Механізм, який ми використовуємо для формування відчуття кількості, локалізований у наших зіницях. Це результати нового дослідження, яке проводилось School of Psychology Сіднейського університету разом із університетами Пізи та Флоренції, і, яке було опубліковане в журналі Nature Communications.

“Коли ми озираємось довкола, ми спонтанно сприймаємо форму, розмір, рух і колір сцени навкруги. Так само спонтанно ми сприймаємо і кількість предметів перед нами. Ця здатність, що є спільною із більшістю тварин, є еволюційною основою: вона дозволяє негайно визначати важливі кількості предметів, наприклад, скільки яблук на дереві, чи скільки ворогів чинить напад”, – каже співавтор дослідження, професор David Burr із університетів Сіднею та Флоренції.

Інформація про числа настільки важлива, що вважається, що більшість видів має спеціальне “відчуття цифр”, як зазначає професор Burr. Враховуючи важливість спонтанного сприйняття кількості, вчені задались питанням чи можливо це виявити за допомогою примітивної автоматичної фізіологічної реакції.

Рефлекс реакції зіниці на світло є, ймовірно, найбільш автоматичною фізіологічною реакцією: вона звужується від наявності світла і розширюється у темряві. “Нещодавні дослідження показали, що розмір зіниці регулюється також когнітивними і перцептивними факторами”, – розповіла старший автор, професор Paola Binda із університету Пізи.

Нинішнє дослідження скористалось результатами цього відкриття. Групі дорослих учасників було продемонстровано зображення із різною кількістю точок (кількість варіювала від 18 до 24), які були або ізольовані, або з’єднані лініями. При з’єднанні точок у фігуру гантелі виникає відчуття, що точок стало менше (хоча технічно їх кількість не змінилась) – це дуже добре відома ілюзія. Учасники пасивно спостерігали за зображеннями, не звертаючи особливої уваги на кількість предметів на них, чи інші атрибути.

Візуалізація результатів дослідження

Незважаючи на те, що кількість пікселів (чорних або білих) була однаковою для усіх патернів, діаметр зіниць учасників варіював відповідно до кількості точок – найширшими зіниці були, коли кількість точок була найбільшою, і найвужчими, коли кількість була найменшою.

“Цей результат демонструє, що числова інформація внутрішнім природнім шляхом пов’язана зі сприйняттям, – розповіла Dr. Elisa Castaldi із університету Флоренції, – Це може мати важливі практичні наслідки. Наприклад, ця здатність є порушеною при дискалькулії, яка є дисфункцією при вивченні математики. Тож наш експеримент може бути корисним для раннього виявлення цього стану у маленьких дітей. Це дуже просто: особа дивиться на екран, не докладаючи жодних активних зусиль, і реакція її зіниць оцінюється дистанційно”.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 25 жовтня 2021 року.