Вроджена катаракта є загрозливим захворюванням і одною з найбільш частих причин дитячої сліпоти. Основним методом лікування її нині є оперативне втручання в об’ємі видалення ураженого кришталика та імплантації м’якої інтраокулярної лінзи (ІОЛ). Але які довгострокові результати первинної імплантації ІОЛ? Саме це питання освітили в своєму ретроспективному дослідженні вчені з Texas Children’s Hospital (LK, KGY), Houston, Texas.

Для дослідження було обрано 27 пацієнтів (28 очей) віком від 7 до 24 місяців, що отримали оперативне втручання з приводу катаракти з постановкою ІОЛ. Середній період спостереження становив 62,7 ± 41,7 місяців, а середній вік проведення операції – 14,4 ± 5,6 місяців. Середня кінцева гострота зору становила 1.02 ± 0.72 logMAR (20/209).

Побічні явища спостерігались у 7 очах і включали помутніння візуальної осі в 6 очах, та зіничний блок в 1 оці. Сім хворих (25,9%) потребували додаткових внутршньоочних оперативних втручань. Косоокість спостерігалась у 19 хворих (70,4%). Кращий стереопсис корелював з кращою кінцевою гостротою зору.

Отже, отримані результати вказують на наявність ускладнень після первинної імплантації ІОЛ. Хоча і в невеликій кількості, все ж вони є важливими для розуміння, що оперативне втручання не є кінцевим етапом лікування вродженої катаракти, і діти з таким захворюванням потребують подальшого нагляду та регулярних обстежень у офтальмолога.  

Оригінальна стаття була опублікована в Journal of Pediatric Ophthalmology & Strabismus 31 травня 2017 року.