З початку 20 століття частота бойової травми ока значно зросла і на момент сучасності у 48 разів перевищує очікувані показники, зважаючи на те, що очі становлять дуже малий процент загальної площі тіла. Бойова травма очей складає 13% від усього спектру бойових травм. Повʼязується це з тим, що протягом останнього століття значно більш ефективними стали засоби захисту тіла. Втім, більш небезпечною стала і зброя. Більшість уражень очей під час бойових дій трапляються через вибухи (особливо від імпровізованих вибухових пристроїв), коли в око та оточуючі тканини влучають уламки із великою кінетичною енергією. Така бойова травма є дуже складною, вона залучає більше систем тіла, аніж зазвичай уражаються у мирні часи.

Великий процент від усіх видів бойової травми ока складають розриви очного яблука та проникаючі поранення. Так, у дослідженні особливостей уражень очей під час війни в Іраку, із 432 випадків травмування очного яблука, 198 були саме проникаючими. А середня кількість балів по шкалі травми ока (Ocular Trauma Score) складала 70 +\- 25. Ця шкала була запропонована ще на початку 2000х і за її допомогою можна оцінити прогнозовану гостроту зору залежно від стану на момент поступлення пацієнта. Вона складається із двох частин. Перша – гострота зору до лікування та відповідна їй стартова кількість балів, а також перелік ускладнень з кількістю балів, які вони забирають від початкової. Друга – кількість балів і ймовірності певної гостроти зору після лікування. Так, при оцінці у 75 балів, прогнозована гострота зору складає вище 20/40 (0.5) із вірогідністю 44%.

Перша частина шкали. А – початкова кількість балів (залежно від гостроти зору), В – розрив очного яблука, С – ендофтальміт, D – проникаюче поранення, E – відшарування сітківки, F – відносний аферентний дефект зіниці. NPL – відсутність світлосприйняття, PL – правильна свілопроекція, HM – рух руки біля обличчя.

Друга частина шкали. Підсумок отриманих балів та прогнозована вірогідність подальшої гостроти зору.

В цьому ж дослідженні із 253 очей, гострота зору яких вимірювалась і у періоді спостереження, через півроку у 42% найкраща корегована гострота зору складала 0.5 і вище, а у 32% – відсутність світлосприйняття. Стани, які найбільш критично впливали на подальшу гостроту зору включали: перфорацію або ж розрив очного яблука, відшарування сітківки, субмакулярний крововилив, хоріоїдальну кровотечу, травматичну оптичну нейропатію.

Більш свіже дослідження травми ока цивільного населення під час Громадянської війни у Сирії демонструє, що уже 79% складали проникаючі ураження і у 47.32% випадків було виявлено сторонні тіла. Близько 15% постраждалих становили діти.

Зважаючи на великий процент проникаючих поранень, офтальмологам слід бути обізнаними із початковою тактикою менеджменту такого типу ушкоджень. Американська Академія Офтальмології наводить 10 порад як себе поводити із відкритою травмою ока:

1. Дійте обережно: треба припускати, що будь-яка травма ока або периокулярної ділянки може призвести до перфорації очного яблука. Слід уникати надмірного тику на нього, допоки ви не переконаєтесь у відсутності проникаючого порання.
2. Спочатку оцініть загальний стан пацієнта: перш ніж проводити обстеження переконайтесь, що персонал відділення невідкладної допомоги вважає, що пацієнт є гемодинамічно стабільний. Переконайтеся, що у пацієнта немає супутніх травм, які б перешкоджали його вільному транспортуванню до хірургічного відділення.
3. Створіть комфортні умови для пацієнта: якщо пацієнт відчуває сильний біль, то забезпечте його адекватною анальгезією перед оглядом. Це не тільки покращить стан пацієнта, а й полегшить ваш огляд. Якщо хворого нудить, то йому слід дати протиблювотний засіб. Це зменшить ризик блювання або напруження пацієнта, які можуть підвищити центральний венозний тиск і призвести до увеального пролапсу відкритої травми ока.
4. Оцінити гостроту зору та зіниці: дуже важко оцінити гостроту зору у пацієнтів зі зміненим статусом свідомості через щойно перенесену травму, однак зробити це важливо для формування чіткого подальшого прогнозу. Якщо гостроту зору встановити не вдається, то слід оцінити наявність аферентного дефекта зіниці. І, якщо зіницю ураженого ока не вдається візуалізувати (наприклад, через гіфему), то аферентний дефект слід перевірити на здоровому оці.
5. Оцініть придаткові структури: коли вас викликають з приводу проникаючого поранення ока, то пропустити цю частину огляду дуже легко. Однак, не забувайте оцінити наявність розривів повік та канальців. У відділенні невідкладної допомоги це іноді буває важко зробити через велику кількість засохлої крові. Тому це можна робити і в операційній, де буде можливість більш ретельно очистити усю кров.
6. Візуалізуйте очне яблуко: памʼятайте, що ваша робота як офтальмолога полягає в тому, щоб оцінити стан ока. Іноді, за наявності значного пресептального набряку це може стати складним завданням. Тоді слід використати спеціальні дзеркала або ретрактори. Однак, застосовувати їх необхідно обережно, без тиску на око.
7. Оцініть стан іншого ока: переконайтесь, що ви провели повний огляд другого ока на наявність будь-яких ознак травми або змін гостроти зору.
8. Використовуйте додаткові діагностичні методи та засоби візуалізації: якщо пацієнт знаходиться на антикоагулянтній терапії, то виміряйте протромбіновий час. КТ може бути корисним для підтвердження розриву очного яблука, а також оцінки внутрішньоорбітальних і внутрішньоочних сторонніх тіл, переломів стінок орбіти і інших переломів обличчя.
9. Налагодіть операційну: переконайтесь, що пацієнт залишається “nil per os” і встановіть час, коли він востаннє вживав їжу. Визначте чи був пацієнт нещодавно щеплений від правця. Встановіть на око захисний щиток. Поговоріть із хірургами і анестезіологами, які будуть займатись пацієнтом. Зазвичай такі операції проводять під загальною анестезією.
10. Поговоріть із пацієнтом та родиною: не забудьте обговорити операцію та подальший прогноз по гостроті зору з самим пацієнтом і будь-яким присутнім членом сімʼї. Оскільки сам пацієнт може мати змінений статус психіки, то присутні члени сімʼї мають чітко розуміти статус травми і мали можливість задати питання. Отримайте інформовану згоду від відповідної сторони. Залежно від ступеню ураження ока, обговоріть можливість первинної енуклеації/евісцерації, якщо відновлення цілісності ока буде неможливим.