Post navigation

Флюоресцеїнова ангіографія у менеджменті ретинопатії недоношених

 

Ретинопатія недоношених це вазопроліферативний розлад, який уражає сітківку недоношених дітей, та дітей із низькою масою тіла при народженні. Вона є однією з провідних причин дитячої сліпоти у світі, якої можна було би запобігти. Нажаль, немає чітких протоколів лікування для пацієнтів з аваскулярною сітківкою, яка залишається після 45 тижня пост-менструального віку. А довгострокові структурні і функціональні ризики залишаються невідомими. Можливо, що такий стан в подальшому житті пацієнта може вплинути на розвиток інших захворювань очей, які потребуватимуть лікування. Терапевтична стратегія таких пацієнтів наразі більше базується на клінічних судженнях лікаря, а не на встановлених протоколах. Тому варіанти лікування можуть варіювати від простого спостереження до лазерної фотокоагуляції.

Значення ж моніторингу персистуючої аваскулярної сітківки у немовлят залишається досі не до кінця чітко визначеним для ретинопатії недоношених. Ця знахідка часто визначається у пацієнтів після проходження лікування ін’єкціями протисудинного ендотеліального фактору росту (anti-VEGF). В своєму проспективному обсерваційному дослідженні, Al-Taie з колегами вивчали необхідність проведення флюоресцеїнової ангіографії та представляють результати її проведення у 36 послідовних випадках ретинопатії недоношених 2 типу у немовлят. Ці діти мали персистуючу аваскулярну сітківку після 45 тижнів пост-менструального віку. Жоден із пацієнтів не потребував лікування ретинопатії недоношених, проте вони продемонстрували затримку в периферичній васкуляризації. Аваскулярна сітківка в усіх випадках була виявлена в ІІ або в ІІІ зоні при проведенні флюоресцеїнової ангіографії. Просочування периферичних судин було виявлено в 3 очах 2 дітей, і було проліковане за допомогою лазера.

За висновками авторів дослідження, проведення флюоресцеїнової ангіографії у дітей з ретинопатією недоношених є бажаним для виявлення персистуючої аваскулярної сітківки, та для допомоги лікареві у прийнятті рішення щодо терапевтичної тактики. Однак, у проведенні цієї процедури є певні складнощі. В першу чергу, це поганий стан здоров’я недоношених немовлят, та не широка доступність камер і технологій для проведення ангіографії. Проте виконання даної процедури і виявлення офтальмоскопічних знахідок, що потребують лазерного лікування, можуть бути надзвичайно корисними у менеджменті таких складних випадків.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 19 липня 2019 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *