Короткозорість (міопія) — це порушення рефракції, яке призводить до розмитого бачення віддалених об’єктів. Нині вона вражає близько 30% населення світу, але за прогнозами, до 2050 року цей показник зросте до 50%.

Зміна визначення короткозорості: тепер це хвороба

Національна академія наук США (NAS) нещодавно змінила класифікацію короткозорості, визнавши її не просто аномалією рефракції, а хворобою.

Цей підхід відображає сучасні наукові дані, які підтверджують, що висока короткозорість може спричиняти серйозні патологічні зміни в оці.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) ще у 2019 році визначила короткозорість як основний фактор ризику розвитку сліпоти, якій можна запобігти.

Дослідження ірландського офтальмолога Яна Фліткрофта продемонстрували, що будь-яка форма короткозорості підвищує ризик розвитку патологій ока, причому цей ризик зростає пропорційно до ступеня міопії.

Чому короткозорість є небезпечною?

Короткозоре око має подовжену форму, що робить його більш вразливим до різних патологій.

– Збільшення довжини ока понад 24 мм спричиняє розтягнення сітківки та інших структур, що може призвести до розривів і дегенеративних змін.
– Глаукома та катаракта розвиваються швидше, а їхнє лікування при високій короткозорості є значно складнішим.
– Міопічна макулопатія — основна причина сліпоти серед короткозорих пацієнтів. Вона виникає, коли довжина ока перевищує 26 мм, що призводить до тріщин у макулі (центральній частині сітківки).

Ці тріщини незворотно знижують гостроту зору.
У важких випадках судинні порушення та крововиливи можуть нагадувати вологу макулярну дегенерацію, що значно ускладнює лікування.

Короткозорість як глобальна проблема охорони здоров’я

На щастя, існують ефективні методи контролю прогресування короткозорості:

– Оптичні методи: спеціальні окуляри та контактні лінзи з периферійним дефокусуванням.
– Фармакологічні методи: атропін у низьких дозах для зменшення подовження очного яблука.

Кожна попереджена діоптрія короткозорості знижує ризик міопічної макулопатії на 40%, що є надзвичайно ефективним способом профілактики сліпоти.

У 2015 році прямі та непрямі витрати, пов’язані з короткозорістю, включно з витратами на лікування та втрату продуктивності, становили 244 мільярди доларів США.

Ефективна корекція та контроль короткозорості допомагають зменшити цей фінансовий тягар.

Глобальна мобілізація для боротьби з короткозорістю

Визнання короткозорості хворобою змінило підхід до її лікування на рівні організацій охорони здоров’я:

– Всесвітня рада з оптометрії заявила, що контроль короткозорості має стати стандартом медичної практики.
– Всесвітнє товариство дитячих офтальмологів офіційно визнало переваги методів контролю міопії.
– Канада прийняла Закон про національну стратегію догляду за очима, який передбачає співпрацю уряду та медичних закладів для профілактики та лікування очних захворювань.

Контроль короткозорості має стати невід’ємною частиною цієї стратегії.

Щоб зробити лікування доступним, уряди повинні розглянути можливість компенсації вартості офтальмологічних обстежень для дітей та часткового покриття витрат на:

-Спеціальні окуляри для контролю короткозорості.

-Контактні лінзи з оптичними профілями.

-Атропін як фармакологічний засіб сповільнення прогресії.

Соціальна нерівність у доступі до лікування

Висока вартість спеціальних окулярів та контактних лінз стає перешкодою для багатьох сімей, що створює соціальну нерівність у доступі до лікування.

Діти з малозабезпечених сімей мають менше шансів на якісне лікування короткозорості, що може негативно вплинути на їхнє навчання та кар’єрні перспективи.

Короткозорість не лише проблема здоров’я, а й соціальна проблема, яка вимагає уваги та рішучих дій з боку держави.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі The Conversation 17 лютого 2025 року.