Прогресуюча втрата зору та, врешті-решт, сліпота є характерними ознаками ювенільного нейронального цероїдного ліпофусцинозу (JNCL), також відомого як хвороба CLN3-Баттена. Нове дослідження показало як мутація, пов’язана із захворюванням, потенційно може призвести до дегенерації світлочутливих фоторецепторних клітин сітківки ока та подальшої втрати зору.
“Помітність та ранній початок дегенерації сітківки при JNCL вказує на те, що, скоріш за все, клітинні процеси, які порушуються при JNCL, є критично важливими для здоров’я та функцій сітківки”, – каже Ruchira Signh, Ph.D., доцент Department of Ophthalmology and Center for Visual Science, та головний автор дослідження, яке було опубліковане в журналі Communications Biology. “Дуже важливо зрозуміти чим спричиняється втрата зору при цьому захворюванні, що є первинним, а що – вторинним, і це допоможе нам розробляти нові терапевтичні стратегії”.
Хвороба Баттена спричиняється мутацією гена CLN3, який знаходиться у 16 хромосомі. У більшості дітей, які страждають JNCL, відсутня частина гена, що інгібує продукцію певних білків. Швидко прогресуюча втрата зору може початися у віці 4 років, що призводить до проблем із поведінкою та навчанням, повільного когнітивного спаду, судом та втрати контролю моторики. Більшість пацієнтів із цим захворюванням помирають у віці від 15 до 30 років.
Очне дно при хворобі Баттена
Точно встановлено, що втрата зору при хворобі Баттена відбувається через загибель фоторецепторів. Втрата зору через JNCL зазвичай проявляється раніше, аніж інша неврологічна симптоматика. І у деяких випадках за багато років до їх приєднання, тож часто це призводить до того, що пацієнтам встановлюють неправильний діагноз більш поширених дегенерацій сітківки. Однак, однією із перешкод для вивчення хвороби Баттена є те, що мутації гена CLN3 на мишачих моделях не викликають дегенерації сітківки і втрати зору, як у людей. Крім того, дослідження очної тканини після смерті виявляє значну дегенерацію клітин, що не дозволяє вченим виявити точний механізм, який призводить до втрати зору.
URMC є центром дослідження хвороби Баттена. В цьому медичному центрі знаходиться University of Rochester Batten Center (URBC) – один із провідних центрів США, присвячений дослідженню та лікуванню цього стану. URBC очолює дитячий невролог Jonathon Mink, M.D., Ph.D., який є співавтором дослідження. Хвороба Баттона також є одним із ключових дослідницьких проектів, які будуть проходити за підтримки National Institute of Child Health and Human Development-supported University of Rochester Intellectual and Development Diseases Research Center.
Щоб вивчати хворобу Баттена на власних клітинах пацієнтів, дослідницька група ремоделювала клітини шкіри пацієнтів та їх здорових членів сім’ї, щоб створити індуковані людиною плюрипотентні стовбурові клітини. Ці клітини, в свою чергу, використовувались для того, щоб створити клітини сітківки із мутацією CLN3. За допомогою цієї нової моделі людських уражених клітин, дослідження змогло вперше показати, що належне функціонування CLN3 необхідне для підтримання структури пігментного епітелію сітківки – шару клітин, який живить фоторецептори і є критичним для їх роботи та виживання.
Singh зазначає, що розуміння того, як дисфункція клітин пігментного епітелію спричиняє втрату фоторецепторів при хворобі Баттена, є важливим першим кроком, та дозволить дослідникам направити в око конкретний тип клітин за допомогою нових видів генної терапії, трансплантації клітин та медикаментозних втручань.
Оригінальна стаття була опублікована напорталі Medical Xpress 6 лютого 2021 року.
