Відповідно до даних нового дослідження, клітини сітківки, вирощені зі стовбурових клітин, можуть простягатися та з’єднуватися з сусідніми, формуючи «рукостискання». Це можна трактувати так, що клітини готові до випробувань на людях із дегенеративними захворюваннями очей.

Понад десять років тому дослідники з Університету Вісконсін-Медісон розробили спосіб вирощування організованих кластерів клітин, які називаються органоїдами, що нагадують сітківку – світлочутливу тканину в задній частині ока. Вони змусили людські клітини шкіри після перепрограмування функціонувати як стовбурові клітини, розвиватися в шари кількох типів клітин сітківки, що сприймають світло і, зрештою, передають те, що ми бачимо, у мозок.

«Ми хотіли використати клітини з цих органоїдів як замінні частини для тих самих типів клітин, що були втрачені в ході прогресування захворювань сітківки, — говорить Девід Гамм, професор офтальмології університету Медісон і директор Інституту досліджень очей МакФерсона, чия лабораторія розробила органоїди, – Але після вирощування в лабораторному посуді протягом місяців у вигляді компактних кластерів залишалось питання: чи будуть клітини поводитися належним чином після того, як ми їх розірвемо? Тому що це є ключовим моментом для введення їх в око пацієнта».

У 2022 році Гамм і колеги опублікували дослідження, які показують, що вирощені в посуді клітини сітківки, які називаються фоторецепторами, реагують як клітини здорової сітківки на різну довжину хвилі та інтенсивність світла, і що як тільки вони відокремлені від сусідніх клітин у своєму органоїді, вони можуть тягнуться до нових сусідів за допомогою характерних біологічних ниток, які називаються аксонами.

«Останній фрагмент головоломки полягав у тому, щоб побачити, чи мають ці відростки здатність підключатися до інших типів клітин сітківки або утворювати зв’язки для спілкування, — говорить Гамм.

Клітини сітківки та мозку спілкуються через синапси – крихітні проміжки на кінчиках їх відростків. Щоб підтвердити, що вирощені в лабораторії клітини сітківки мають здатність замінювати хворі клітини та переносити сенсорну інформацію, як здорові, дослідникам потрібно було показати, що вони можуть створювати синапси.

Сінью Чжао, професорка неврології з Медісонського університету та співавторка нового дослідження, працювала з клітинами лабораторії Gamm, щоб допомогти вивчити їх здатність утворювати синаптичні зв’язки. Вона зробила це за допомогою модифікованого вірусу сказу для ідентифікації пар клітин, які могли б утворювати засоби для спілкування одна з одною.

Дослідницька група, включно з аспірантами та співавторами Еллісон Людвіг і Стівеном Майєрлом, розбила органоїди сітківки на окремі клітини і дала їм тиждень, щоб розширити свої аксони та створити нові з’єднання, піддали їх дії вірусу, а потім взяли на огляд під мікроскопом. Вони побачили багато клітин сітківки, позначених флуоресцентним кольором, що вказувало на те, що інфекція сказу заразила клітини через синапси, успішно сформовані між сусідами.

«Ми створювали цю історію разом у лабораторії, крок за кромо, щоб впевнитись у тому, що ми рухаємось у правильному напрямку, — каже Гамм, який запатентував органоїди та був співзасновником Opsis Therapeutics у Медісоні. яка адаптує технологію для лікування захворювань очей людини на основі відкриттів UW-Madison, – Зрештою, все це веде до клінічних випробувань на людях, які є очевидним наступним кроком».

Підтвердивши наявність синаптичних зв’язків, дослідники проаналізували задіяні клітини та виявили, що найпоширенішими типами клітин сітківки, які утворюють синапси, є фоторецептори — палички та колбочки, — які втрачаються при таких захворюваннях, як пігментний ретиніт і вікова дегенерація жовтої плями, а також при певних травмах очей. Наступний за поширеністю тип клітин –  гангліонарні клітини сітківки, дегенерують при розладах зорового нерва, таких як глаукома.

«Для нас це було важливе відкриття, — каже Гамм, – Це дійсно показує потенційно великий вплив цих органоїдів на сітківку».

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 4 січня 2023 року.

Шановні колеги!

Від імені Асоціації дитячих офтальмологів та оптометристів України вітаємо Вас із прийдешнім 2023 роком.
Минулий рік, безумовно, був найтяжчим за весь час незалежності України, і, нажаль, приніс дуже багато нещастя і горя в наші життя. Однак, 2022 рік однозначно став і найвеличнішим періодом в історії, коли ми довели собі і усьому світу, що ми сильні, ми безстрашні і ми стоїмо на боці світла та на варті найкращих, найлюдяніших цивілізаційних цінностей. Ми відстояли нашу незалежність і дізнались справжню ціну свободи.

Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України хоче щиро подякувати усім колегам – спеціалістам по лікуванню очних патологій за сміливість, стійкість, той непосильний внесок у боротьбу, який ви уже зробили і невпинно продовжуєте робити. Дякуємо за жагу до знань і самовдосконалення. Дякуємо за людяність і самопожертву. Саме завдяки таким особистостям ми і можемо успішно продовжувати боротьбу. І ми точно знаємо, що офтальмологи і оптометристи України продовжать дарувати світло очам і серцям у прийдешньому році, і усіма зусиллями наближати нас до перемоги!

Вітаємо із Новим роком та Різдвом Христовим, із усіма прийдешніми зимовими святами! Слава Україні і слава її Збройним Силам, і слава українським офтальмологам та оптометристам!

Зима – це дуже особливий період для здоров’я очей. І вона вимагає дотримуватись певних правил догляду і захисту очей, незалежно від того, де ви її проводите: чи то у рідному місті, чи у горах.

Наступні поради щодо здоров’я очей взимку допоможуть як дорослим, так і дітям безпечно брати участь у сезонних активностях.

Поради експертів для здоров’я очей взимку:

1) Носіть сонцезахисні окуляри із захистом від ультрафіолету:

Одна з найкращих порад для здорового зору – носити сонцезахисні окуляри взимку. Багато хто вважає сонцезахисні окуляри лише літнім аксесуаром, оскільки саме влітку вплив УФ-променів є більш відчутним. Однак, насправді, УФ-промені мають згубний вплив на очі незалежно від пори року чи температури.

Сонце не обов’язково повинно бути дуже яскравим, щоб завдати шкоди вашим очам. Щоб зберегти здоров’я очей взимку, потрібно захищати їх від сонячних опіків та інших очних захворювань; ви повинні носити сонцезахисні окуляри, які блокують 99-100 відсотків ультрафіолетового випромінювання під час прогулянок надворі або водіння.

2) Захистіть очі від пересихання:

Через холодне та сухе повітря взимку дуже поширеним стає синдром сухого ока. Використання обігрівачів в домашніх умовах посилює прояви цього синдрому. Чим більше ви використовуєте свій домашній обігрівач, тим більша ймовірність того, що буде порушено захисний шар слізної плівки очей, і це призведе до висихання шкіри повік та самих очей.

Щоб уникнути темних кругів навколо очей, які часто з’являються взимку, пийте багато води, тримайтеся подалі від прямих джерел тепла, використовуйте зволожувач повітря і використовуйте якісні замінники сльози без консервантів, щоб зберігати очі зволоженими.

3) Одягайте засоби захисту очей:

Ви можете зіткнутися із багатьма проблемами і захворюваннями очей взимку, тому вам може знадобитися захистити очі та обличчя від сильного холодного вітру. Вдягайте теплі світшоти, сонцезахисні окуляри або ж капелюхи з широкими полями. Сонцезахисні окуляри роблять так, щоб ваша слізна плівка не випарувалася – це є основною причиною сухості, свербіння та подразнення очей.

4) Тримайте очі в чистоті:

Більшість людей цей пункт може розсмішити, тому що вони вірять, що вже це роблять, дотримуючись звичайних правил гігієни. Однак це, насправді, може бути складним завданням із усіма запланованими святами, фестивалями та цікавими подіями. Крім того, це одна з самих важливих порад для здоров’я очей взимку. Регулярно вмивайте обличчя перед сном.

Крім того, використання чужої косметики може спричинити різні захворювання, починаючи із кон’юнктивіту і, закінчуючи, широким спектром інфекційних та запальних захворювань очей.

5) Регулювання дієти

Зорова система і її компоненти призначені для роботи в комплексі, як комплексна машинна одиниця, а багате на мікроелементи живлення є паливом для цієї машини. Тому вам слід краще стежити за своїм харчуванням, щоб усі системи організму, включаючи очі, працювали безперебійно. Щоб зміцнити імунітет, їжте здорову їжу. Дотримуйтеся дієти, яка багата поживними речовинами, корисними для очей. Морква та шпинат є двома прикладами таких продуктів. Також для очей існує багато вітамінних комплексів. Але перед тим, як їх приймати – обов’язково проконсультуйтесь із вашим офтальмологом.

NovaSight оголосила, що цього місяця запускає на ринок США CureSight, свою цифрову технологію терапії для лікування амбліопії.

FDA надав дозвіл на комерційне поширення CureSight 510(k) у жовтні на основі результатів рандомізованого контрольованого дослідження, яке виявило, що пристрій не поступається традиційній оклюзивній терапії.

«Ми раді вивести CureSight на ринок США та розпочати процес розбудови наших комерційних можливостей у США», — сказав Дрю Хоппер, віце-президент компанії з продажів і маркетингу Північної Америки у релізі.

У NovaSight повідомили, що наразі доступна програма Physician Early Adopter’s Program, центр моніторингу та три коди CPT, які допоможуть клініцистам інтегрувати технологію у свою практику.

Раніше на платформі Healio повідомлялось, що ця система є цифровим методом лікування амбліопії на основі відстеження руху очей, який навчає зорову систему використовувати обидва ока синхронно  у курсі протягом 4-6 місяців.

Відповідно до прес-релізу, діти у спеціальних окулярах дивляться вдома потоковий контент на свій вибір на пристрої з функцією відстеження очей. Система автоматично погіршує частину зображення, на яке спрямований погляд кращого ока, і дає чітке зображення, на яке спрямований погляд гіршого. Офтальмологи можуть переглядати звіти про хід лікування та відстежувати прогрес пацієнта та відповідність йому через веб-портал.

Компанія пояснила в прес-релізі, що перші користувачі можуть почати направляти своїх пацієнтів до CureSight уже цього місяця. У першій половині 2023 року наступний крок комерціалізації залучить сотні інших клініцистів, які вже зареєстровані в програмі направлення CureSight.

У 2023 році NovaSight прагне отримати покриття від п’яти найбільших страхових компаній США, як повідомили в компанії.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Healio 15 грудня 2022 року.

Вчені усього світу досі досліджують, чи може вірус COVID впливати на зір і сприйняття глибини у інфікованих людей.

Нещодавнє дослідження, проведене під керівництвом Інституту здоров’я Мензіса Університету Гріффіта та Центру конвергентних досліджень нових вірусних інфекцій Корейського науково-дослідного інституту хімічної технології Південної Кореї, мало на меті зрозуміти, як SARS-CoV-2 впливає на очі та чи можуть вони служити шляхом зараження вірусом.

Вченими було виявлено, що очі та трійчасті нерви сприйнятливі до вірусу, і що (перевірено на моделях тварин) SARS-CoV-2 може інфікувати очі через ворота інфекції у органах дихання, а далі через мозок.

Головний керівник дослідження та співавтор професор Суреш Махалінгам каже, що вірус може почати впливати на зір, коли запалення зорових нервів, аномальне накопичення рідини та інфільтрація імунних клітин спричиняють потовщення сітківки.

«Вірус може інфікувати око через нервові тканини в задній частині ока, які відіграють певну роль у зорових аспектах ока та надсилають сигнали для зорових центрів, — розповідає професор Махалінгам, – Результатом такого запалення сітківки стало зниження сприйняття глибини через розмитість зору».

Це затуманення зору є лише симптомом, а не постійною дегенерацією очної тканини. Крім того, ймовірно, що саме такі ознаки будуть проявлятись лише у дуже невеликій кількості людей.

До цього багато досліджень COVID було зосереджено на респіраторних інфекціях, особливо локалізованих в легенях і носовій області, але не було прикуто особливої уваги до очей.

«Ми виявили, що вірус справді може інфікувати око через звичайний інтраназальний доступ, але ще один шлях – якщо вірус безпосередньо контактує з оком».

«Рецептор ACE2 — це те, до чого вірус приєднується, щоб заразити певну клітину в тканині або органі, і цей рецептор у великій кількості міститься в легенях, мигдаликах, носовій порожнині, нирках і серці, тому багато звітів були опубліковані щодо цих органів, але ми виявили, що рецептори ACE2 також присутні в оці, тому полегшують інфікування цим шляхом».

Висновки, опубліковані в Nature Communications, дають нові знання про хворобу COVID-19 і можуть полегшити розробку стратегій лікування пацієнтів.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 21 грудня 2022 року.

Для дітей з анізометропічною амбліопією лазерна рефракційна хірургія може запропонувати безпечний варіант лікування з такими ж або кращими результатами, ніж стандартна терапія амбліопії, хоча довгострокова ефективність лазерного втручання ще не визначена.

Огляд літератури, опублікований в American Academy of Ophthalmology, включав 11 статей (10 серій випадків, і 1 дослідження типу випадок-контроль) із рівнем доказовості III. У шести дослідженнях для рефракційної хірургії використовувався LASIK, в 1 використовувався PRK, в 1 використовувався SMILE, а в 3 використовувалася комбінація LASIK, PRK, LASEK або SMILE.

Критерій успіху визначався як залишкова помилка рефракції значенням у 1 D або менше від цільової рефракції. І, відповідно, успішні результати були знайдені в 38–87% випадків, залежно від конкретного дослідження. Усі дослідження продемонстрували покращення у критерії величини анізометропії. Слід зазначити, що регресія аномалії рефракції спостерігалася часто і більшою мірою в короткозорих очах, очах із більш тривалим строком спостереженням і в молодших пацієнтів. Ускладнення включали 2 відривів клаптів в одному дослідженні; в інших же випадках побічних явищ не було.

Маючи лише 11 досліджень для аналізу, кожне з яких мало відносно невелику вибірку пацієнтів та дуже різноманітні методи лазерної рефракційної хірургії, важко точно порівняти результати. Існують проблеми, характерні тільки для рефракційної хірургії у дітей, включаючи матеріально-технічне забезпечення такі нюанси, як потреба в загальній анестезії, потенційно вищий рівень ускладнень, таких як відрив клаптя та помутніння рогівки, і більш непередбачувані реакції у ході загоєння. Крім того, рефракційні хірурги можуть ухилятися від втручань у молодих пацієнтів через нечітку стабільність рефракції з часом.

Висновки можна зробити такі, що рефракційну хірургію можна доволі успішно проводити у дітей з анізометропічною амбліопією. Хоча ці результати є багатообіцяючими, ефективність рефракційної хірургії у дітей слід оцінювати в рамках проспективного рандомізованого контрольованого дослідження та тривалого спостереження.

Оригінальне дослідження було опубліковане в журналі Ophthalmology 18 серпня 2022 року.

У той час як риби, рептилії і, навіть, деякі птахи можуть відновлювати пошкоджені клітини мозку, очей і спинного мозку, ссавці на таке не здатні. Вперше серед них ненейрональні клітини були змушені імітувати по функціям специфічні гангліозні клітини в очах у мишей.

Є надія, що одного разу ця особливість може створити новий шлях для лікування різноманітних нейродегенеративних захворювань, включаючи глаукому, дегенерацію макули та хворобу Паркінсона.

Команда UW Medicine під керівництвом Тома Реха, професора біологічної установи Медичної школи Університету Вашингтона, раніше у своїх роботах показала, що нейрони можуть бути отримані з гліальних клітин у тканині сітківки мишей. Тепер вони удосконалили процес для виробництва конкретних клітин.

