Ми вже не раз зазначали, що малі діти більше схильні до ураження очей, ніж дорослі. Особливо в домашніх умовах. І природа уражаючих факторів серед дітей є більш різноманітною, ніж у дорослих.

Відповідно до нового крос-секційного дослідження, опублікованого в American Journal of Ophthalmology, найбільша частота уражень очей, зареєстрованих в центрах боротьби з отрутами, спостерігалась у дітей, віком до 5 років.

“Діти до 5 років є найбільш схильними, і можуть отримати стійке порушення зору через засоби для прання, – пишуть автори, – Батьки часто не можуть в повній мірі оцінити небезпечність миючих засобів для очей, що призводить до легкої доступності їх для дітей”.

Вчені дослідили 477,274 випадків ураження очей, які були зафіксовані в National Poison Data System з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року. Були проаналізовані природа уражаючих речовин, значні медичні наслідки, причини та локації, де відбулось ураження. У дослідження включались тільки випадки, де було відзначено ушкодження очей та шкіри. За ступенем тяжкості вони були класифіковані як: незначні, середньої тяжкості, та тяжкі.

Ураження очей речовиною для прання із капсули

Із усіх проаналізованих випадків найбільшою частота уражень була серед дітей, віком до 5 років, і становила 24%.

З 709 випадків, які були класифіковані тяжкими, 25 (0.02%) відбулись із дітьми молодше 10 років. І характеризувались такі випадки розвитком станів, які загрожували життю, або наявністю тяжких ускладнень і стійких дефектів зору. 20 із цих випадків були пов’язані із пральними засобами, а 5 – із хлорним вапном.

Серед дітей до 18 років, місцем, де найчастіше трапляються ураження очей є власна домівка (83%), другу позицію займає школа (7%).

“Правильне зберігання небезпечних речовин у місцях, недоступних для дітей, може значно знизити частоту таких уражень очей. Крім того, офтальмологам дуже важливо навчати і ділитись інформацією із лікарями швидкої медичної допомоги. Це матиме великий вплив на перебіг хвороби осіб, які піддались впливу хімікатів”.

Оригінальне дослідження була опублікована в серпні 2019 року в American Journal of Ophthalmology.