Post navigation

Хвороба Коатса. Клінічні особливості та наслідки у різних вікових груп

 

Хвороба Коатса – це ідіопатичний, односторонній розлад судин сітківки, який характеризується телеангіоектазіями сітківки, мікро- та макроаневризмами, а також інтра- та субретинальною ексудацією. Загальні симптоми включають: значне погіршення зору, косоокість і ксантокорію, яка може імітувати лейкокорію при ретинобластомі. Хвороба Коатса поділяється на п’ять стадій, залежно від ступеня прогресування захворювання. І починається все із безсимптомних телеангіоектазій сітківки (стадія 1), потім додатково з’являється ексудація (стадія 2), субтотальне ексудативне відшарування сітківки (стадія 3), тотальне відшарування сітківки із вторинною глаукомою (стадія 4), і завершується все кінцевою 5 стадією.

Ретинальні телеангіоектазії та субретинальна ексудація при хворобі Коатса

На ранніх стадіях захворювання можна контролювати за допомогою комбінації лазерної фотокоагуляції, кріотерапії, інтравітреальгної anti-VEGF терапії, або застосування інтравітреальних/периокулярних кортикостероїдів. Однак, подальші стадії потребуватимуть хірургічного дренування ексудату з-під відшарованої сітківки, або енуклеації сліпого, болісного ока.

Початок хвороби охоплює душе широкий діапазон вікових груп – від 1 місяця до 71 років. Тому вчені із Філадельфії провели дослідження, в якому вивчили розподілення клінічних ознак та наслідків хвороби Коатса, залежно від віку. В дослідження була включена велика когорта із 351 учасників з 1973 по 2018 рік. Усі учасники були поділені на три групи, залежно від віку початку захворювання: 1 – до 3х років; 2 – від 3 до 10 років; 3 – старше 10 років.

 

Тотальне ексудативне відшарування сітківки та інтраретинальна кровотеча навколо телеангіоектатичних судин

В наймолодшій групі частіше спостерігались звернення з приводу ретинобластоми (29% vs 15% vs 0%, P < .001), гірша гострота зору на момент початкового огляду (< 20/200: 80% vs 67% vs 31%, P < .001), більш тяжкі стадії хвороби Коатса  (стадія 3B: 65% vs 38% vs 10%, P < .001), а також більш поширені телеангіоектазії (7 vs 5 vs 4, P < .001), аневризми (7 vs 4 vs 3, P < .001), ексудація (10 vs 7 vs 5, P < .001), та субретинальна рідина (10 vs 7 vs 4, P < .001). Більш старші пацієнти отримували, в цілому, більше лікування (3.3 vs 3.1 vs 4.4, P = .04), з більшою кількістю аргонових лазерних фотокаогуляцій (37% vs 52% vs 73%, P < .001), та більшою кількістю інтравітреальних ін’єкцій anti-VEGF (6% vs 9% vs 23%, P < .002), і меншою кількістю кріотерапій (74% vs 84% vs 58%, P < .001). В подальшому спостереженні  (70 vs 65 vs 38 months, P = .02), більш молоді пацієнти мали гірші результати по гостроті зору (< 20/200: 83% vs 64% vs 39%, P < .001), менше випадків розрішення хвороби (43% vs 65% vs 62%, P = .01), і були більш схильними до необхідності проведення енуклеації ока (22% vs 10% vs 6%, P = .01).

Зліва – Ксантокорія у дитини із хворобою Коатса . Справа – лейкокорія у дитини із ендофітною ретинобластомою

Отже, у більш молодих пацієнтів (до 3х років) хвороба Коатса має більш злоякісний перебіг, пацієнти мають гіршу гостроту зору, та частіше, як первинне лікування, виступає енуклеація ока. Подальші дослідження будуть орієнтовані на більш раннє виявлення цього захворювання, вивчення схем лікування, та розробку ефективних алгоритмів лікування.

Оригінальна стаття була опублікована в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 24 вересня 2019 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *