Відповідно до слів спікера щорічної зустрічі American Academy of Ophthalmology, діти із ретинопатією недоношених 1 типу, які пройшли первинну терапію бевацизумабом, дуже часто демонструють гарні зорові показники у віці 4 років.

“Результати цього дослідження дають нам попередні докази того, що зорові результати лікування ретинопатії недоношених за допомогою інтравітреальних ін’єкцій бевацизумабу через 4 роки є, з великою вірогідністю, відмінними, а судинні аномалії, які виявляються за допомогою флуоресцеїну, не є несумісними із гарним зором”, – каже Sarah Hilkert Rodriguez, MD.

Ретроспективний огляд клінічних даних немовлят, яких було проліковано бевацизумабом з приводу ретинопатії недоношених 1 типу, виявив, що 39 очей (або ж 85% пацієнтів, які завершили оцінку параметрів зору через 4 роки після лікування) мали нормальний зір. За нормальний зір вважались показники, які дорівнювали або ж перевищували 20/40. Середня гострота зору за logMAR становила 0.18.

“Ні початкова тяжкість ретинопатії недоношених, ні судинні аномалії, виявлені за допомогою флюоресцеїнової ангіографії, не дозволяли передбачити таку гостроту зору по logMAR”, – сказала Rodriguez.

Середній вік спостереження становив 6 років. Пацієнти виключались із дослідження, якщо порушення їх розвитку впливали на їх здатність проходити оцінку зору за допомогою таблиці Снеллена.

Судинні аномалії, як периферичні, так і макулярні, були виявлені під час флюоресцеїнової ангіографії майже у кожного пацієнта, але гострота зору була “відмінна”, як зазначає Rodriguez.

Однак, через невелику вибірку пацієнтів та одноцентровий характер дослідження, автори заявляють, що ці результати не можна узагальнити.

“Ретинопатія недоношених – це пожиттєве захворювання, і довгострокове спостереження завжди є важливим”, – підсумовує Rodriguez.

Оригінальна стаття була опублікована 4 січня 2021 року в мережі Healio.