Post navigation

Домашня терапія недостатності конвергенції чи терапія у кабінеті лікаря – що ефективніше?

 

Недостатність конвергенції – це бінокулярний зоровий розлад, при якому конвергенція у відповідь на візуальний стимул, який знаходиться на близькій відстані, знижується. Це часто пов’язано із екзодевіацією, яка є більшою на близькій відстані, аніж при погляді вдаль. Найчастіше поширеність недостатності конвергенції у дітей оцінюється від 2% до 4%, хоча й були повідомлення про частоту у 10% і більше. Такі пацієнти можуть мати симптоми, а можуть бути й асимптоматичними. Прояви недостатності конвергенції можуть включати: астенопію, диплопію, головний біль під час роботи на близькій відстані, особливо під час читання. Додатково до більшої екзодевіації на близькій відстані, інші окуломоторні знахідки включають віддалення найближчої точки ясного зору та зменшення позитивної фузійної вергенції.

Варіанти лікування недостатності конвергенції включають застосування призматичних окулярів, вергентну та акомодаційну терапії, а також хірургію. Призматичні окуляри зазвичай не прописуються дітям із недостатністю конвергенції, оскільки це вважається пасивною терапією, що не покращує амплітуди конвергенції. Найбільш часто призначаються вергентна та акомодаційна терапії. А хірургічне втручання може бути необхідним для тих пацієнтів, що мають непереборні симптоми, які не піддаються терапевтичним методам лікування.

Незважаючи на те, що для лікування недостатності конвергенції використовують вергентну і акомодаційну терапії, існують суперечки щодо відносної ефективності різних видів терапії. Варіанти лікування коливаються від простих домашніх “віджимань олівцем” (Pencil Push-ups), до процедур у кабінеті лікаря із залученням спеціального обладнання та проводяться щотижня (або частіше). Опитування дитячих офтальмологів у 2002 році показало, що терапія із використанням олівця (вправи, під час яких пацієнти фокусуються на близькій мішені, наприклад, олівці, і практикують підтримку чіткості зору, поступово наближаючи предмет до свого носу) є видом терапії, який найбільш часто призначають. Однак, прихильники процедур, що проводяться в кабінеті у лікаря, стверджують, що широкий спектр вправ, які виконуються під час цих занять, дозволяють краще маніпулювати акомодацією і фузійною вергенцією, що й призводить до кращих результатів.

У дорослих же недостатність конвергенції може бути надбаною внаслідок неврологічних розладів, включаючи нейродегенеративні захворювання та черепно-мозкові травми. Також недостатність конвергенції може спостерігатись у людей похилого віку зі зниженою адаптаційною конвергенцією. Однак, ці механізми відрізняються від тих, які лежать в основі виникнення патології у дітей.

І, щоб оцінити ефективність різних підходів до терапії у дітей та молодих людей до 35 років, вчені зі США провели огляд літератури. Її пошук проводився до жовтня 2020 року у базі даних PubMed серед статей, що були написані англійською мовою. Комбіновані пошуки дали результат у 359 тез, із яких 37 були розглянуті у форматі повного тексту. Дванадцять із них були визнані придатними для оцінки, і методист наукової групи присвоїв їм рейтинг доказовості.

Із 12 досліджень, що були включені до оцінки, 8 було віднесено до І рівня доказовості, 2 було віднесено до ІІ рівня доказовості, і 2 віднесені до ІІІ рівня доказовості. Два дослідження І рівня включали старших підлітків та молодих людей, а решта досліджень включали лише дітей. У двох рандомізованих контрольованих дослідженнях було виявлено, що вергентна та акомодаційна терапія в кабінеті лікаря була ефективна для поліпшення рухових результатів у дітей із симптоматичною недостатністю конвергенції. Однак, дослідження показали дуже суперечливі результати щодо ефективності терапії у кабінеті лікаря для лікування симптоматичних проявів недостатності конвергенції. Дані були непереконливими щодо ефективності домашніх терапій (включаючи вправи із олівцем та комп’ютерні тренування вдома), коли вони порівнювались із плацебо. У молодих дорослих людей вправи у кабінеті лікаря не відрізнялись по ефективності від плацебо, в контексті полегшення симптомів недостатності конвергенцї.

Тож дані досліджень І рівня доказовості свідчать про те, що терапія в кабінеті лікаря покращує моторні результати у дітей із симптоматично недостатністю конвергенції, хоча дані про полегшення симптомів є суперечилвими. І наразі недостатньо доказів, щоб можна було говорити про ефективність домашньої терапії.

Оригінальне дослідження було опубліковане в журналі Ophthalmology 22 червня 2021 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *