Дослідники із Китаю описали новий профілактичний метод пом’якшення помутніння задньої капсули після оперативного лікування катаракти у дітей.
Це лабораторне дослідження, проведене в Шанхаї, передбачало розробку осмотично-шокової методики для видалення епітеліальних клітин кришталика як профілактичний захід для попередження помутніння задньої капсули після операції. Тканинні препарати епітеліальних клітин кришталика різних видів (культивовані на мембранних вставках, покритих оболонкою / колагеном; біоптати капсул кришталика людини; та моделі кришталиків із помутнінням задньої капсули) піддавались одиничному або поступовому гіперосмотичному шоку (NaCl, 350–4,000 mOsm/L) у присутності інгібіторів Na+-K+-2Cl−котранспортера, щоб відключити процес регуляторного збільшення об’єму.
Ефект 30-хвилинного впливу гіперосмолярного стресу за наявності фуросеміду на відшарування епітеліальних клітин кришталика.
А. Фазово-контрастна фотографія перед впливом гіперосмолярного шоку, яка демонструє одношарові та багатошарові проліферовані епітеліальні клітини, на передній та задній капсулах (стрілки вказують на безперервний криволінійний капсулорексис).
В. Фото після 30-хвилинного впливу гіперосмолярного шоку, на якому видно прозорий капсульний мішок і відсутність ознак залишкових епітеліальних клітин.
С. МТТ-тест підтверджує результати фазово-контрастних фотографій тим, що гіперосмолярний шок видалив усі залишки епітеліальних клітин із капсули (P < .001) (10 кришталиків із групи контролю, та 20 із основної групи).
Цей метод був ефективний для швидкого від’єднання епітеліальних клітин кришталика від їх базальної мембрани. Гіперосмолярний шок (400 mOsm/L) спричиняв скорочення клітин протягом 5 хвилин. Однак, за відсутності інгібітору, ці клітини знов повертались до своїх початкової архітектури та об’єму. Пригнічення процесу регуляторного збільшення об’єму призвело до стійкого зменшення клітин та їх відшарування від розташованого нижче підтримуючого середовища.
Нажаль, методика ще не готова до повного впровадження в клінічну практику. Досі не визначений безпечний та оптимальний час впливу гіперосмолярного агенту. Слід також врахувати силу гіперосмолярного шоку, щоб уникнути побічного ураження сусідніх тканин у раз випадкового витоку розчину.
Помутніння задньої капсули, спричинене проліферацією та міграцією епітеліальних клітин кришталика, відбувається майже після кожного випадку хірургії катаракти у дітей. Поки що, немає методів лікування цього стану; єдиний варіант – проведення профілактичного заходу первинної задньої капсулотомії під час екстракції катаракти. Використання цього нового осмотично-шокового методу може врятувати дітей (особливо тих, хто не може висидіти Nd:YAG лазерну капсулотомію) від необхідності повторних операцій на задній капсулі під загальним наркозом.
Оригінальна стаття була опублікована в Journal of Cataract & Refractive Surgery в жовтні 2019 року.
