Post navigation

Несподіваний терапевтичний ефект від генної терапії спадкової оптичної нейропатії Лебера

 

Вчені виявили, що ін’єкція вектору генної терапії в одне око при спадковій оптичній нейропатії Лебера, найбільш поширеної причини мітохондріальної сліпоти, значно покращує зір одразу в обох очах.

У фазі 3 знакового клінічного дослідження команда вчених, під керівництвом Dr. Patrick Yu-Wai-Man із University of Cambridge та Dr. José-Alain Sahel із University of Pittsburgh та Institut de la Vision у Парижі, успішно пролікувала 37 пацієнтів, які страждали спадковою оптичною нейропатією Лебера. За умови подальших випробувань, лікування може допомогти тисячам людей по всьому світі відновити та зберегти частину зору.

Дослідження, опубліковане в журналі Science Translational Medicine, вказує на те, що 78% пролікованих відчули значне покращення зору обох очей. Це дозволяє припустити, що поліпшення зору в нелікованому оці може бути наслідком перенесення вірусної ДНК вектору з ока, в яке робилась ін’єкція.

Спадкова оптична нейропатія Лебера уражає специфічний тип клітин сітківки, відомих як гангліонарні клітини, що призводить до дегенерації оптичного нерву та швидкого погіршення зору обох очей. Протягом декількох тижнів від початку захворювання, зір людей, уражених патологією, знижується настільки сильно, що вони вважаються майже сліпими. Відновлення зору відбувається менше, ніж у 20% хворих, а зір не досягає показників вищих за 20/200 (0.1 за таблицями Сивцева-Головіна). Спадкова оптична нейропатія Лебера уражає приблизно 1 із 30000 людей, в основному чоловіків, із симптомами, які проявляються у віці 20-30 років. Більшість пацієнтів мають мутацію m.11778G>A у гені MT-ND4. Існуючі методи лікування цієї нейропатії, яка призводить до сліпоти, залишаються досить обмеженими.

“Як людина, яка лікує цих молодих пацієнтів, я дуже розчарований через відсутність ефективної терапії, – каже старший дослідник Dr. Sahel, професор офтальмології у University of Pittsburgh, – Ці пацієнти раптово втрачають зір протягом короткого періоду від кількох тижнів до кількох місяців. Наше дослідження дає велику надію на лікування цієї осліплюючої хвороби молодих людей”.

Дослідники проводили ін’єкції  rAAV2/2-ND4 – вірусного вектору, який містить модифіковану комплементану ДНК – у скловидне тіло в задній частині ока 37 пацієнтів, які втратили зір за 6-12 місяців до моменту дослідження. У парне око кожного пацієнта було зроблено фіктивну ін’єкцію. Технологія, яка називається мітохондріальним таргетингом, була розроблена у Institut de la Vision в Парижі, та ліцензована GenSight Biologics.

Міжнародний дослідник-координатор і нейроофтальмолог Dr. Yu-Wai-Man каже: “Ми очікували покращення зору тільки в очах, в які було введено вектор. Доволі несподівано, що зір покращився в обох очах 78% пацієнтів”.

Проліковані очі продемонстрували середнє покращення коригованої гостроти зору на 15 літер за таблицею ETDRS, що відповідає трьом строкам таблиці Сивцева-Головіна. В той же час, у парних очах середнє покращення зору становило 13 літер. Оскільки деякі пацієнти все ще перебували у динамічній фазі хвороби на момент включення в дослідження, приріст зору від найгіршої коригованої гостроти зору був ще більшим, досягаючи 28.5 літер для пролікованих очей, і 24.5 літер для парних очей.

Dr. Yu-Wai-Man каже: “Замінюючи дефектний ген MT-ND4, це лікування рятує гангліонарні клітини сітківки від руйнівного впливу мутації m.11778G>A, зберігаючи зорові функції та покращуючи прогнози для пацієнтів. Ці результати можуть змінити життя багатьох людей”.

Вчені виявили, що проліковані очі мали майже в три рази вищі шанси досягти зору вищого, аніж 20/200. Відгуки пацієнтів, які оцінювались за допомогою опитувальника National Eye Institute Visual Function Questionnaire-25 (NEI VFQ-25), також підтвердили позитивний вплив лікування на якість життя та психосоціальне самопочуття.

Пізніше вчені провели дослідження на макаках cynomolgus, щоб дізнатись як лікування одного ока може призвести до покращення іншого. Зорова система макак дуже схожа на людську, що дозволяє значно детальніше вивчити розподіл та ефекти вектору генної терапії. Було виконано унілатеральну ін’єкцію вектору rAAV2/2-ND4, а через три місяці за допомогою трансгенспецифічного кількісного аналізу ПЛР були досліджені тканини різних частин ока та мозку, щоб виявити наявність ДНК вірусного вектору.

ДНК вірусного вектору було виявлено в передньому сегменті ока, сітківці та зоровому нерві ока, в яке ін’єкція не робилась. Отже, несподіване поліпшення зору в нелікованому оці може відображати інтерокулярну дифузію rAAV2/2-ND4. Необхідні подальші дослідження, щоб підтвердити ці результати та дізнатись, чи впливають на них інші механізми.

Dr. Yu-Wai-Man робить заключення: “Збереження зору за допомогою генної терапії тепер є реальністю. Доведено, що лікування є безпечним, і зараз ми вивчаємо оптимальне терапевтичне вікно”.

“Наш підхід не обмежується лише відновленням зору, – додає Dr. Sahel, – Інші мітохондріальні захворювання також можна лікувати за допомогою цієї ж технології”.

Оригінальна стаття була опублікована 9 грудня 2020 року на порталі Medical Xpress.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *