В період між Другою світовою війною та війною у Перській затоці очна травма сумарно складала від 2% до 13% усіх уражень під час бойових дій. Ушкодження очей також дуже часто зустрічались і у цивільних людей. По оцінкам однієї великої міської лікарні, із 727 пацієнтів, які мали щелепно-лицеві травми, у 90 (1.24%) додатково були тяжкі травми очей, включаючи гіфему у 38 (0.52%) пацієнтів. В іншому великому столичному офтальмологічному стаціонарі із 6254 поступлень 7.5% пацієнтів мали травму ока, і гіфема була найбільш частим ураженням, складаючи 25% із цих травм. І ще в одному міському стаціонарі третинного рівня надання медичної допомоги тяжкі поранення (гіфема, відкриті поранення очного яблука, внутрішньоочні сторонні тіла, переломи орбіти) були наявні у 5% із 3184 пацієнтів із травмою ока, які поступали протягом періоду у 6 місяців.
Ураження кон’юнктиви
Кон’юнктива це гладка, тонка і прозора слизова оболонка, яка покриває очне яблуко та внутрішню поверхню повік. Вона складається із багатошарового стовпчастого епітелію та підлеглої строми, яка скомпонована із сполучної тканини з кровоносними і лімфатичними судинами. Частина, яка покриває око (бульбарна кон’юнктива) нещільно прилягає до епісклери і склери, в той час, як частина, що вистилає повіки (пальпебральна кон’юнктива) – прикріплена міцніше.
Тупа травма може пошкодити шар кон’юнктиви розривами та подряпинами, призводячи до заливання і затримки крові під нею, і потрапляння повітря у субкон’юнктивальні шари.
Розриви та травми кон’юнктиви можуть спричинятись силою прямого чи зсувного напряму, наприклад, наноситись кулаком, пальцем чи іншим предметом. Пацієнт зазвичай може точне пригадати час і тип травми. Симптоми садна кон’юнктиви включають відчуття стороннього тіла та дискомфорт. У зоні ураження відзначається локальне почервоніння. Також можлива наявність субкон’юнктивального крововиливу. При фарбуванні флуоресцеїном можна виявити розриви на поверхні кон’юнктиви. Лікування включає використання офтальмологічних мазей широкого спектру дії (бацитрацин, еритроміцин) кілька разів на день для ураженого ока. Лікар може заспокоїти пацієнта сказавши, що садна кон’юнктиви зазвичай загоюються протягом кількох днів.
Пацієнти із розривами кон’юнктиви будуть мати такий самий анамнез і скарги, як пацієнти із саднами. Ретельне обстеження під час дії анестезуючих крапель допоможе виявити розрив епітелію кон’юнктиви на усю її товщину із можливою кровотечою. Таке обстеження також необхідне для виключення більш тяжкого ураження очного яблука та наявності стороннього тіла. Невеликі розриви не потребують закриття та можуть лікуватись антибактеріальною маззю. І, якщо пацієнт відчуває дискомфорт, то можна накласти тиснучу пов’язку на 1-2 дні. Більші рани (довжиною більші 1 см) необхідно закрити накладанням шва із матеріалу, що сам розсмоктується, наприклад, поліглактином 7-0 або 8-0. Тенонову фасцію слід виключити із рани, щоб уникнути негарного рубця.
У цього пацієнта можемо спостерігати дифузний субкон’юнктивальний крововилив, який став наслідком тупої травми ока. Не було виявлено жодних ознак розриву очного яблука
Підепітеліальна сполучна тканина, яка лежить під бульбарною кон’юнктивою, відома як lamina propria, містить чисельні кровоносні судини, які відходять від передньої циліарної артерії. Ці судини рухливі і є дуже вразливими до розривів при тупих травмах. Відповідно до цього, субкон’юнктивальні крововиливи є дуже частим явищем. Ізольовані субкон’юнктивальні крововиливи не потребують специфічної терапії і розсмоктуються самостійно протягом кількох тижнів.
Субкон’юнктивальна емфізема – це повітря, локалізоване у lamina propria, і вирізняється кістозним виглядом кон’юнктиви та появою крепітації під час пальпації. Такі знахідки свідчать про перелом периорбітальних пазух із витоком повітря під кон’юнктиву. Найчастіше перелом орбіти стається у місці орбітальної пластинки решітчастої кістки, або ж на дні орбіти, яке є верхньою стінкою верхньощелепної пазухи.
Наявність субкон’юнктивальних крововиливів, набряк та наявність повітря можуть бути ознаками інших уражень очей. Набряк кон’юнктиви (хемоз) може супроводжувати тупу травму переднього сегмента ока. Зокрема, локалізований геморагічний хемоз може покривати місце розриву очного яблука. У таких випадках показано проводити повний огляд очей із застосування додаткових методів візуалізації орбітальних кісток.
Оригінальна стаття була опублікована на офіційному сайті Borden institute.
