Post navigation

Особливості перебігу увеїту, пов’язаного із ювенільним ідіопатичним артритом у дітей

 

У дітей із увеїтом, який пов’язаний із ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА), часто відбувається погіршення стану очей, якщо їх перебіг їх артриту погіршується, як повідомляє група американських дослідників.

У ході тривалого коготного дослідження було виявлено, що діти, які мали активний артрит на момент проведення рутинного ревматологічного огляду, мають майже в 2.5 разів більше ризиків розвитку активного увеїту за 45 днів до або після проведення цього огляду, якщо порівнювати їх із дітьми, які під час огляду активного запального процесу суглобів не мали.

“Ми показуємо, що ці дві хвороби часто проходять паралельно”, – пише автор дослідження Emily J. Liebling, MD із Children’s Hospital of Philadelphia. “Хоча фактори ризику розвитку увеїту у дітей із ювенільним ідіопатичним артритом відомі, значно менше даних доступно про фактори, пов’язаних із його спалахуванням або активністю”, – зазначає Sheila T. Angeles-Han, MD, MSc із кафедри дитячої офтальмології в Cincinnati Children’s Hospital Medical Center, яка прокоментувала дослідження в інтерв’ю.

“Якщо ці дані будуть підтверджені, то вони можуть вплинути на клінічну практику та сучасні рекомендації, коли педіатр-ревматолог проводить огляд дитини із увеїтом, асоційованим із ювенільним ідіопатичним артритом, і виявляє активний артрит, вимагатиме прискореного офтальмологічного обстеження”, – припускає Angeles-Han.

Angeles-Han очолила розробку перших рекомендацій American College of Rheumatology/Arthritis Foundation для скринінгу, моніторингу та лікування увеїту, асоційованого із ювенільним ідіопатичним артритом, які радять проводити регулярний скринінг увеїту у дітей із ЮІА. І якщо у дитини буде виявлений увеїт, то її слід оглядати принаймні кожні 3 місяці, та частіше, якщо вона приймає глюкокортикостероїди і дози препарату поступово зменшуються. Увеїт, пов’язаний із ЮІА, становить близько 20-40% усіх випадків неіфекційних запалень очей у дітей, і він може протікати підступно та хронічно.

“Діти із гострим переднім увеїтом проявляють яскраву симптоматику та, як правило, відчувають біль і почервоніння очей, що й спонукає нас до проведення офтальмологічного огляду, – пояснює Angeles-Han, – Ця ситуація відрізняється від дітей із хронічним перебігом переднього увеїту, які зазвичай не мають жодних симптомів. Тому скринінгове обстеження має вирішальне значення для встановлення очного запалення”.

В той час, коли вищезгадані рекомендації розрізняють гострий та хронічний увеїти, Liebling із колегами пояснюють причину чому вони цього не роблять. Їх досвід показує, що “навіть пацієнти із хронічним переднім увеїтом, перебіг хвороби яких вважається тихим, можуть відчувати симптоми болю та почервоніння очей, погіршення зору та фотофобії”. І навпаки, вони кажуть, що “підтипи ЮІА, які зазвичай асоціюються із гострим переднім увеїтом, можуть, натомість, перебігати безсимптомно”.

Для свого дослідження Liebling і співавтори вивчали записи про дітей, яких спостерігали у Children’s Hospital of Philadelphia протягом 6.5 років. Критеріями включення у дослідження були ЮІА будь-якого підтипу і увеїт в анамнезі. Всього до ретроспективного дослідження було включено 98 дітей; середній вік діагностування ЮІА становив 3.3 роки, а середній вік вперше встановленого увеїту становив 5.1 рік. Більшість учасників (82%) були жіночої статі; 69% мали позитивні антинуклеарні антитіла (ANA); і 60% мали олігоартрит – усі ці фактори були пов’язані із вищими ризиками розвитку увеїту.

Однак, незалежно від цих, та ряду інших факторів, ймовірність виникнення активного увеїту протягом 45 днів після ревматологічного огляду становила 65% у пацієнтів із активним артритом, і 42% у тих, хто його не мав. Ці дані базуються на 1229 ревматологічних оглядах, які проводились в період між 2013 та 2019 роками, із медіаною в 13 відвідувань на пацієнта. Загалом, артрит визначали як активний під час 17% відвідувань, а активний увеїт – у 18%.

Дослідники повідомляють, що відповідність між артритом і активністю увеїту спостерігалась у 73% випадків. Аналіз чутливості, що виключив дітей із підтипом артриту, пов’язаного із ентезитом, які не можуть часто проходити офтальмологічні огляди, не змінив їх результатів. Зниження ризиків розвитку активного увеїту спостерігалось при застосуванні комбінованих біологічних та небіологічних антиревматичних препаратів, які модифікують хворобу. Також із зниженими ризиками активного увеїту була пов’язана кількість часу, яка пройшла від моменту першої постановки діагнозу увеїту.

Іншими факторами меншого ризику увеїту були: жіноча стать, позитивні HLA-B27 та будь-який підтип ЮІА, окрім олігоартикулярного підтипу.

Liebling із колегами спільно прийшли до висновку, що, на відміну від історичної догми, артрит та увеїт не мають окремих та не пов’язаних між собою циклів перебігу.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medscape 29 жовтня 2020 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *