Час від часу ми чуємо або читаємо, що надмірне використання екранів спричиняє збільшення випадків короткозорості. Крім того, кажуть, що цей зв’язок є прямим, тобто екрани відповідальні за те, що все більше і більше людей у всьому світі стають короткозорими. Не дивно, що є також дослідження, які приходять до висновку, що діти, які проводять більше часу перед книгами або екраном, частіше стають короткозорими, ніж ті, хто цього не робить.

І не тільки це. Ми завжди вважали, що короткозорість і використання окулярів безпосередньо пов’язані з виконанням завдань, які вимагають особливого зорового зусилля. Або ж вона притаманна дуже старанним людям, або завзятим читачам книг.

Оскільки люди не так давно замінили багато завдань, пов’язаних із читанням паперу, електронними екранами, ми переклали відповідальність з одного винуватця на іншого.

Однак ця давно передбачувана пряма залежність не була науково доведена. Хоча це вважається істинним через гіпотезу кореляції/причинно-наслідкового зв’язку, важливо бути обережним з цими паралелями, оскільки кореляція не завжди означає причинний зв’язок.

Тайлер Віген, гарвардський юрист, чудово пояснює це. На своєму веб-сайті Spurious Correlations він роками проводив статистичний експеримент із довільними даними, отриманими з різних джерел — даними, які, накладаючись на графіки, породжують деякі з найбільш надуманих кореляцій. Наприклад, з даних можна зробити висновок, що між 2000 і 2009 роками існувала кореляція між збільшенням споживання сиру на душу населення та смертями, викликаними заплутанням у простирадлах. Звучить абсурдно, правда?

Безсумнівним є те, що збільшення випадків короткозорості є реальним і не може бути повністю пояснено генетичними факторами. Тому необхідно дивитися на фактори зовнішнього середовища.

Спільники, але не головний винуватець

Чи є екрани, а точніше їх надмірне використання, причиною короткозорості? Останні дослідження показують, що вони не несуть прямої відповідальності.

Короткозорість, тобто труднощі з фокусуванням на віддалених об’єктах, виникає, коли очне яблуко занадто довге відносно здатності фокусування рогівки та кришталика ока. Це призводить до того, що світлові промені спрямовуються в точку перед сітківкою.

Людина також є короткозорою, коли рогівка, кришталик або обидві лінзи занадто вигнуті відпвідно до довжини нашого очного яблука. У деяких випадках всі ці фактори виникають одночасно.

Ці аномалії виправляються за допомогою лінз, які передають світловий сигнал в задню частину нашого ока.

Процес, завдяки якому око стає короткозорим, не зовсім відомий, але ми знаємо, що для правильного розвитку нашого зору нам потрібно розвивати та практикувати зір як на близькій відстані, так і вдалину.

У цьому сенсі здається логічним припустити, що постійне перебування перед екранами з раннього віку в той час, коли око ще дозріває, може сприяти розвитку бачення близьких об’єктів за рахунок зору вдалину. Однак зараз є недостатньо даних, щоб зробити висновок, що саме це викликає короткозорість.

Втома очей

Ніхто не заперечує, що надмірне використання екранів викликає «втому очей», також відому як «комп’ютерний синдром», яка викликає почервоніння, печіння та свербіж очей, сухість очей (або навпаки, постійну сльозотечу), головний біль тощо. Це відбувається тому, що при погляді на екран ми менше моргаємо (несвідомо), довго дивимося на певну точку або під невідповідним кутом, а також піддаємо себе надмірній яскравості цих пристроїв.

Що ми можемо зробити, щоб боротися з цим? Найкраща рекомендація для зменшення ознак втоми очей — часто моргати та робити перерви за правилом 20/20/20. Іншими словами, кожні 20 хвилин робіть 20-секундну перерву і подивіться об’єкт (і спробуйте зосередитися на ньому) на відстані 20 футів (6 метрів).

Якщо дивитися у вікно і при світлі, то ще краще. Чому зі світлом? Тому що є підозра, що однією з можливих причин розвитку короткозорості є нестача світла.

Відсутність світла

Дійсно, було доведено, що діти, які багато читають, чи то на папері, чи на цифровому екрані, як правило, мнеше перебувають на сонячному світлі протягом дня. Крім того, нещодавно було доведено, що існує взаємозв’язок між короткозорістю та нестачею сонячного світла.

Схоже, що сонячне випромінювання (особливо високоенергетичне випромінювання, таке як синє та фіолетове світло) стимулює вивільнення дофаміну амакриновими клітинами сітківки (ще один тип клітин, крім фоторецепторів). Це гальмує ріст ока, що дозволяє уникнути типового його подовження, яке призводить до короткозорості.

Є також експериментальні дані, які показують, що у різних видів тварин, включаючи мавп, вплив високоенергетичного фіолетового світла може захистити від розвитку короткозорості.

Якщо казати коротко, усі ознаки вказують на те, що ані книги, ані електронні пристрої безпосередньо не винні в зростанні поширеності короткозорості в усьому світі. Вони лише стали співучасниками цього явища, тримаючи дітей подалі від сонячного світла.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 2 лютого 2023 року.