Як зазначають дослідники із Китаю, алергічний кон’юнктивіт шкодить якості життя дітей та їх батьків, викликаючи більше щоденних турбот аніж хвороби, які потенційно можуть викликати сліпоту.

Відповідно до слів Shi-yao Zhang, MD та його команди, батьки особливо переживають, що лікування може бути неефективним. “Наші результати свідчать про те, що необхідно більше спілкуватись із батьками про лікування та прогнози”, – розповідають вони у статті, опублікованій онлайн 10 червня в журналі JAMA Ophthalmology.

Одне із найпоширеніших дитячих очних захворювань – алергічний кон’юнктивіт – часто має хронічний перебіг, і змушує пацієнтів багаторазово звертатись за допомогою до спеціалістів. Це може призвести до сильних емоційних коливань і того, що діти будуть пропускати школу.

“Із будь-якими ознаками легкого почервоніння очей або нежитю, які дуже часто зустрічаються при алергії, дітей відправляють додому, тому що зараз усіх турбує COVID”, – каже Yi Ning J. Strube, MD, професор офтальмології та педіатрії в Queen’s University, Канада, чиї коментарі також доступні для прочитання у виданні журналу.

А підлітків також іноді звинувачують у вживанні канабісу через червоні очі, як вона додатково зазначає.

Однак, як пишуть Zhang із колегами, дуже мало досліджень вивчали вплив алергічного кон’юнктивіту на життя дітей та їх опікунів. Щоб заповнити цю прогалину, дослідники провели тест якості життя Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL) у 92 дітей із алергічним кон’юнктивітом та їх батьків. Вік дітей варіював від 5 до 18 років.

Дослідники запропонували заповнити таку саму анкету 96 здоровим дітям разом із їх батьками. Ці учасники входили до контрольної групи.

За шкалою від 0 до 100, де вищий бал означав вищу якість життя, середній загальний бал PedsQL становив 69.6 для дітей із алергічним кон’юнктивітом проти 96.7 у здорових дітей. Оцінки фізичного, емоційного, соціального та особливо шкільного функціонування були значно нижчими у дітей із алергічним кон’юнктивітом, аніж у дітей із контрольної групи. “Оскільки діти, як правило, більшу частину часу в школі, ці результати підіймають питання про те, чи є діти з алергічним кон’юнктивітом гіршими у навчанні”, – пишуть Zhang з колегами.

Strube же рекомендує інформувати своїх пацієнтів щодо алергічного кон’юнктивіту за допомогою друкованих матеріалів, або ж якісних веб-сайтів. Вона часто спрямовує таких пацієнтів на сторінку American Association for Pediatric Ophthalmology & Strabismus, яка присвячена алергічним кон’юнктивітам.

Також вона радить батькам, щоб “їх діти при поверненні додому приймали душ та мили голову перш ніж волосся, в якому повно пилку, буде торкатись до подушок та посилювати прояви алергії”. Батьки та школи мають намагатись створити систему фільтрування повітря всередині приміщень, щоб пилок не потрапляв всередину.

Батьки дітей із алергічним кон’юнктивітом також набрали менше балів якості життя: 68.8 балів проти 96.5 у батьків контрольної групи. Відмінності як для дітей, так і для батьків були статистично значущими (P < .001). Загалом показники якості життя батьків і дітей корелювали (коефіцієнт кореляції r = 0.59; P < .001).

Діти із весняним або атопічним кератокон’юнктивітом набрали на 3.3 бали менше по пункту якості життя пов’язаного зі здоров’ям, аніж ті, хто мав сезонний алергічний кон’юнктивіт. Діти із більш вираженим зафарбовуванням рогівки флуоресцеїном також набрали менше балів якості життя. Їх батьки, а також ті учасники, хто проходив багаторазові консультації з медичними працівниками, повідомляли про зниження якості життя.

Показники якості життя дітей із алергічним кон’юнктивітом були нижчими, аніж показники пацієнтів із захворюваннями, які загрожують зору, такими як глаукома та вроджена катаракта, відповідно до даних попередніх досліджень. Це може бути обумовлено тим, що глаукома та катаракта не викликають дискомфорту, нехай вони і знижують зір, як зазначає Strube.

Вона також вказала на потенційний недолік дослідження: в основній групі було 83.7% хлопчиків порівняно із 42.7% у контрольній групі. Весняний кератокон’юнктивіт частіше вражає хлопчиків, аніж дівчат, тому відсутність контролю за цим фактором могла б зіпсувати отримані дані.

Додатково, за її словами, корисним може бути повторення дослідження в інших країнах, щоб побачити чи вплинули географічні чи культурні особливості на результати. “Багато мегаполісів, включаючи міста Китаю, мають низьку якість повітря, тому це може сприяти появі симптомів у пацієнтів, – сказала вона, – Що ж стосується повідомлень про якість життя та вплив на навчання, результати можуть сильно коливатись в різних куточках світу через відмінності у вихованні та навчанні”.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі MedScape 15 червня 2021 року.