«Ми могли створити лише один тип нейронів — біполярний нейрон, — сказав Рех, – І як ми казали в той час: «Ми можемо створити єдиний тип нейронів, який ніхто не втрачає через хворобу». Хоча це було досить дивовижно, це також не було надзвичайно клінічно значущим. З того часу ми робимо зусилля, щоб з’ясувати, чи можемо ми продовжити роботу над цим процесом у ссавців, і чи зможемо ми розширити пул типів нейронів, які здатні до регенерації».

Стаття з описом результатів вчених з’явилася 23 листопада в Science Advances. Докторант Леві Тодд і аспірант Уеслі Дженкінс у лабораторії Реха є співавторами статті.

Протягом останніх трьох років дослідники вивчали білки, які називаються факторами транскрипції, у хребетних тварин, таких як рибки даніо, що мають регенеративні здібності. Фактори транскрипції – це білки, які зв’язуються з ДНК і регулюють активність генів. Це, у свою чергу, контролює виробництво білків, які визначають структуру та функцію клітини.

Раніше команда навчилася використовувати фактори транскрипції, щоб повернути глію до більш примітивного стану, відомого як клітина-попередник. Подальший вплив може підштовхнути клітину-попередника розвиватись в інших напрямках.

У цьому випадку вони намагалися створити гангліозні клітини сітківки — тип клітин, який втрачається при глаукомі.

Цей підхід «потенційно може мати дуже широке застосування, оскільки принцип полягає в тому, що ви починаєте рух, перетворюючи глію на клітину, схожу на клітину-попередницю, але тепер ви не просто дозволяєте цій клітині робити все, що вона хоче, — сказав Рех, – Ви керуєте цим процесом і спрямовуєте його за певними траєкторіями розвитку. Я думаю, що це буде загалом застосовно в інших сферах відновлення мозку та хребта».

Тодд сказав, що дослідники створюють «збірник» факторів транскрипції.

“Зазвичай, коли у вас є таке захворювання, як хвороба Паркінсона, дофамінові нейрони гинуть, – сказав він, – Якщо у вас глаукома, гангліозні клітини гинуть. Ми хочемо з’ясувати, як перетворити глію на цей специфічний тип нейронів».

Команда планує вивчити, чи працюватиме той самий процес у тканинах очей людини та мавпи. Рех сказав, що робота триває, і що інші команди також проводять подібні дослідження.

«Я сподіваюся, що за три роки ми зможемо продемонструвати, що це працює на мавпах і людях, — сказав Рех, – Я думаю, що ми є піонерами такого підходу у цій галузі, і зараз з’являються інші вчені. Мене не здивує, якщо ми не станемо першими, хто знайде чарівну суміш для колбочок або магічну суміш для якогось конкретного підтипу гангліїв. Але я думаю, що ми встановили парадигму того, як ви можете рухатися вперед у цьому напрямку, і як тепер ви можете покращити та вдосконалити її».

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 30 листопада 2022 року.

Пацієнти часто неправильно розуміють фрази лікарів і надають протилежні значення тому, що було сказано, і це призводить до плутанини у розумінні стану здоров’я, як повідомляє дослідження, опубліковане в JAMA Network Open.

Хоча клініцисти визнають, що слід уникати медичного жаргону під час спілкування з пацієнтами, вони часто використовують його, зазначили Рейчел Готліб, доктор медичних наук з Медичної школи Університету Міннесоти, та її колеги.

«Хоча медична мова може полегшити спілкування між медичними працівниками, її використання з пацієнтами може викликати плутанину, що може мати серйозні наслідки», — пишуть вони.

Попередні дослідження показали, що громадськість рідко розуміє медичну термінологію та абревіатури, але Готліб і її колеги оцінили конкретні фрази, які мають різне значення залежно від використання, «оскільки ці фрази можуть особливо заплутати пацієнтів».

Дослідники використали письмове та усне опитування з 13 запитань, яке складалося з поєднання відкритих запитань і питань з кількома варіантами відповіді, протягом 3-денного періоду на ярмарку штату Міннесота у 2021 році.

У кількох запитаннях використовувалися фрази з термінами, які мають різні значення поза медичним середовищем, наприклад «без особливостей» (unremarkable); «фебрильний» (febrile); «окультна інфекція» (occult infection); і «на перший погляд неушкоджений» (grossly intact).

Крім того, дослідники оцінили такі терміни, як «негативний» і абревіатуру «NPO», які раніше неправильно сприймались пацієнтами. Вони також перевірили розуміння учасниками повної фрази NPO «nil per os» (нічого до рота) як спосіб оцінити те, як передається сенс фраз.

В опитуванні взяли участь 215 респондентів (середній вік 42 роки). Серед них 65% мали ступінь бакалавра або вище, а 63% були жінками.

Готліб і її колеги повідомили, що більшість респондентів (96,3%) розуміли, що негативний результат скринінгу на рак означає, що у них немає раку, а 79,1% знали, що фраза «ваша пухлина прогресує» є поганою новиною.

Тим часом, лише 41,4% і 20% правильно визначили сенс фраз «неврологічний огляд на перший погляд без змін» (neuro exam is grossly intact) і «чи була у вас гарячка» (have you been febrile), відповідно, тоді як 1,9% зрозуміли, що мається на увазі під «окультною інфекцією» пацієнта.

Повністю фразу «nil per os» зрозуміли 75,3% респондентів у порівнянні з 11,2%, які впізнали її акронім «NPO» (P < 0,001).

Дослідники зазначили, що пандемія COVID-19 могла вплинути на розуміння громадськістю певних термінів. Наприклад, розуміння громадськістю «негативного» та «позитивного» в контексті тестування на віруси може пояснити «майже загальне розуміння негативного скринінгу раку, яке вважається хорошою новиною в нашому дослідженні», – пишуть дослідники.

«Однак варто відзначити, що при порівнянні розуміння фрази «ваш аналіз крові не показує інфекції» і «вашf гемокультура була негативною», значно більше респондентів правильно витлумачили фразу, яка взагалі уникала слова «негативний», – додали вони.

Похилий вік був пов’язаний із кращим розумінням лише двох із 13 запитань, що здивувало Готліб та її колег, «враховуючи, що збільшення віку дає більше можливостей почути терміни, які використовуються в медичному контексті».

Дослідники дійшли висновку, що медичний жаргон продовжує бути джерелом плутанини, тому лікарі повинні уникати таких фраз, щоб досягти кращого спілкування з пацієнтами.

«Майбутні дослідження повинні продовжувати характеризувати розуміння жаргону серед громадськості та перевіряти рекомендовані альтернативи для покращення нашого спілкування з пацієнтами», — написали вони.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Healio 2 грудня 2022 року.

Дослідники виявили п’ять генетичних варіантів, які підвищують ризик розвитку короткозорості у людей, які тривалий час проходять навчання у школах і університетах. Команда під керівництвом Джеремі Гуггенхайма з Університету Кардіффа у Великій Британії, опублікувала ці висновки 17 листопада в журналі відкритого доступу PLOS Genetics.

Короткозорість пов’язана з низкою захворювань очей, які стають причиною необоротного погіршення зору у літніх людей. Однак люди часто стають короткозорими в дитинстві, і, здається, цей стан є наслідком поєднання генетичних факторів, занадто малого часу, проведеного на свіжому повітрі, а також багатьох років навчання. Генетичні дослідження виявили понад 450 генетичних варіантів, пов’язаних із підвищеним ризиком короткозорості, але деякі з них підвищують ризик пов’язаний саме із факторами способу життя.

У новому дослідженні вчені використовували генетичні дані та дані про здоров’я понад 340 000 учасників європейського походження. Вони провели загальногеномне дослідження, щоб виявити генетичні варіанти, які роблять людей більш сприйнятливими до короткозорості в поєднанні з інтенсивним навчанням.

Дослідження виявило п’ять генетичних варіантів, які поступово збільшували ризик розвитку короткозорості для людей, що більше часу вони проводили в навчальних закладах, особливо для людей, які отримали університетську освіту. Три з цих варіантів були раніше невідомі, тоді як два були виявлені в дослідженнях когорт східної Азії, де близько 80% дітей стають короткозорими.

Для порівняння, на Заході близько у 30% дітей розвивається короткозорість. Дослідники сказали, що ці відкриття дають змогу по-новому зрозуміти біологічні шляхи, що викликають короткозорість, але необхідні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, як ці шляхи взаємодіють із чинниками способу життя, щоб спричинити стан міопії.

Гуггенхайм додає: «Окрім потреби в окулярах або контактних лінзах короткозорість є основною причиною невиправних порушень зору. Спираючись на наші попередні дослідження, що пов’язують освіту та короткозорість, нове дослідження визначає п’ять генів, пов’язаних із розвитком короткозорості, вплив яких посилюється додатковими роками навчання».

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Medical Xpress 17 листопада 2022 року.

Відповідно до даних  дослідження, представленого Американською академією офтальмології у 2022 році, діти, які мають кращу фізичну форму, ніж їхні однолітки, мають менший ризик розвитку алергічного кон’юнктивіту.

Але, як пише у цьому дослідженні Tsai-Chu Yeh, MD із загального госпіталю ветеранів Тайбею та Національного університету Ян Цзяо Дун у місті Тайбей, Тайвань із його колегами, погана якість повітря може нівелювати деякі переваги активностей на вулиці .

«Зростаюча поширеність алергічних захворювань, особливо серед дітей, викликає серйозне занепокоєння у сфері охорони здоров’я», — сказав Yeh в прес-релізі.

«Хоча симптоми алергічного кон’юнктивіту часто вважаються незначними, він, як правило, має хронічний перебіг із кількома повторюваними епізодами та може негативно вплинути на успішність у школі та якість життя дітей», — продовжив Yeh.

Згідно з представленими даними, у дослідженні взяли участь 1 271 730 дітей у Тайвані, які були обстежені у віці 10 років у період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2018 року та спостерігалися протягом принаймні 1 року. Дослідники відстежували випадки алергічного кон’юнктивіту серед цих дітей за допомогою національних реєстрів.

Використовуючи результати національного тесту на фізичну підготовку, дослідники також об’єктивно вимірювали аеробну здатність дітей, м’язову силу, кардіореспіраторну витривалість і гнучкість.

Сукупна кількість захворюваності на алергічний кон’юнктивіт за шість років становила 0,64% для учнів у першому квартилі за силою опорно-рухового апарату (ця група мала найкращі показники фізичного розвитку), 0,73% для учнів у другому квартилі, 0,78% для учнів у третьому квартилі та 0,88% для учнів у четвертому квартилі (P < 0,001).

У багатофакторному аналізі з поправкою на вік, ІМТ, супутні захворювання, соціально-економічні та екологічні фактори, більша сила опорно-рухового апарату була пов’язана зі зниженим ризиком розвитку алергічних кон’юнктивітів. Подібний зв’язок простежується і для вищих значень аеробної здатності і кардіореспіраторної витривалості, згідно з анотацією дослідження.

Цей зв’язок також був відповідний і для всіх груп ІМТ, як вказують дослідники.

Крім того, вчені відзначили у презентації свого дослідження, що підвищені ризики алергічного кон’юнктивіту також пов’зані із жіночою статтю (aHR = 1,05; 95% ДІ, 1-1,11) і гіршим індексом якості повітря (aHR = 1,06; 95% ДІ, 1,06-1,07) у модифікованому регресійному аналізі Кокса.

Додаткові фактори ризику алергічного кон’юнктивіту включали урбанізацію, астму в анамнезі, алергічний риніт в анамнезі та попередній прийом антибіотиків (P < 0,001 для всіх). Дослідники вказали, що діти з надмірною вагою та діти з підвищеним впливом забрудненого повітря також мають підвищений ризик алергічного кон’юнктивіту.

Ці результати підтверджують попередні дослідження, які свідчать про зв’язок між алергічним кон’юнктивітом і забрудненням повітря, а також про зв’язок між алергічним кон’юнктивітом і урбанізацією, вказують дослідники.

Крім того, вчені пишуть, що ці взаємозв’язки між алергічним кон’юнктивітом, фізичною підготовленістю та факторами навколишнього середовища мають велике значення для громадського здоров’я, і на них повинні звертати увагу люди, які приймають рішення щодо політики у сфері охорони здоров’я.

Оригінальна стаття була опублікована на порталі Healio у листопаді 2022 року.