Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України


Існуємо з 2001 року.
Ми є неприбутковою громадською організацією, яка об’єднує громадян,
котрі виявили бажання співпрацювати для реалізації Статутних завдань Асоціації.

Мета


Є сприяння науковому і практичному розв’язанню сучасних проблем медичного обслуговування населення,
підвищення рівня кваліфікації та захист соціальних, економічних, творчих, культурних та інших спільних інтересів членів Асоціації.

Завдання та основні напрями діяльності


- сприяння розробці пріоритетних напрямів розвитку медичного обслуговування дітей, їх батьків та іншого дорослого населення, які страждають на захворювання очей та визначенню загальної політики з цих питань;
- вивчення сучасних досягнень в галузі офтальмології;
- організація та проведення різноманітних у тому числі міжнародних науково-практичних конференцій, форумів, семінарів , симпозіумів, виставок, тренінгів, інтерактивних заходів з виданням сертифікатів, дипломів та свідоцтва щодо участі у таких заходах;
- здійснення інформаційно-роз’яснювальної діяльності для дітей та дорослого населення (у тому числі в дитячих дошкільних закладах, закладах освіти, вищих навчальних закладах), а також для лікарів, освітян та фахівців інших спеціальностей.

Загальна кількість членів Асоціації (станом на 13 лютого 2018 року) – 389 осіб.


Голова правління - Риков Сергій Олександрович, тел. (050) 534-60-09
Заступник Голови Правління – Сенякіна Антуанета Степанівна, тел. (050) 548-85-83
Виконавчий директор – Шевколенко Марина Володимирівна, тел. (067) 395-83-17
Фінансовий директор – Чувалова Жанна Володимирівна, тел. (067) 967-47-07

Наші пріоритети

Інновації

Використовуємо лише сучасне обладнання та новітні, найефективніші розробки в галузі офтальмології з усього світу.

Спеціалісти

Наші спеціалісти мають вищу освіту, високий науковий ступінь,
а деякі з них запатентували свої технології для покращення зору у дітей.

Досвід

Понад двадцять років досвіду лікування проблем зору, тисячі вилікуваних пацієнтів. Кожного року покащуємо свої знання та вдосконалюємо систему лікування.

Новини асоціації

Зазирнути за рубіж відновлення зору
Новини

Зазирнути за рубіж відновлення зору

Рефракційний Пленер 2020 ONLINE

Рефракційний Пленер 2020 ONLINE

Шановні колеги!

Ми раді запросити Вас на науково-практичну конференцію офтальмологів, дитячих офтальмологів та оптометристів України « РЕФРАКЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР‘20», яка цього року відбудеться 15-17 жовтня в ONLINE форматі! На Вас чекатимуть найцікавіші лекції та доповіді про найсучасніші аспекти усіх напрямків офтальмології та оптометрії, майтер-класи від провідних спеціалістів, виступи видатних українських митців, та багато іншого!

В сумі Ви зможете отримати 20 балів: 10 за перші два дні конференції (15-16 жовтня), і ще 10 балів за майстер-класи, які відбудуться 17 жовтня!

Остаточна програма буде опублікована 3 жовтня на офіційному сайті “Рефракційного Пленера’20”.

Зареєструватись на конференцію Ви можете за наступним посиланням: https://plener.kiev.ua/реєстрація

Чекаємо Вас на “Рефракційному Пленері’20” в оновленому ONLINE форматі!

Характеристика структурних змін рогівки під час її розвитку у дітей

Характеристика структурних змін рогівки під час її розвитку у дітей

 

Відомо, що пацієнти різних вікових груп по-різному реагують на оперативні втручання, які стосуються рогівки. Це залежить від різних механічних властивостей рогівки, що напряму впливає на щільність тканин. Раніше щільність тканин рогівки у дітей, відповідно до віку, не вивчалась, однак вона може мати важливе клінічне значення. Тому нещодавно вчені із США вивчили характеристики рогівки у дітей різного віку за допомогою ультразвукової біомікроскопії.

В ході цього проспективного дослідження було отримано 168 зображень ультразвукової біомікроскопії 24 здорових очей 24 пацієнтів, які дали згоду та були включені в Pediatric Anterior Segment Imaging Innovation Study. Вік учасників варіювався від самого народження до 26 років. Встановлений протокол ультразвукової біомікроскопії включав отримання та аналіз семи зображень одного ока кожного пацієнта за допомогою програмного забезпечення ImageJ (National Institutes of Health). Після цього вимірювались 12 параметрів рогівки, які порівнювались у старших та молодших груп.

Серед 12 вимірюваних параметрів, у 5 були знайдені статистично значимі відмінності (P < .05) у пацієнтів молодших 1 року, та старших за 1 рік. Середні значення ширини та довжини поперечного зрізу рогівки, центральної товщини рогівки та радіусів кривизни (переднього та заднього) значно відрізнялись у пацієнтів молодших 1 року. Кривизна та розміри від лімбу до лімбу змінювались більш різко, ніж товщина та щільність тканин. При порівнянні наймолодших та найстарших груп, передня кривизна стала більш пласкою (радіус 6.14 – 7.55), задня кривизна також сплощилась (радіус 5.53 – 6.72), збільшилась відстань від кута до кута (з 8.93 до 11.40 мм), і збільшилась відстань поперечного зрізу ендотелію (з 10.63 до 13.61 мм).

Тож за результатами, можна точно бути впевненими, що структура рогівки у дітей змінюється із віком. Найбільш значні зміни відбуваються протягом перших місяців життя, з додатковими змінами в подальші роки дитинства. Це дослідження слугує ще одним доказом того, що вік є параметром, який слід враховувати при аналізі рогівки у дітей.

Оригінальне дослідження було опубліковане в журналі Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 1 липня 2020 року.

Чи ефективне консервативне лікування для закриття вторинних макулярних розривів?

Чи ефективне консервативне лікування для закриття вторинних макулярних розривів?

 

Макулярний розрив – це загрозливий стан для зору, який потребує негайної реакції, як від пацієнта, так і від лікаря-офтальмолога. Зазвичай лікування цієї патології полягає в хірургічному втручанні, однак, чи є ефективними консервативні методи?

В нещодавньому дослідженні повідомляються результати лікування вторинних повних макулярних розривів топічною терапією. В цю ретроспективну серію випадків увійшли 123 повних макулярних розриви, пролікованих в період із 2016 по 2019 рік, 12 із яких були вторинними. Основними критеріями оцінки результатів терапії були зміни гостроти зору та частота закриття розривів.

Топічна терапія була спробувана у 9 очах восьми пацієнтів. Шість із цих дев’яти повних макулярних розривів були пов’язані із попереднім відшаруванням сітківки. Попередня pars plana вітректомія виконувалась в 3 очах (1 через відшарування сітківки, і 2 з приводу епіретинальної мембрани). В одному оці була вітреомакулярна тракція через тупу травму ока в минулому.

Середній початковий діаметр макулярного розриву становив 79.6 μm (значення варіювались в межах 44–132 μm). Середній термін спостереження становив 53 тижні (від 5 до 153 тижнів). В усіх випадках повного макулярного розриву були наявні певні елементи епіретинальної мембрани та кістозного макулярного набряку.

Усі пацієнти отримували дифлупреднат разом із топічним інгібітором карбоангідрази (комбінація препаратів у 6 випадках), або нестероїдними протизапальними очними краплями (комбінація препаратів в 2 випадках). Вісім очей (89%) досягли успішного закриття розриву та розрішення кістозного макулярного набряку із одночасним покращенням гостроти зору, в середньому, після 6 тижнів терапії (від 2 до 19 тижнів). В середньому, гострота зору покращилась від 0.69 до 0.37 LogMAR (за Снелленом приблизно від 20/100 до 20/50).

Жодних епізодів розплавлення рогівки або виразок не було. Лише в одного пацієнта, який приймав комбінацію стероїдів та нестероїдних протизапальних препаратів, спостерігались помірна кератопатія та підвищення внутрішньоочного тиску, які зникли, коли було відмінено нестероїдний протизапальний препарат, а частоту інстиляцій дифлупреднату знизили до 1 разу на тиждень.

Хоча дослідження має свої обмеження у вигляді малої вибірки пацієнтів, відсутності групи для порівняння, та невідомих критеріїв вибору пацієнтів для проходження консервативного лікування, топічне застосування препаратів у випадках вторинних повних макулярних розривів допомогло досягти високих показників їх закриття, і може розглядатись як варіант початкової терапії, особливо при невеликих розмірах отворів та кістозного макулярного набряку.

Оригінальне дослідження було опубліковане в журналі Ophthalmology Retina 28 січня 2020 року.

Що таке синдром сухого ока, пов’язаний із масками для обличчя, та як із ним боротися?

Що таке синдром сухого ока, пов’язаний із масками для обличчя, та як із ним боротися?

 

Розповсюджене використання захисних масок визнане важливим для боротьби із поширенням COVID-19, однак воно породжує нове явище: збільшення частоти повідомлень про відчуття сухості та дискомфорту в очах. Експерти із Centre for Ocular Research & Education (CORE) консультують спеціалістів по догляду за очима щодо того, як розпізнати синдром сухого ока, пов’язаний із носінням маски (MADE – mask-associated dry eye), та розповідають про методи для покращення цього стану.

Звіти про MADE поширюються ще з початку літа, і в нещодавньому огляді літератури було зроблено висновок, що носіння масок може стати проблемою для великого відсотка людей.

“Маски для обличчя мають вирішальне значення в боротьбі із COVID-19, і спеціалісти по догляду за очима займають вигідне положення для того, щоб надавати пацієнтам поради щодо правильного носіння масок для забезпечення максимального комфорту очей”, – каже Dr. Lyndon Jones директор Centre for Ocular Research & Education. “Розпитати пацієнта про досвід носіння маски і надати кілька корисних порад займає мало часу і може суттєво змінити ситуацію”.

Маски значно обмежують зовнішнє поширення повітря. Однак, повітря, яке видихається, все одно має розповсюдитись; і коли маска не щільно вдягнута на обличчя, то найбільш ймовірний шлях спрямування повітря – вгору. Це спрямовує рух потоку повітря вздовж поверхні ока, що створює умови для посиленого випаровування слізної плівки. В свою чергу, це призводить до появи сухих плям на поверхні ока та дискомфорту.

Додатково до погіршення симптомів у пацієнтів із уже наявним синдромом сухого ока, MADE може вплинути на багатьох інших людей: літніх людей, у яких слізна плівка зазвичай гіршої якості, носіїв контактних лінз, та людей, які в масках протягом тривалого часу працюють в приміщеннях із кондиціонуванням повітря та/або користуються пристроями із екранами.

Окрім дискомфорту синдром сухого ока, пов’язаний із носінням масок, може змушувати людей терти очі для тимчасового полегшення – це збільшує можливість того, що брудні руки торкатимуться обличчя. В свою чергу, це підвищує шанси заразитись коронавірусом через рот, ніс і, меншою мірою, через очі.

CORE пропонує спеціалістам по догляду за очима розглянути можливість включення трьох дій, пов’язаних із MADE, до своїх рутинних протоколів обстеження:

  1. Розгляньте можливість впливу маски для обличчя, якщо пацієнт із синдромом сухого ока повідомляє про погіршення симптомів, або ж якщо у пацієнта відповідні скарги з’явились вперше.
  2. В ході звичайної практики питайте усіх пацієнтів як почуваються їх очі під час носіння маски, оскільки багато хто може не пов’язувати свої скарги із носінням маски, або ж не має бажання добровільно ділитись ними.
  3. Надавайте поради для полегшення симптомів, в тому числі використовуйте нову інфографіку, розроблену CORE, яка допоможе вказати, як кілька простих кроків можуть призвести до полегшення та мінімізувати шанси повторного виникнення скарг.

Як показано в інфографіці MADE (доступна для завантаження на сайті COVIDEyeFacts.org), CORE рекомендує тим, хто носить маску і відчуває симптоми сухості очей, спробувати прямі рішення:

  • Переконайтеся, що маска вдягнута відповідним чином, особливо разом із окулярами. Можливо, допоможе ретельно приклеєний до шкіри верхній край маски, який не буде заважати кліпанню.
  • Застосовуйте зволожуючі краплі (рекомендації запитайте у спеціалістів по догляду за очима). Обмежте час перебування у приміщеннях із кондиціонуванням повітря, та регулярно робіть перерви при користуванні цифровими приладами.
  • Однак, експерти CORE зазначають, що спочатку необхідно проконсультуватись із лікарем-офтальмологом та виключити інші причини – це хороший підхід до вирішення будь-яких нових проблем із очима.

Проте, Dr. Jones твердо переконаний, що приділення більшої уваги синдрому сухого ока, пов’язаного із носінням масок, не повинно використовуватись для підтримки настроїв проти загального режиму носіння масок.

“Відповідальне носіння масок, навіть, коли доводиться боротись із сухістю очей, є важливою частиною у подоланні глобальної пандемії. Хороша новина полягає в тому, що ми розуміємо MADE і можемо вирішити цю проблему – чудова можливість для спеціалістів по догляду за очима надалі ділитись своїми знаннями із пацієнтами і доводити свою цінність у час, коли науково обґрунтовані вказівки необхідні як ніколи”, – зазначив він.

Оригінальна стаття була опублікована на сайті Centre for Ocular Research & Education 31 серпня 2020 року.

Кілька порад як захистити очі вашої дитини від перенавантаження протягом дистанційного навчання

Кілька порад як захистити очі вашої дитини від перенавантаження протягом дистанційного навчання

 

Пандемія COVID-19 протягом півроку значно вплинула на спосіб та якість життя людей в усьому світі. Протягом карантинних заходів більшість професій були значно обмежені або перейшли в онлайн-режим, що, звичайно ж, збільшило час, який проводиться за екраном комп’ютера. Такі зміни не могли не вплинути на здоров’я очей багатьох людей, тому поради як захистити свої очі від надмірного часу за монітором ми вже публікували раніше. Тепер, із настанням навчального року та впровадженням дистанційного навчання, додатковим ризикам піддається і здоров’я дитячих очей.

Тож, якщо ваша дитина буде проходити онлайн-навчання цього року, то вам слід вжити кількох заходів, щоб захистити їх очі від перевантаження, зазначає Американська Академія Офтальмології.

“Я дійсно бачив помітне зростання кількості дітей, які страждають від перенавантаження очей через збільшення часу, проведеного за монітором. Гарні новини в тому, що більшість симптомів можна уникнути, виконавши кілька простих кроків”, – каже в випуску новин Академії дитячий офтальмолог та прес-секретар Академії Dr. Stephen Lipsky.

Ось його рекомендації для того, щоб вберегти зір вашої дитини протягом дистанційного навчання:

  • Встановіть таймер, який нагадуватиме вашій дитині робити перерву кожних 20 хвилин. Необхідно чергувати читання паперової та електронної книги. Заохочуйте дітей відводити погляд вгору та за вікно кожні два розділи або ж закривати очі на 20 секунд.
  • Робіть закладки паперовими стрічками через кожні кілька глав. Коли дитина досягне такої закладки, то це буде нагадуванням зробити перерву. Для електронної книжки використовуйте відповідну функцію “закладки”.
  • Переконайтеся, що діти користуються ноутбуком на відстані витягнутої руки (45-60 см) від місця, де вони сидять. В ідеалі, монітор має бути розташований на рівні очей, безпосередньо перед тілом. Планшети також слід тримати на відстані витягнутої руки.
  • Щоб зменшити відблиски, розташуйте джерело світла за спиною дитини, а не за екраном. Налаштуйте яскравість та контрастність екрану так, щоб дитині було комфортно. Не користуйтесь пристроями надворі або у приміщеннях із яскравим освітленням. Відблиски на екрані можуть спричиняти додаткове напруження очей.
  • Дітям не слід користуватись пристроями в темній кімнаті. Коли зіниця розширюється для того, щоб адаптуватись до темряви, яскравість екрану може посилити після образи, що спричинить дискомфорт.
  • Дітям необхідно припинити користуватись електронними пристроями за 30-60 хвилин до сну. Синє світло може негативно впливати на сон. Якщо підлітки не хочуть цього робити, то попросіть їх увімкнути нічний або аналогічний режим, щоб зменшити вплив синього світла.

Коли ж навчання закінчується, переконайтесь, що ваші діти проводитимуть час на вулиці. Декілька досліджень показують, що проведення часу на свіжому повітрі, особливо в ранньому дитинстві, може уповільнити прогресування короткозорості.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 27 серпня 2020 року.

Чи безпечне довготривале застосування низьких доз атропіну для боротьби із прогресуванням міопії?

Чи безпечне довготривале застосування низьких доз атропіну для боротьби із прогресуванням міопії?

 

Кілька років тому завершилось масштабне дослідження LAMP (Low-Concentration Atropine for Myopia Progression), яке показало, що застосування низьких доз атропіну для припинення прогресування міопії є ефективним методом терапії. І найбільш результативною концентрацією препарату виявилась така у 0.05%. І, хоча жодної побічної дії протягом року, під час якого проводилось дослідження, виявлено не було, атропін сам по собі не є абсолютно безпечним препаратом. Тому для оцінки безпечності довготривалого застосування його низьких доз у дітей було проведене розширене дослідження, результати якого були нещодавно опубліковані в журналі Ophthalmology.

Протягом цього дворічного дослідження оцінювались безпечність і ефективність трьох різних концентрацій атропіну для визначення однієї, найбільш оптимальної, яку можна було б застосовувати для довготривалого контролю міопії.

Це рандомізоване, подвійне сліпе дослідження включало 383 дітей, віком від 4 до 12 років із міопією, як мінімум у -1D. На першій фазі дослідження, пацієнти були рандомізовані у групи, які отримували атропін у дозуванні 0.05%, 0.025%, 0.01% або плацебо в обидва ока. У цьому розширеному дослідженні, пацієнти із групи “плацебо” були переведені на 0.05% атропін протягом першої фази, на початку другого року спостереження. Інші діти продовжували отримувати ті ж самі дози атропіну.

За два роки проведення дослідження, середня прогресія сферичного еквіваленту склала 0.55D, 0.85D та 1.12D, а середні зміни аксіальної довжини ока становили 0.39 мм, 0.50 мм, та 0.59 мм в групах концентрацій 0.05%, 0.025%, та 0.01%, відповідно. Жодних побічних ефектів, пов’язаних із даною терапією, виявлено не було.

Недоліком дослідження було переведення дітей із групи “плацебо” в групу, яка приймала атропін, через етичні міркування. Тому результатів порівняння дії атропіну і плацебо отримати не вдалось. Наразі заплановані 3 та 4 етап дослідження LAMP, які повинні дати більш корисні результати.

Поточні результати LAMP вказують на те, що 0.05% концентрація атропіну є найкращою для контролю міопії протягом дворічного періоду. І, хоча низькі дози атропіну є, безумовно, дуже ефективними для стримування прогресування міопії, точний графік та дозування досі не є визначеними.

Оригінальне дослідження було опубліковане в липні 2020 року в журналі Ophthalmology.

Наша команда

Риков Сергій Олександрович

Риков Сергій Олександрович

Голова правління


Сенякіна Антуанетта Степанівна

Сенякіна Антуанетта Степанівна

Заступник Голови Правління


Шевколенко Марина Володимирівна

Шевколенко Марина Володимирівна

Виконавчий директор


Чувалова Жанна Володимирівна

Чувалова Жанна Володимирівна

Фінансовий директор


Наші досягнення за 20 років

Проконсультовано пацієнтів
Прооперовано пацієнтів
Профілактичних оглядів
Членів асоціації

“Я не хочу мати точку зору. Я хочу мати зір.”

М. Цвєтаєва

“Зрячий, не зрячий… А якщо не бачиш — то й все одно не побачиш!”

Затоiчи (Zatôichi)

“Все, що ти можеш побачити сам – ти маєш побачити сам.”

Вігго Мортєнсен