Post navigation

Вроджений блефароптоз: які ризики втратити зір?

 

Втрата зору є важливою проблемою у дітей із вродженим блефароптозом. Підвищений ризик розвитку амбліопії у таких пацієнтів вимагає частого відвідування лікарів, і часто враховується при прийнятті рішень щодо оперативної корекції контуру повік. Саме через це спеціалістам дуже важливо розуміти яка частота випадків втрати зору у дітей із вродженим блефароптозом. І це питання було вивчене у дослідженні, яке було нещодавно опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus.

Це ретроспективне дослідження було проведене у центрі третинної ланки надання медичної допомоги. Були оцінені клінічні записи пацієнтів, молодших за 18 років, яким було встановлено діагноз вродженого блефароптозу, пройшли оперативне лікування, та спостерігались протягом року після операції. Записи включали результати гостроти зору, наявність структурних порушень очей, наявність і тип амбліопії або косоокості, та рефракційні помилки. Для статистичної обробки даних застосовувались U-критерій Манна-Уітні, критерій хі-квадрат та ступінчатий регресивний аналіз.

За результатами дослідження, середня гострота зору становила 0.11 ± 0.23 logMAR (діапазон: 0.0 до 1.0 logMAR) під час фінального візиту для 143 очей 123 пацієнтів (65 чоловіків та 58 жінок). У цій когорті, у 30 пацієнтів (24.4%) мали амбліопію, і 5 пацієнтів (4.1%) мали втрату зору через структурну патологію очей (мікрофтальм, анірідія, вторинна глаукома, мікрокорнеа та ін.), в цілому складаючи групу із 35 пацієнтів (28.5%) із втратою зорових функцій. Середня гострота зору пацієнтів без амбліопії, пацієнтів із амбліопією, та пацієнтів із органічними патологіями очей складала 0.01 ± 0.03, 0.29 ± 0.28, та 0.55 ± 0.42 logMAR, відповідно. Тяжкий блефароптоз (≥ 4 мм) був наявний у 25 пацієнтів (83.3%) із амбліопією. Деприваційна амбліопія була виявлена у 25 із 36 амбліопічних очей (69.4%). Незалежними факторами ризику, пов’язаними із кінцевою гостротою зору були: наявність амбліопії при презентації пацієнта (коефіцієнт кореляції [ß] + стандатна помилка [SE] = −0.29 ± 0.04; P < .001), анізометропія (ß ± SE = −0.27 ± 0.06; P < .001), та ступінь тяжкості птозу (ß ± SE = −0.09 ± 0.04; P = .012). Погіршення зору (гострота зору < 20/40) зберігалось у 11.9% пацієнтів під час останнього спостереження.

Тож, втрата зорових функцій спостерігалась у третини педіатричних пацієнтів із вродженим блефароптозом. І в цій популяції як амбліопія, так і структурні порушення очей сприяли втраті зору. В клінічних умовах, представлених в цьому дослідженні, структурна патологія очей незалежно від інших причин викликає 4.1% втрати зору. Пацієнти із вираженим блефароптозом і низьким зором при презентації знаходяться під більшим ризиком втрати зору, і для них можна обирати більш агресивний підхід у лікуванні, який включає оперативне лікування птозу та частіші огляди офтальмолога.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 1 березня 2020 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *