Зараз досліджується багато нових методів лікування амбліопії, що зможуть створити альтернативу для тих пацієнтів, які не піддаються або ж не можуть дотримуватись традиційної терапії оклюзією, повідомляє  Shira L Robbins MD, професор офтальмології в Shiley Eye Institute в University of California.

“Найкраще лікування те, якого може притримуватись сім’я пацієнта. А кожна сім’я дуже сильно відрізняється одна від одної, і ми, дитячі офтальмологи, знаємо це чи не найкраще, аніж хто-небуть інший”, – каже Dr Robbins на 2020 WSPOS Virtual Meeting. Вона зазначає, що оклюзійна терапія має довгу історію, яка сягає 800 року нашої ери, коли Табіт ібн Курра аль-Харані вперше описав оклюзію ока, яке краще бачить, для того, щоб поліпшити зір страбізмічного ока. У більш сучасний період Девід Хубель та Торстен Візель змогли пояснити на гістологічному рівні чому оклюзійна терапія працює, і згодом отримали Нобелівську премію за свою роботу – перша премія, яка була видана за офтальмологічну патологію.

Dr Robbins зазначила, що амбліопія впливає на багато різних аспектів зорових функцій, включаючи сприйняття кольорів, контрасту та периферичний зір. Більше того, пацієнти із амбліопією мають втричі більший ризик втратити зір свого здорового ока протягом життя, що робить пошук альтернативних методів лікування ще більш актуальним.

Фармакотерапія

Dr Robbins каже, що фармакотерапія різними препаратами є одним із нових напрямків досліджень лікування амбліопії. Найбільш визначним серед досліджуваних препаратів є Леводопа, прекурсор нейромедіатора дофаміну, який міститься в мозку та сітківці. Теорія, яка полягає в основі його використання базується на тому, що він підсилює нейропластичність.

Процес вивчення комбінації Леводопи із оклюзійною терапією обмежився невеликими дослідженнями, які дали неоднозначні результати. З іншої сторони, деякі функціональні дослідження МРТ показали активацію потиличної частки після терапії Леводопою. Однак, інші дослідження мали суперечливі результати. Більше того, препарат може мати тимчасовий ефект. І також, як у будь-якого нейромедіатора, є занепокоєння щодо побічних ефектів при тривалому використанні.

Ще одними досліджуваними ліками є Цитиколін, який виступає в ролі проміжного продукту утворення фосфоліпідних мембран клітин, і може пом’якшити пошкодження нервових клітин. Однак, як і у випадку із Леводопа, застосування його для посилення ефекту оклюзійної терапії показало неоднозначні результати. Крім того, спостереження під час його досліджень було короткочасним.

Рідкокристалічні окуляри

Новим підходом до оклюзійної терапії є використання рідкокристалічних окулярів із електронним управлінням. Завдяки ефекту закривання вони створюють оклюзію амбліопічного ока кожних 30 секунд протягом усього дня. У невеликому дослідженні вони показали себе не гіршими за традиційну оклюзію протягом періоду 3 місяців. Однак, очікуване збільшення комплаєнсу до цього методу склало всього 50%.

“Із власного досвіду можу сказати, що ці окуляри можуть добре сприйматись навіть тими дітьми, які були майже повністю нечутливими до заклеювання ока. У мене були випадки, коли інші методи зазнавали значної невдачі, а ці окуляри створили чудо”, – сказала Dr Robbins.

Перцептивне навчання

Перцептивне навчання – підхід, який досліджується уже понад 40 років. Він розроблений для стимулювання змін у візуальному сприйнятті шляхом повторюваної практики у виконанні спеціальних візуальних завдань. Були проведені дослідження із невеликою кількістю учасників, які продемонстрували покращення гостроти стереоскопічної гостроти зору та контрастної чутливості. Однак, цим дослідженням бракувало довготривалих спостережень.

Транскраніальна магнітна стимуляція

Транскраніальна магнітна стимуляція – технологія, яка зараз використовується в неврології та психіатрії, також вивчається для лікування амбліопії. При цьому, магнітне поле подається на зорову кору, що створює слабкий електричний струм, який тимчасово стимулює ділянки кори головного мозку.

Дослідження, яке проводилось в Канаді показало, що у дорослих пацієнтів із амбліопією, які проходили цю процедуру, покращувалась контрастна чутливість. В іншому дослідженні, проведеному в Португалії, лікування, яке було спрямоване на праву потиличну частку, здається, призводило до тимчасового поліпшення як гостроти зору, так і гостроти стереоскопічного зору.

Акупунктура

В даний час, акупунктура досить інтенсивно досліджується в контексті лікування амбліопії. Проводиться 14 рандомізованих контрольованих досліджень, у яких беруть участь понад 2000 пацієнтів.

“Це добре вивчена модальність, і її не слід залишати без уваги”, – каже Dr Robbins.

Терапія темрявою

Іншим засосом терапії, який потенційно стимулює зорові функції, є розміщення пацієнта у темряві протягом 3-10 днів. Теорія полягає в тому, що темрява може біохімічно підготувати мозок до реактивації синаптичної пластичності, тим самим стимулювати синаптичні модифікації та сприяти відновленню зору. Дослідження на тваринах показали високу ефективність. Однак, це буде дуже непривабливим варіантом для дітей-амбліопів.

Вправи для зору

Вправи можуть бути ще одним корисним засобом для боротьби із амбліопією. У нещодавньому клінічному дослідженні із Італії, в якому брали участь 10 дорослих амбліопів, інтервальна їзда на велосипеді у поєднанні із оклюзією призвела до середнього покращення зору на 0.15 logMAR, і у шести пацієнтів також відновився стереопсис.

“Ми пройшли довгий шлях із 800 року, але іноді просте може бути ефективним – оклюзія все ще залишається потужною”, – підсумовує Dr Robbins.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Eurotimes 2 листопада 2020 року.