Нова технологія контактних лінз, яка допомагає діагностувати хвороби та контролювати стан здоров’я, скоро може бути готовою до клінічних випробувань.
Група дослідників із Purdue University працювала разом із біомедичними, хімічними інженерами, механіками та клініцистами для створення цієї нової технології. Команда зробила звичайні м’які контактні лінзи біоінструментом для ненав’язливого моніторингу клінічно важливої інформації, пов’язаної з основними показниками здоров’я очей.
“Ця технологія чудово підійде для безболісної діагностики або раннього виявлення багатьох захворювань очей, включаючи глаукому, – сказав Chi Hwan Lee, доцент кафедри біомедичної інженерії Leslie A. Geddes і доцент кафедри машинобудування в Purdue, який очолює команду розробників, – З часів першого концептуального винаходу Леонардо да Вінчі існувало велике бажання використовувати контактні лінзи як частину біомедичних платформ”.
Раніше сенсори та інші електронні компоненти неможливо було використовувати для звичайних м’яких контактних лінз, оскільки ці технології вимагали твердої плоскої поверхні, несумісної із їх м’якою вигнутою формою.
А. Схематична ілюстрація запису електричної активності сітківки у відповідь на світловий сигнал за допомогою рогівкового сенсору. B. Схематична ілюстрація датчика рогівки із додатковими зображеннями, які показують глибоку їх вбудованість в лінзу (верхнє зображення) та безперервну інтеграцію із дротом (нижнє зображення). С. Фото рогівкового сенсору із додатковими зображеннями його серпантинної укладки (верхнє зображення) та його інтеграцію із дротом (нижнє зображення). D. Мікроскопічне зображення поперечного зрізу сенсору. Е. Топологія поверхні датчика з шаром PEDOT [полі(3,4-етилендіоксітіофен)] та без нього.
Команда розробила унікальний шлях, який забезпечує плавну інтеграцію надтонких розтяжних біосенсорів у м’які контактні лінзи за допомогою вологого адгезивного кріплення. Біосенсори, вбудовані у м’які контактні лінзи, реєструють електрофізіологічну активність сітківки з поверхні рогівки людських очей без необхідності у місцевій анестезії, яка на даний момент потрібна в клінічних умовах для безпечності та тамування болю.
“Ця технологія дозволить лікарям і вченим краще зрозуміти спонтанну активність сітківки із істотно підвищеною точністю, надійністю та комфортом для користувача”, – каже Pete Kollbaum директор Borish Center for Ophthalmic Research та доцент кафедри оптометрії Indiana University, який очолює клінічні випробування.
Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 10 березня 2021 року.
Оригінальне дослідження було опубліковане в Nature Communications 9 березня 2021 року.
