Post navigation

Частота уражень очей хламідіями підвищується після припинення масового використання азитроміцину

 

Темпи поширеності трахоми (ураження очей хламідіями) серед дітей, що живуть в гіперендемічних зонах, можуть бути призупинені щорічними циклами масового застосування азитроміцину. Проте, припинення використання антибіотика призводить до підвищення рівня інфекції в дитячій популяції через 4 роки, згідно результатів дослідження, опублікованого в PLOS Medicine.

Трахома є ведучою інфекційною причиною сліпоти в усьому світі. Інфекція поширюється від людини до людини, зокрема від дитини до дитини, і від матері до дитини. Хвороба процвітає особливо сильно в житлових умовах, переповнених людьми. Також негативними факторами є погане водопостачання, санітарні умови та значне поширення базарних мух (Musca sorbens). В уражених популяціях вперше інфекція найчастіше проявляється в дитинстві. При багаторазових повторних епізодах інфекційного ураження очей, кумулятивний ефект від запальних процесів може призвести до того, що верхня повіка повертається всередину так, що вії тертям пошкоджують очне яблуко. Це призводить до сильного болю та рубцювання передньої поверхні ока. Такий стан називається трахоматозним трихіазом, і в кінцевому підсумку, він призводить до незворотної сліпоти.

Масове застосування азитроміцину є ключовим компонентом програми SAFE від ВООЗ, яка націлена на боротьбу з трахомою. Антибіотики, чистота обличчя та поліпшення стану навколишнього середовища (наприклад, поліпшення стану води та водопостачання) – заходи, спрямовані на зменшення передачі штамів очної хламідії, які викликають трахому. Хоча чистота обличчя та покращення умов середовища пов’язуються зі зниженням рівнів клінічної трахоми, немає чітких доказів того, що ці заходи мають хоч який-небудь ефект на хламідії ока. З іншого боку, було доведено, що масове використання азитроміцину різко знизило їх поширеність.

ВООЗ рекомендує 3-5 циклів щорічного застосування азитроміцину в групах дітей, де поширеність фолікулярного трахоматозного запалення (TF за класифікацією ВООЗ) складає більше 10%, з подальшим дослідженням впливу для оцінки необхідності продовження лікування. Проте, ефект від припинення масового використання азитроміцину після кількох циклів лікування недостатньо вивчений.

Тому, для кращого розуміння наслідків такого застосування азитроміцину Jeremy D. Keenan, MD, професор в University of California, San Francisco’s Proctor Foundation з колегами провели кластерне рандомізоване дослідження на півночі Ефіопії, яке отримало назву TANA II. Сорок вісім груп, що включали 3938 дітей віком до 9 років, отримували азитроміцин один раз або двічі на рік протягом 4 років. Потім групи були випадковим чином розподілені на ті, які мали продовжити чи припинити лікування.

Через три роки після початку дослідження, вчені виміряли поширеність очної хламідійної інфекції серед вказаних груп дітей.

Середнє покриття антибіотиками увесь час було вище 90% в групі, якій необхідно було продовжувати лікування. При вивченні рівнів поширеності інфекції в групі припинення лікування, було відзначено їх підвищення, в порівнянні з вихідними даними. Показники зросли з 8,3% (95% ДІ, 4,2%-12,4%) до 14,7% через 36 місяців (95% ДІ, 8,7%-20,8%). А в групах дітей, які продовжували приймати антибіотики, частота знизилась з початкових 7,2% (95% ДІ, 3,3%-11%) до 6,6% (95% ДІ, 1,1%-12%).

“В популяціях, де щорічне застосування антибіотиків продовжувалось ще три роки, відзначалась стабілізація інфекції та захворюваності, що свідчить про недостатність застосування лише антибіотиків для повної ліквідації інфекції в тяжко уражених районах. Проте, таке продовження краще показало себе в підтриманні низьких рівнів очної хламідії”, – пишуть Keenan та колеги.

Оригінальне дослідження було опубліковане 14 серпня 2018 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *