Команда інженерів, програмістів та офтальмологів з Каліфорнійського університету в Берклі спільно з колегами з Вашингтонського університету розробила нову технологію стимуляції сітківки, яка дозволяє людям бачити колір, зазвичай недоступний людському зору.

У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, вчені ідентифікували специфічні фоторецептори у добровольців, а потім цілеспрямовано стимулювали їх, що дозволило учасникам побачити унікальний колір, який дослідники назвали “оло”.

Людське око має два основні типи фоторецепторів: паличкоподібні клітини, які забезпечують зір у темряві, та колбочки, які відповідають за сприйняття кольорів. Колбочки, у свою чергу, поділяються на три типи — L (довгі хвилі), M (середні) та S (короткі), залежно від того, яку довжину хвилі світла вони найкраще сприймають. У попередніх дослідженнях було встановлено, що між цими типами колбочок є часткове перекриття у сприйнятті світла. Дослідники зацікавилися, що станеться, якщо стимулювати лише один тип колбочок, наприклад, тип M.

Використовуючи оптичну когерентну томографію з адаптивною оптикою, вчені точно ідентифікували M-фоторецептори на сітківці кількох добровольців. Такі карти розташування фоторецепторів є унікальними для кожної людини. Потім учасників попросили зосередитися на певній точці на екрані, де лазер спрямовано виключно на M-рецептори.

Цю технологію дослідники назвали “Oz”, як данину історіям про «Чарівника країни Оз».

Серед учасників експерименту були і самі вчені. Вони повідомили, що бачили новий колір, який дослідники назвали “оло” — від букв “O”, “L”, “O”, що символізують послідовність рецепторів. За описами, цей колір нагадує яскравий насичений синьо-зелений.

Команда також продемонструвала волонтерам зображення та відео з додаванням цього кольору, що дало абсолютно новий зоровий досвід.

Вчені вважають, що ця технологія може знайти застосування у дослідженнях кольорової сліпоти, а також у майбутньому потенційно використовуватись для її корекції або моделювання зору у людей із тетрахроматизмом — рідкісною здатністю бачити чотири колірні канали замість трьох.

Оригінальна стаття була опублікована в журналі ScienceAdvances 18 квітня 2025 року.