Вченим із Лівану вдалось зафіксувати відмінності руху очей у дітей із косоокістю та амбліопією, і косоокістю без амбліопії.
Трекінг руху очей – це сенсорна технологія, яка дозволяє пристрою знаходити, слідкувати та записувати рух точки погляду людини. За допомогою неї можна визначити присутність, увагу, фокусування, сонливість, свідомість та інші стани психіки. Основними факторами, що впливають на запис руху очей у дітей є: соціальне пізнання, представлення об’єктів, категоризація та зорова увага. Однак, дитина може надавати перевагу одних стимулів іншим, що також можна дослідити під час запису руху очей.
Косоокість може призвести до розвитку амбліопії, яка є однією із головних причин порушення зору у дітей. У мульти-етнічному дослідженні косоокості в Великій Британії було виявлено, що близько 4-5% усіх дітей мали певний тип або ступінь косоокості. Діти із амбліопією мали проблеми із читанням через проблеми із фіксацією погляду, які, в свою чергу, були пов’язані із збільшеною кількістю саккад. Багато хто із цих дітей був вимушений відслідковувати лінії читання за допомогою пальця.
Метою даного дослідження було виявити порушення фіксації руху очей за допомогою різних парадигм у дітей з косоокістю за наявності та відсутності амбліопії, та порівняти результати із аналогічними у здорових дітей.
Всього в проспективне 2-х річне дослідження було зараховано 100 пацієнтів, віком від 7 до 17 років, із клініки дитячої офтальмології American University of Beirut Medical Center. 50 дітей мало косоокість (24 із них мало амбліопію), і ще 50 дітей із контрольної було здоровими та відповідали за статтю і віком першій групі.
Середній вік учасників в групі косоокості становив 10.66 ± 2.90 років, а в контрольній групі – 10.02 ± 2.75 років. Демографічні характеристики були схожими і відповідали зору, статі і рефракції. За допомогою трекера для очей було протестовано чотири парадигми: (1) парадигма даль – близ: діти із косоокістю продемонстрували менший показник фіксації та більш тривалу фіксацію на обох відстанях, а також тенденцію до зниження затримки і процента фіксації на об’єктах дальної відстані; (2) парадигма читання: у групи косоокості був більший показник фіксації і її тривалості, особливо в тих, хто не мав амбліопії; (3) парадигма ідентифікації місця розташування: група косоокості без амбліопії мала меншу та більш коротку фіксацію на найбільш чіткому елементі; (4) відео прадигма: жодних відмінностей в рухах очей не було помічено, не зважаючи на значні відхилення параметрів в інших тестах.
За результатами дослідження, було виявлено значний дефіцит руху очей під час читання та виявлення найбільш виразного елементу на фотографії у дітей із косоокістю, в порівнянні із контрольною групою. Цей дефект був суттєвим для неамбліопічної групи. Цікаво, що дефекти, виявлені під час трекінгу очей були більш виразними в групі косоокості без амбліопії. І ці результати не залежали від типу косоокості.
Оригінальне дослідження було опубліковане в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 24 вересня 2019 року.
