Post navigation

Прийом особливого класу поліненасичених жирних кислот зміг покращити функції сітківки у мишей

 

Такі вчені, як Paul S. Bernstein, MD, Ph.D із John A. Moran Eye Center, знають про важливу роль підтримання зорових функцій, яку виконує особливий клас ліпідів, що можна знайти лише в сітківці та деяких тканинах тіла.

Але до цього часу дуже важко було дослідити, чи може призначення пацієнтам у вигляді добавок цих ліпідів, які називаються поліненасиченими жирними кислотами із дуже довгим ланцюгом (VLC-PUFAs), допомогти запобіганню таких осліплюючих захворювань, як вікова макулярна дегенерація, діабетична ретинопатія, і спадкових захворювань сітківки. Ці жирні кислоти, які в організмі виробляються за допомогою ферменту ELOVL4, дуже рідко вживаються із їжею, і не доступні у продажу в достатній кількості для проведення досліджень на тваринах чи людях.

Однак, зараз Bernstein з колегами із University of Utah’s Chemistry Department змінюють цю парадигму за допомогою винайдення методу синтезу достатньо великої кількості VLC-PUFA для оцінки їх потенційних властивостей, що зберігають зір. Методи та результати першого дослідження, в якому було застосовано цей клас ліпідів, були нещодавно опубліковані на сайті Proceedings of the National Academy of Sciences.

Дослідження виявило, що харчові добавки із VLC-PUFA підвищили рівень ліпідів у сітківці, а також покращили зорові функції у здорових мишей та мишей із дефектом ферменту ELOVL4. Хоча Bernstein каже, що необхідно буде виконати ще багато роботи, перші результати є вражаючими.

“Синтез VLC-PUFA відкриває зовсім нову область досліджень, і перші результати є дуже багатообіцяючими, – каже Bernstein, автор-кореспондент статті, – Отримані результати піднімають цікаві питання про те, як саме пероральний прийом VLC-PUFA покращує зір, яким чином вони переносяться кров’ю, і як вони селективно потрапляють до сітківки. Спочатку необхідно буде оптимізувати формулу, дозування та терміни прийому VLC-PUFA, а потім вивчати основні механізми їх дії”.

Професор органічної хімії Jon D. Rainier, Ph.D., співавтор дослідження, впевнений, що дослідницька група зможе синтезувати й додаткові варіанти VLC-PUFA.

“Існує декілька варіантів VLC-PUFA, які знаходяться у людському оці, – каже Rainier, другий автор дослідження, – Наразі ми створили лише одного представника цієї групи, однак ми впевнені, що наш новий метод дозволить нам як синтезувати, так і вивчати інші варіанти. І завдяки цьому ми зможемо краще зрозуміти, що робить кожна із VLC-PUFA”.

Більше інформації про дослідження ви можете отримати за посиланням: https://www.pnas.org/content/118/6/e2017739118

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 4 лютого 2021 року.

About Владислав Мамилов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *