямих шляхів впливу сезонності, таким чином стає ще важливішим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *