Неонатальна терапія кофеїном апное недоношених з дуже низькою вагою поліпшила візуально-моторні, візуально-перцептивні та візуально-просторові показники, які визначались в віці 11 років. Показники порівнювались з аналогічними у дітей, які в неонатальному періоді такої терапії не отримували.
“Апное недоношених спостерігається майже у 50% недоношених дітей і найчастіше усувається за допомогою респіраторних стимуляторів, таких як кофеїн. Однак, довго- та короткострокові ефекти кофеїну на центральну нервову систему досі залишаються незрозумілими, враховуючи як нейропротективну, так і нейротоксичну дію, про які повідомляють експериментальні дані. Крім того, кофеїн може бути опосередковано пов’язаний з покращенням розвитку шляхом зменшення апное та тривалості механічної вентиляції”, – каже Ines M. Mürner-Lavanchy, PhD, з Monas Institute of Cognitive and Clinical Neurosciences, Monash University, Clayton, Australia, та Murdoch Children’s Research Institute, Melbourne, Australia.
Mürner-Lavanchy з колегами вивчали вплив неонатальної терапії кофеїном у дітей з дуже низькою вагою при народженні протягом перших десяти днів життя. Для дослідження були обрані діти, які були зареєстровані в 35 академічних лікарнях дев’яти країн з жовтня 1999 року по жовтень 2004 року.
Всього в дослідження було включено 2006 немовлят, з вагою при народженні від 500 г до 1250 г, які були кандидатами на терапію метилксантином протягом перших 10 днів життя. Рандомізовано було призничено лікування кофеїном цитратом або плацебо, поки не зникла потреба в терапії апное.
Далі слідувало 11-річне спостереження у 13 лікарнях Канади, Австралії, Великобританії та Швеції. Для визначення загального інтелекту, уваги, виконавчих функцій, візуально-моторної інтеграції, сприйняття та поведінки були використані дані 870 дітей. Для вимірювання ефекту терапії кофеїном користувались регресійними моделями.
Діти з когорти кофеїну та з когорти плацебо мали схожі нейро-поведінкові результати, але середні показники майже по усім параметрам оцінки були вищими в когорті кофеїну. Вищі результати були і по параметрам візуально-моторної інтеграції (середня різниця [MD] = 1.8; 95% CI, 00-3.7), координації тонкої моторики (MD = 2.9; 95% CI, 0-3.7), зорового сприйняття (MD = 2.0; 95% CI, 0.3-3.8), візуально-просторової організації (MD = 1.2; 95% CI, 0.4-2.0), та точності виконання тесту комплексної фігури Рея-Остерріца (MD =1.2; 95% CI, 0.4-2.0).
Результати дослідження не тільки підтвердили довгострокову безпечність застосування кофеїну для лікування апное недоношених, але й виявили позитивний ефект такої терапії для розвитку і функціонування зорового апарату.
Оригінальне дослідження було опубліковане в травні 2018 року.