Post navigation

Особливості задньої поверхні рогівки у дітей із синдромом Дауна

 

Синдром Дауна – це найбільш поширена генетична аномалія, яка з’являється через порушення хромосомного набору. Замість 46 хромосом, характерних для здорових осіб, у таких людей хромосом 47, оскільки 21 пара, в такому випадку, представлена трьома копіями.  Цей генетичний синдром проявляється специфічними та відомими майже усім ознаками, важливими для дитячого офтальмолога серед яких є: високий ризик катаракти у віці після 8 років, часто косоокість, пігментні п’ятна Брушфільда на райдужці та, звичайно, епікантус. Однак, достатньо часто зустрічається і кератоконус, і більш детально це питання дослідити вирішили вчені із Іспанії.

П’ятна Брушфільда

В своєму ретроспективному, порівняльному, нерандомізованому дослідженні вони оцінювали характеристики задньої поверхні рогівки у дітей із синдромом Дауна, порівнюючи її із рогівками здорових людей та людей із помірним кератоконусом. Воно включало 123 ока, які були розподілені у три групи: 36 пацієнтів із синдромом Дауна, 46 із помірним кератоконусом та 40 – група контролю. Жодному із учасників не проводились оперативні втручання на очах, вони не мали рубців рогівки та активних її патологій, окрім кератоконусу. Для оцінки кератометрії задньої поверхні рогівки, форми та індексів кератоконусу, аберацій задньої поверхні, об’єму рогівки та пахіметрії використовувався топограф The Sirius System (CSO, Firenze, Italy).

За результатами, у пацієнтів із синдромом Дауна, якщо порівнювати із здоровими учасниками, була більш крута (середня кератометрія 7 мм: −6.30±0.44 vs −6.15±0.22; p<0.05) та неправильна (середній квадрат на одиницю площі: 4.5 mm 0.22±0.22 vs 0.09±0.03, p<0.001; задня вершина ектатичної області: 33.22±44.29 vs 10.63±2.88, p<0.001) задня поверхня рогівки, із більш вираженими абераціями (аберації високого порядку: 1.07±1.43 vs 0.15±0.06, p<0.001; комаподібні: 0.88±1.09 vs 0.13±0.07, p<0.001), та найменші показники пахіметрії (497.68±26.88 vs 538.95±31.67, p<0.001). У той же час, не було знайдено статистично значущих відмінностей між учасниками із синдромом Дауна та пацієнтами із помірним кератоконусом (p>0.05) із кератометрією (−6.38±0.34), абераціями високого порядку (0.56±0.36), комаподібними абераціями (0.51±0.34), та пахіметрією (500.56±36.83).

Тож задня поверхня рогівки у дітей із синдромом Дауна дійсно крутіша, виражено неправильної форми і демонструє більше аберацій вищого порядку. Крім того, рогівки таких пацієнтів меншого об’єму та є більш тонкими, якщо порівнювати із рогівками здорових людей. Такі зміни дуже схожі на прояви помірного кератоконусу. Тому можливо, що пацієнти із синдромом Дауна мають специфічну кератопатію, яку ще необхідно далі вивчати.

Оригінальне дослідження було опубліковане в British Journal of Ophthalmology 23 листопада 2020 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *