Вітректомія з або без видалення кришталика є стандартним методом лікування запущених стадій ретинопатії недоношених (ROP). Із різних джерел повідомляється про 92-100% успішність щодо анатомічних результатів (прилягання сітківки) після вітректомії на стадії хвороби 4А. Стан очей при 4 стадії ретинопатії недоношених може сильно варіювати: від мінімальних до сильних тракцій сітківки, та від дуже васкуляризованих до переважно фібротичних випадків. В випадках високої васкуляризації хірургічні втручання мають високий ризик інтра- та постоперативних кровотеч в скловидну порожнину із пухкої неоваскулярної тканини. Сама кровотеча може стати підмостком, під яким тракція може згодом перейти до вже неоперабельної 5 стадії хвороби. Або ж вона може зберігатись і створювати ризик розвитку амбліопії, якщо її не усунути вчасно. Внутрішньооперативна маневреність також обмежена, якщо неоваскулярна тканина переважає над фіброзною.

Передопераційна інтравітреальна ін’єкція anti-VEGF препарату надає певні переваги для вітректомії при 4 стадії ретинопатії недоношених. Вона нейтралізує ендотеліальний фактор росту судин в скловидному тілі та призводить до регресу неоваскуляризації сітківки та tunica vasculosa lentis. Внаслідок цього, досягається гарна дилатація зіниці, що покращує візуалізацію під час оперативного втручання. Така ін’єкція додатково зменшує внутрішньо- та постопераційну кровотечу із фіброваскулярних тканин, а також розсікання/сегментацію окружної фіброваскулярної тканини стає набагато легшим. Однак, тракційний компонент може ставати гіршим, коли починається дія anti-VEGF препарату.

Випадки прогресуючої 4 стадії ретинопатії недоношених потребують термінової вітректомії для запобігання переходу хвороби на 5 стадію. В швидко прогресуючих випадках попередня ін’єкція anti-VEGF препарату та очікування його ефекту протягом кількох днів може бути недоцільним. Також тривалість післяопераційного ефекту може бути значно зменшена, оскільки препарат може бути частково вимитий після вітректомії. І, таким чином, не слід чекати ефективності в попередженні післяопераційної кровотечі із резидуальної фіброваскулярної тканини.

Комбінована терапія (вітректомія та ін’єкція anti-VEGF препарату наприкінці операції) може подолати ці проблеми. Однак літературні дані щодо такого підходу є дуже обмеженими. Тому вченими із Індії було проведено дослідження, яке мало на меті визначити ефективність комбінації вітректомії та anti-VEGF ін’єкції для прогресуючої 4 стадії ретинопатії недоношених із великою неоваскулярною проліферацією.

В ході ретроспективного інтервенційного дослідження, в центрі третинної медичної допомоги, 15 очей 9 дітей із прогресуючою 4 стадією ретинопатії недоношених пройшли процедуру вітректомії із послідуючим інтравітреальним введенням 0.625 mg Бевацизумабу (n = 12) або 0.25 mg Ранібізумабу (n = 3), та спостерігались до 65 тижнів постконцептуального віку (PCA). Було проаналізовано інформацію про перинатальний анамнез, характеристики тракційного відшарування сітківки (зона, стадія, та наявність “плюс-хвороби”), особливості лікування та анатомічні результати. Основними показниками оцінки результатів лікування були регрес фіброваскулярної тканини та тракційного відшарування сітківки, та остаточний стан макули.

Середній гестаційний вік складав 28.5 ± 1.2 тижнів, а середня вага при народженні 1,167 ± 185 г. У 13 очах була хвороба в зоні І, і в 2 очах хвороба була в зоні ІІ. В 13 очах стадія ретинопатії була 4А, і в 2 очах – 4В. В 10 очах це була задня агресивна ретинопатія недоношених по морфології. Середній постконцептуальний вік на час оперативного втручання складав 37.8 ± 2.3 тижнів. Ленсектомія була проведена в 2 очах. Швидкий регрес фіброваскулярної тканини відмічався в 14 очах протягом 2 тижнів, після чого спостерігався регрес тракційного відшарування сітківки та васкуляризація макули, хоча в двох очах спостерігалось формування макулярної складчастості. Персистуюча кровотеча в скловидне тіло була лише в 1 оці. Після її ліквідації регресувало тракційне відшарування сітківки. Рецидив хвороби відбувся в 1 оці через 5 тижнів після проведеного лікування, але він був зупинений повторною ін’єкцією anti-VEGF препарату.

Тож, за даними цього дослідження, комбіноване лікування в об’ємі вітректомії із послідуючим введенням  anti-VEGF препарату показало високу ефективність та здатність до швидкої ініціації регресу запущених стадій ретинопатії недоношених, не зважаючи на певні обмеження щодо застосування такого підходу.

Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 1 січня 2020 року.