Інфекційний кератит у дітей викликає особливі труднощі у діагностиці, також часто вимагає агресивних терапевтичних дій для його подолання, відповідно до слів Vishal Jhanji MD, FRCS, FRCOphth із University of Pittsburgh School of Medicine у Піттсбурзі, США.
“Ми зустрічаємося із деякими реальними проблемами під час лікування інфекційного кератиту. Деякі із них включають: відсутність бажання дитини співпрацювати, можливість пізнього звернення пацієнта за допомогою, відсутність інформації про відрізок часу до звернення за допомогою, відсутність інформації про попередні методи лікування та використання традиційної медицини у деяких частинах світу. І, навіть, якщо ви подолаєте усі ці перешкоди, то вам все одно доведеться мати справу із амбліопією під час періоду відновлення”, – сказав Dr Jhanji під час віртуальної зустрічі WSPOS 2020.
Основні причини інфекційного кератиту включають користування контактними лінзами, запальні причини та очну травму, як він зазначає.
Схоже на те, що неповний профіль імунізації сприяє розповсюдженню інфекційного кератиту у країнах, які розвиваються. Однак, у розвинених країнах, де значно поширена короткозорість, застосування ортокератології може бути додатковим фактором ризику. У серії клінічних випадків у центрі надання третинної медичної допомоги в Гонконзі, пацієнти, які проходили корекцію ортокератологією, складали приблизно 25% загальної кількості випадків бактеріального кератиту, і 33% випадків кератиту, пов’язаного із носінням контактних лінз.
Ознаки та симптоми
Основні ознаки та симптоми кератиту включають почервоніння, біль, світлобоязнь, виділення із кон’юнктиви та погіршення зору. Під час огляду рогівки дуже важливо враховувати розташування та розміри інфільтрату рогівки та дефектів епітелію, ступінь набряку строми, васкуляризацію рогівки, та ознаки її витончення і перфорації. Крім того, слід бути уважним, щоб не пропустити наявність сторонніх тіл в оці, як радить Dr Jhanji.
Він зазначив, що зішкріб рогівки є більш складним завданням у дітей, і може потребувати загального наркозу, якщо мова йде про пацієнтів молодших 5 років. Культури також можна отримати із футлярів для контактних лінз та їх очисних розчинів. Бактеріальні ізоляти зустрічаються частіше, аніж гриби та, на відміну від кератитів дорослих, можуть включати коагулазонегативні стафілококи. Дослідження на наявність акантомеб слід проводити, якщо клінічна картина або ж анамнез вказує на можливу їх наявність.
Лікування бактеріального кератиту має бути агресивним із частою інстиляцією антибактеріальних засобів. Зазвичай застосовуються посилені антибіотики (препарати концентрації активної речовини в яких збільшені; зазвичай їх немає у вільному продажу і вони потребують спеціального виготовлення у аптеках), хоча в більш легких випадках використовується моксіфлоксацин місцево. Очні краплі ванкоміцину слід застосовувати лише за крайньої необхідності через їх поверхневу токсичність.
Спектр ліків для грибкового кератиту включає топічний натаміцин (5%), флуконазол (0.5%) та амфотерицин В (0.25%). Можливе застосування і більш нових ліків у формі очних крапель із вищою проникністю в рогівку типу воріконазолу (1%). Пероральний прийом воріконазолу також можливий, але спочатку обов’язковою є оцінка функцій печінки.
Оригінальна стаття була опублікована на сайті EUROTIMES 3 грудня 2020 року.
