Довгострокове клінічне дослідження, результати якого опубліковані в журналі Eye and Vision, показало, що окулярні лінзи з високоасферичним дизайном (HAL) здатні значно уповільнювати прогресування міопії та осьове подовження очного яблука в дітей.

У порівнянні з екстрапольованою контрольною групою, лінзи HAL знизили прогресування короткозорості на 1,75 діоптрій і осьове подовження на 0,72 мм, що вчетверо зменшило ризик розвитку високої міопії (–6.00 D і більше). Це відкриття знаменує важливий прорив у довготривалому, безпечному й неінвазивному підході до стримування зростаючої глобальної епідемії короткозорості.

Очікується, що до 2050 року короткозорість матимуть майже 50% населення планети. На тлі цього зростаючого виклику лінзи HAL можуть відіграти ключову роль у профілактиці таких ускладнень, як відшарування сітківки та глаукома. Особливо вразливими є діти, в яких міопія часто швидко прогресує та призводить до важких форм патології, що підвищує ризик незворотної втрати зору.

Наявні методи лікування, такі як очні краплі з атропіном і спеціальні контактні лінзи, мають свої обмеження: нестача довготривалих даних, обмежений доступ до терапії, а також етичні складнощі, пов’язані з використанням контрольних груп без лікування у педіатричних дослідженнях. Це створює попит на масштабовані, доказові та безпечні інтервенції.

У дослідженні, яке провела команда офтальмологічної клініки Медичного університету Веньчжоу, взяли участь 43 дитини віком від 8 до 13 років. Замість традиційної контрольної групи дослідники застосували екстрапольовану модель на основі історичних даних, що дозволило уникнути етичних суперечностей у довготривалих спостереженнях.

Результати були переконливими: середнє прогресування міопії в групі HAL становило –1,27 D, у порівнянні з –3,03 D у контрольній групі. Осьове подовження в групі HAL сягало 0,67 мм проти 1,40 мм у контрольній когорті. Всього у 9% дітей з HAL розвинулася висока міопія, тоді як у контрольній групі — у 38%, що означає чотириразове зниження ризику.

Дослідження також виявило, що ефект уповільнення короткозорості посилюється з часом, а молодші діти демонструють більш виражену відповідь на лікування. Безпека HAL-лінз була високою: не повідомлялося про побічні ефекти, такі як запаморочення чи розмитість зору.

Попри відносно малу вибірку та залежність від змодельованих контрольних даних після другого року спостереження, результати узгоджуються з іншими дослідженнями — наприклад, дослідженням LAMP із використанням низьких доз атропіну.

«Наші результати підтверджують, що лінзи HAL — це реальна довгострокова опція для контролю короткозорості у дітей», — зазначив доктор Цзіньхуа Бао, один із провідних авторів роботи. Експерт у сфері короткозорості Марк Буллімор додав: «Використання змодельованої контрольної групи — це інноваційний підхід. Важливо також дослідити економічну ефективність HAL-лінз для широкого впровадження».

Завдяки своїй неінвазивності та легкій інтеграції в стандартну офтальмологічну практику, лінзи HAL мають потенціал радикально змінити підходи до контролю міопії, особливо в регіонах з високою поширеністю, як-от країни Азії. У перспективі дослідники планують вивчити комбінацію HAL-лінз із іншими інтервенціями — наприклад, збільшенням часу перебування на свіжому повітрі та моделюванням дотримання режиму носіння.

Оригінальне дослідження було опубліковане в журналі Eye and Vision 5 березня 2025 року.

Команда інженерів, програмістів та офтальмологів з Каліфорнійського університету в Берклі спільно з колегами з Вашингтонського університету розробила нову технологію стимуляції сітківки, яка дозволяє людям бачити колір, зазвичай недоступний людському зору.

У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, вчені ідентифікували специфічні фоторецептори у добровольців, а потім цілеспрямовано стимулювали їх, що дозволило учасникам побачити унікальний колір, який дослідники назвали “оло”.

Людське око має два основні типи фоторецепторів: паличкоподібні клітини, які забезпечують зір у темряві, та колбочки, які відповідають за сприйняття кольорів. Колбочки, у свою чергу, поділяються на три типи — L (довгі хвилі), M (середні) та S (короткі), залежно від того, яку довжину хвилі світла вони найкраще сприймають. У попередніх дослідженнях було встановлено, що між цими типами колбочок є часткове перекриття у сприйнятті світла. Дослідники зацікавилися, що станеться, якщо стимулювати лише один тип колбочок, наприклад, тип M.

Використовуючи оптичну когерентну томографію з адаптивною оптикою, вчені точно ідентифікували M-фоторецептори на сітківці кількох добровольців. Такі карти розташування фоторецепторів є унікальними для кожної людини. Потім учасників попросили зосередитися на певній точці на екрані, де лазер спрямовано виключно на M-рецептори.

Цю технологію дослідники назвали “Oz”, як данину історіям про «Чарівника країни Оз».

Серед учасників експерименту були і самі вчені. Вони повідомили, що бачили новий колір, який дослідники назвали “оло” — від букв “O”, “L”, “O”, що символізують послідовність рецепторів. За описами, цей колір нагадує яскравий насичений синьо-зелений.

Команда також продемонструвала волонтерам зображення та відео з додаванням цього кольору, що дало абсолютно новий зоровий досвід.

Вчені вважають, що ця технологія може знайти застосування у дослідженнях кольорової сліпоти, а також у майбутньому потенційно використовуватись для її корекції або моделювання зору у людей із тетрахроматизмом — рідкісною здатністю бачити чотири колірні канали замість трьох.

Оригінальна стаття була опублікована в журналі ScienceAdvances 18 квітня 2025 року.

Дослідження, проведене під керівництвом дитячого офтальмолога Керолін Дрюс-Ботш з Університету Джорджа Мейсона, може стати у пригоді батькам і медичним працівникам при прийнятті рішення про подальше лікування дітей із односторонньою вродженою катарактою (UCC) після того, як зір дитини стабілізується.

У статті, опублікованій в журналі Ophthalmology, зазначено:

• Оклюзійна терапія після 4-річного віку не має суттєвого впливу на гостроту зору, тобто на здатність дитини бачити дрібні деталі на відстані.
• Оцінка зору у 4-річному віці є надійним прогностичним фактором того, якою буде гострота зору у віці 10 років.
• Менш агресивні протоколи оклюзійної терапії можуть бути виправданими в тих випадках, коли носіння оклюдера викликає значний стрес у родині або психологічний дискомфорт у дитини. Продовження агресивного лікування після 4 років навряд чи принесе значне покращення.
• Перед тим як припинити оклюзійну терапію, варто враховувати її вплив на якість життя дитини, динаміку сімейних стосунків, а також на бінокулярне поле зору та можливу наявність прихованого ністагму.

Довідка: Гострота зору — це здатність бачити дрібні деталі та розрізняти схожі візуальні об’єкти, наприклад літери “O” і “Q”. Для її оцінки використовується спеціальна таблиця, яка визначає, наскільки чітко людина бачить на різних відстанях.

Інше дослідження під керівництвом Дрюс-Ботш продемонструвало:

• Систематичне застосування оклюдера в немовлят майже вдвічі підвищує ймовірність досягнення нормального зору (0.5 або краще) у дітей з односторонньою вродженою катарактою.
• Тривале застосування оклюзійної терапії не має негативного впливу на рівень сімейного стресу або загальний розвиток дитини.

Діти з односторонньою вродженою катарактою народжуються з помутнінням кришталика в одному оці, що може призвести до сліпоти, якщо не лікувати. Після хірургічного втручання таким пацієнтам зазвичай призначається оклюзійна терапія — заклеювання здорового ока, щоб стимулювати розвиток зору в оперованому. Проте навіть за найкращих умов лікування близько половини дітей залишаються з низьким зором в ураженому оці.

Оригінальне дослідження було опубліковане в журналі Ophthalmology в квітні 2025 року.